ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.06.16 Справа № 904/2841/16За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач", м. Харків
до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 94 806,58 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_1 довіреність №23 від 03 березня 2016 року, представник
С У Т Ь С П О Р У :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпостач" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" заборгованість у розмірі 94 806,58 грн., з яких:
- основна заборгованість у розмірі 87 560,03 грн.;
- 3 % річних у розмірі 1 146,82 грн.;
- пеня у розмірі 5 583,12 грн.;
- інфляційні збитки у розмірі 516,61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № КЗГО/137-15П на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів від 19 травня 2015 року в частині повної та своєчасної оплати поставленої продукції. У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 03.10.2015 по 18.03.2016 у сумі 1 146,82 грн. та інфляційні збитки за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року.
На підставі пункту 7.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 5 583,12 грн. за загальний період з 03.10.2015 по 18.03.2016.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що 19.05.2015 між позивачем та відповідачем був укладений договір №КЗГО/137-15П (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів), згідно п.1.1. якого постачальник зобовязується передати, а покупець зобовязується прийняти та оплатити матеріали ТМЦ на умовах, передбачених договором. Посилання позивача на Специфікацію №4 від 10.08.2015 до договору у якості доказу поставки товару за видатковими накладними №РН-0000841 від 04.08.2015 та №РН-0000859 від 06.08.2015 відповідач вважає безпідставним, оскільки поставка товару за цими накладними передувала підписанню Специфікації. У цих видаткових накладних відсутні посилання на договір та специфікацію, відповідно до яких поставляється товар, а відтак неможливо встановити, що ці накладні стосуються саме укладеного між сторонами договору та на підставі специфікації №4 від 10.08.2015. Відповідач заперечує існування специфікації на суму 46 360,73грн. У видатковій накладній №РН-0000918 від 20.08.2015 нема посилання на договір та специфікацію, отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтвердили заявлені вимоги. Відповідач не погоджується з вимогою про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, зазначає, що:
- в період обчислення заборгованості не виключається день звернення з позовом до суду;
- невірно визначено початок нарахування штрафних санкцій по накладній №РН-0000841 від 04.08.2015, №РН-0000859 від 06.08.2015, а по накладній №0000918 від 20.08.2015 визначити момент прострочки неможливо, так як невідомо до якої специфікації відноситься ця накладна;
- відповідач звертає увагу суду на те, що відсутній належний звязок між накладними №РН-0000841 від 04.08.2015, №РН-0000859 від 06.08.2015 із специфікацією №4, оскільки у зазначених видаткових накладних відсутнє посилання на виконання якого саме договору та до якої специфікації вони надаються;
- по накладній №РН-0000841 від 04.08.2015 кількість днів прострочення складає 166дн., по №РН-0000859 від 06.08.2015 164дн;
- факт поставки товару не є доведеним;
- позивачем невірно визначений сукупний індекс інфляції, індекс інфляції складає 100,25%, а не 100,59%.
Позивач у судове засідання призначене для розгляду справи 10.06.2016 не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розгляд справи був відкладений з 10.05.2016 на 30.05.2016, з 30.05.2016 на 10.06.2016.
У судовому засіданні 10.06.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: комп'ютерної програми "Документообіг спеціалізованих судів".
Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер CD-R №1001172BA21662.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд,
В С Т А Н О В И В:
19.05.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпостач" (постачальник) та приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" (АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання") (покупець) був укладений договір №КЗГО/137-15П на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобовязується передати, а покупець - прийняти і оплатити матеріали ТМЦ (далі - Ресурси) на умовах, передбачених цим договором.
Договір набуває чинності з моменту його підписання (п.10.4).
Відповідно до п.2.1. договору кількість, номенклатура ресурсів вказуютьс в специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Постачання ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними в специфікаціях. Постачальник зобовязується поставити ресурси на умовах поставки, зазначених в специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року (п.3.1. договору).
За пунктом 3.2. договору терміни постачання ресурсів вказуються у специфікаціях.
