Постанова № 58217558, 29.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 р. № 2а-12085/10/1370

о 10 год., 27 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Голуб О.Є.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, представник ОСОБА_1 (довіреність № 26356/09/10-010 від 06.11.2010 року) доОСОБА_2, представник не з'явився простягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 17227,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 17227,00 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.07.2009 року на імя ОСОБА_2 здійснено першу державну реєстрацію автомобіля марки VOLKSVAGEN T4, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та згідно Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»повинен був сплатити податок з власників транспортних засобів до бюджету Шевченківського району м. Львова в сумі 17227,00 грн. Доказів про зарахування вказаного податку в доход державного бюджету відповідачем не надано, що є підставою його стягненню податковим органом в примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні, з урахуванням заяви про уточнення в частині прізвища відповідача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задоволити позов повністю, а саме стягнути з відповідача ОСОБА_4 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 17227,00 грн.

Відповідач в судове засідання не зявилася, подала 28.03.2011року за вхідним № 14254 клопотання, у якому просила відкласти розгляд справи з підстав неможливості прибути в судове засідання через хворобу дитини, що підтверджується відповідною медичною довідкою. ОСОБА_3 цього відповідач вказала на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду та зміну у 2010 році прізвища з Юрків на ОСОБА_4.

Судом розглянувши подане клопотання прийшов до висновку відмовити у його задоволенні з підстав, що додана копія медичної довідка про хворобу дитини не відповідає вимогам Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 року за № 532/274/136-ос/1406.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини:

Згідно листа управління Державтоінспекції Львівського ВРЕР № 9/2074 від 31.08.2010 року на імя ОСОБА_3 здійснено 11.07.2009 року першу державну реєстрацію автомобіля марки VOLKSVAGEN T4, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, сума податку, що підлягає сплаті, становить 17227,00 грн. на рік (обєм двигуна: - 2461 куб. см., ставка податку 700 грн. за 100 куб. см., 700 х 2461 / 100 = 17227,00 грн.).

05.11.2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено перевірку щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. За результатами перевірки складено довідку № 26259/17-010 від 24.11.2010 року, якою встановлено факт несплати відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 17227,00 грн.

Згідно довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 26110/19-020 від 04.11.2010 року, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 17227,00 грн., згідно даних МРЕВ, відповідачем не сплачено.

ОСОБА_5 головного регіонального управління ПриватБанк від 04.11.2010 року за № 5949 на запит заступника голови ДПА у Львівській області, повідомлено що квитанції про оплату відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів не знайдено.

Представником позивача в судовому засіданні також подано супровідний лист Львівського ВРЕР Державтоінспекції вих.. № 782 зп від 11.02.2011 року та витяг з журналу карток на транспортний засіб марки VOLKSVAGEN T4, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить відповідачу.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. за № 1251-XII зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11.12.1991 року за № 1963-XII зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Бюджетним кодексом України від 21.06.2001 року за № 2542-ІІI зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), КАС України.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування», під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно ст. 14 цього ж Закону до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Згідно ст. 20 цього ж Закону контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього ж Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно ст. 2 цього ж Закону, об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі вантажні - код 8704.

Згідно ст. 3 цього ж Закону, перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Згідно ч. 1 ст. 5 цього ж Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Згідно ч. 6 ст. 5 цього ж Закону фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Згідно ч. 5 ст. 6 цього ж Закону, сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.

Згідно ст. 7 цього ж Закону у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 50 Бюджетного кодексу України, органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в України», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції - подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом не враховуються пояснення відповідача щодо безпідставності позовних вимог про стягнення податку через пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки зміст і обсяг прав позивача при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений, відтак позивачем з незалежних від нього причин було пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Податок з власників наземних транспортних засобів сплачується фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки - перед проведенням першої реєстрації в Україні. Перша реєстрація транспортного засобу на імя відповідача здійснена 11.07.2009 року. Оскільки на імя відповідача здійснено першу реєстрацію транспортного засобу, відтак відповідач є платником податку з власників наземних транспортних засобів.

Сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем під час першої реєстрації до місцевого бюджету Шевченківського району м. Львова, не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, що підтверджується довідками ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 04.11.2010 року за № 26110/19-020. Відповідач належними та допустимими доказами не спростувала вказане та не підтвердила виконання покладеного на неї обовязку із сплати податку.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_4 (м. Львів, вул. Ю. Липи, 12/88) до місцевого бюджету Шевченківського району м. Львова (р/р 33217808700007, код платежу 12020200, код одержувача Місцевий бюджет Шевченківського району м. Львова 22389441, ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 17227,00 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 04.04.2011 року.:

Суддя Гавдик З.В.