Ухвала суду № 58217374, 08.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс: 284-15-77; e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Галась І.А.

№22-ц/796/9391/2016 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №754/4962/16-ц

У Х В А Л А

08 червня 2016 року суддя Апеляційного суду міста Києва Українець Л.Д., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року в справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И Л А

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено.

Не погоджуючись з рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації оскаржило його в апеляційному порядку.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом із таких підстав.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації є бюджетною установою і на їхніх рахунках не передбачено коштів для сплати судового збору, а тому просить суд розглядати справу без сплати судового збору. Отже, апелянт фактично просить звільнити його від сплати судового збору.

Згідно ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Аналогічні вимоги зазначені й у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а саме, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто даними нормами законодавства визначена виключна підстава для звільнення від сплати судового збору - незадовільний майновий стан сторони.

У п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Натомість, апелянтом не надано доказів неспроможності сплати судового збору (неплатоспроможності апелянта), а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим і в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами, внесеними згідно із Законом №484-VIII від 22.05.2015 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно пп.4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на дату подання заяви) за подання до суду заяви про видачу судового наказу; заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз'яснення судового рішення, які подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою у справах окремого провадження без сплати судового збору, оскільки як інвалід ІІ групи він у звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні заяви у справах окремого провадження,становить 275,60 грн = 1378 грн * 0,2.

А тому 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви, становить 275,6 грн * 110% / 100% = 303,16 грн.

Отже, апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 303 грн 16 коп. на реквізити Апеляційного суду м. Києва (код ЄДРПОУ: 38050812, р/рахунок: №31210206780010, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820019, отримувач коштів: УДКУ у Солом'янському районі м. Києва, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд міста Києва).

Згідно ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів.

Керуючись ст. ст. 121, 295, 297 ЦПК України,-

У Х В А Л И Л А

У задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали шляхом надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору.

У разі невиконання вимог ухвали протягом п'яти днів з дня її отримання скарга буде вважатись неподаною та повернута апелянту.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л.Д.Українець