Право власності на ресурси і ризик випадкового знищення або пошкодження ресурсів переходить від постачальника до покупця від дати постачання ресурсів (п.3.4. договору).
Згідно п.4.1. договору постачання ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначені в специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обовязкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, повязані з поставкою ресурсів. Після підписання специфікації ціна не підлягає перегляду у бік збільшення (п.4.2. договору). Загальна сума договору визначається як сумарна вартість ресурсів, постачання яких здійснюється згідно доданих до нього специфікацій (п.4.3. договору).
За пунктом 5.1. договору оплата покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в цьому договорі. Оплата за поставлені ресурси буде проводитися протягом терміну, зазначеного в специфікації, який обчислюється з моменту постачання ресурсів (п.5.2. договору).
Згідно Специфікації №4 від 10.08.2015 сторони погодили номенклатуру ресурсів, виробника, кількість та вартість. Номенклатура ресурсів: смола епоксидно-діанова марки ЕД-20 150 кг, ціна за одиницю продукції без ПДВ 192,51грн., затверджувач ПЕПА (поліетиленполіамін) 15 кг, ціна за одиницю продукції 363,75грн. без ПДВ.
Вартість ресурсів, що поставляються відповідно до даної специфікації, становить 34 332,75грн., ПДВ 6 866,55грн., загальна вартість з ПДВ становить 41 199,3грн. (п.1. Специфікації).
Згідно п.4 Специфікації від 10.08.2015 №4 термін поставки протягом 7 календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації і подання заявки на поставку.
Умови оплати протягом 60 календарних днів з моменту поставки (п.5. Специфікації).
Датою поставки вважається дата зазначена у видатковій накладній (п.7. Специфікації).
На виконання умов договору постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 87 560,03грн., що підтверджується видатковими накладними:
№РН-0000841 від 04.08.2015 на суму 34 651,8грн.,
№РН-0000859 від 06.08.2015 на суму 6 547,5грн.,
№РН-0000918 від 20.08.2015 на суму 46 360,73грн.
Товар отриманий відповідачем без зауважень.
Згідно Специфікації №4 від 10.08.2015 до договору від 19.05.2015 №КЗГО/137-15П оплата здійснюється протягом 60 календарних днів від дати поставки.
З огляду на те, що датою поставки товару є 04 серпня 2015 року, 06 серпня 2015 року, 20 серпня 2016 року, строк оплати вартості поставленої продукції є таким, що настав 03.10.2015, 05.10.2015,19.10.2015.
Разом з тим, відповідач свої зобовязання з оплати поставленої продукції у зазначеній позивачем сумі не виконав, заборгованість яка залишилась не сплаченою складає 87 560, 03грн.
Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобовязань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, наявності боргу відповідача за поставлений товар у сумі 87 560, 03грн., що і є причиною спору.
Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Враховуючи умови договору та умови специфікації до договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище видатковими накладними, є таким, що настав:
за видатковою накладною №РН-0000841 від 04.08.2015 на суму 34 651,8грн. строк оплати настав 03.10.2015,
за видатковою накладною №РН-0000859 від 06.08.2015 на суму 6 547,5грн. строк оплати настав 05.10.2015,
за видатковою накладною №РН-0000918 від 20.08.2015 на суму 46 360,73грн. строк оплати настав 19.10.2015.
Доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товару у сумі 87 560, 03грн. у встановленому порядку не спростував.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 87 560, 03грн.
Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату за договором передбачена п.7.2. договору. Так, у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів терміну оплати ресурсів, покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.
Позивач з просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 583,12грн. за загальний період прострочення з 03.10.2015 по 18.03.2016.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що позивачем при обчисленні пені невірно визначено період прострочки виконання зобовязання, та відповідно, кількість днів прострочення у заявленому періоді.
Розрахунок пені:
за видатковою накладною №РН-0000841 від 04.08.2015 за період прострочки з 04.10.2015 по 18.03.2016: 34651, 80грн. х0,04%х167дн = 2 314,74грн.
за видатковою накладною №РН-0000859 від 06.08.2015 за період прострочки з 06.10.2015 по 18.03.2016: 6 547,5грн. х0,04%х165дн = 432,14грн.
за видатковою накладною №РН-0000918 від 20.08.2015 за період прострочки з 20.10.2015 по 18.03.2016: 46 360,73грн. х0,04% х 151дн = 2 800,19грн., а всього 5 547,07грн.
За наведеного, вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у сумі 5 547,07грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 146,82 грн. за загальний період прострочки з 03.10.2015 по 18.03.2016 та втрати від інфляції у розмірі 516,61грн. за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року.
Оскільки позивачем при здійсненні розрахунку трьох відсотків річних невірно визначено кількість днів прострочення та період прострочки виконання зобовязання, вимога позивача про стягнення трьох відсотків річних підлягає частковому задоволенню у сумі 1 138,27грн. виходячи з наступного:
за видатковою накладною №РН-0000841 від 04.08.2015 за період прострочки з 04.10.2015 по 18.03.2016: 34 651, 80грн. х3%х167дн = 475,02грн.
за видатковою накладною №РН-0000859 від 06.08.2015 за період прострочки з 06.10.2015 по 18.03.2016: 6 547,5грн. х3%х165дн = 88,68грн.
за видатковою накладною №РН-0000918 від 20.08.2015 за період прострочки з 20.10.2015 по 18.03.2016: 46 360,73грн. х3% х 151дн = 574,57грн., а всього 1 138,27грн.
Господарський суд здійснив перевірку розрахунку в частині втрат від інфляції та дійшов висновку, що його виконано з порушенням чинного законодавства та рекомендацій, викладених у постанові пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань".
Розрахунок втрат від інфляції:
за видатковими накладними №РН-0000841 від 04.08.2015 на суму 34 651,80грн., №РН-0000859 від 06.08.2015 на суму 6 547,5грн., загальна сума за цими накладними складає 41 199,3грн. х 102,90078158% (сукупний індекс інфляції за період з жовтня 2015 року по березень 2016 )= 42 394,41грн. - 41 199,3грн. =1195,10грн.
за видатковою накладною №РН-0000918 від 20.08.2015 на суму 46 360,73грн. х104,25611102% (сукупний індекс інфляції за період з листопада 2015 року по березень 2016 року)= 48 333,89грн. - 46 360,73грн. =1 973,16грн.
Загальна сума втрат від інфляції складає 3 168,26грн. (1 195,10грн. + 1 973,16грн.).
Однак, господарський суд при вирішенні спору не має права виходити за межі заявлених позовних вимог, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заявлена сума 516,61грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню на користь позивача з відповідача підлягає сума 94 761,98грн. (основний борг у сумі 87560,03грн. + пеня у сумі 5 547,07грн. + три відсотки річних у сумі 1 138,27грн. + втрати від інфляції у сумі 516,61грн.).
В решті позовних вимог слід відмовити.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо недоведеності факту поставки за спірним договором, оскільки поставка товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, договором на поставку продукції, відсутністю заперечень відповідача при прийнятті продукції за спірними видатковими накладними, відсутністю доказів повернення товару, поставка якого, за доводами відповідача, не обумовлена умовами договору поставки, доказів укладання з позивачем інших, крім спірного. Договорів поставки. З огляду на те, що позивач звернувся з позовом до суду у квітні 2016 року, доводи відповідача щодо безпідставного включення до періоду прострочки 18.03.2016 не приймаються судом.
Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 377,35грн.
Керуючись ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 811,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (50057, м. Кривий Ріг, вул. Заводська,1, ЄДРПОУ 31550176) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, 7-А, ЄДРПОУ 32867008) заборгованість у сумі 87 560,03грн., пеню у сумі 5 547,07грн., три відсотки річних у сумі 1 138,27грн., втрати від інфляції у сумі 516,61грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 1 377,35грн., про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено, - 10.06.2016
Судове рішення № 58218256, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 10.06.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/2841/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: