Постанова № 58217006, 06.06.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. Справа № 918/15/16

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_1 обласного інституту післядипломної педагогічної освіти на рішення господарського суду Рівненської області від 28.03.16 р.

у справі № 918/15/16 (суддя Політика Н.А. )

позивач ОСОБА_1 обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

відповідач ОСОБА_2 особа - підприємець ОСОБА_3

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в сумі 183 788 грн. 49 коп.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4 (довіреність №01-16/07 від 05.01.2016р.);

відповідача - не з'явився.

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.03.2016 року у справі №918/15/16 позов ОСОБА_1 обласного інституту післядипломної педагогічної освіти до ОСОБА_2 особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в сумі 183 788 грн. 49 коп. задоволено частково.

Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 обласного інституту післядипломної педагогічної освіти 74 834 грн. 15 коп. - заборгованості по орендній платі, 6 970 грн. 84 коп. - пені по орендній платі; 52 453 грн. 10 коп. - відшкодування витрат на утримання обєкта нерухомого майна та надання комунальних послуг, 4 562 грн. 82 коп. - пені по відшкодуванню; 8 928 грн. 33 коп. - орендної плати за посуд, обладнання та інвентар, 737 грн. 74 коп. - пені.

В решті позовних вимог, а саме в частині стягнення відшкодування витрат на утримання об'єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг в сумі 35 301 грн. 51 коп. та в частині розірвання договору оренди майна від 16.05.2014 року №14/19, укладеного між ОСОБА_1 інститутом післядипломної педагогічної освіти та ФОП ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав. При цьому, 06.06.2016 року від останнього на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Клопотання відповідача апеляційним судом відхиляється, оскільки ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, таким представником може бути сам підприємець або представники на підставі доручення, які як перебувають, так і не перебувають з ним у трудових відносинах, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника відповідача, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Вищий господарський суд в п.3.9.2. постанови пленуму від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції" зазначив, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням конкретних обставин спору може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням тощо). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь в судовому засіданні іншого представника згідно з частиною першою-п'ятою статті 28 ГПК України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Крім того, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що у разі неможливості забезпечити явку представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення в письмовому вигляді.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 20.04.2016 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 лютого 2014 року (переукладено 16 травня 2014 року) між ОСОБА_1 обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти (орендодавець/позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар/відповідач) був укладений договір оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області №14/19 (далі - договір оренди майна) (а.с. 11-17, 23-28), відповідно до п.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно-їдальні, загальною площею 239,8 м2, розміщене на 1 поверсі в будівлі, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола, 74, та перебуває на балансі РОІППО. Обєкт оренди - передається з метою організації роботи їдальні.

Згідно п.1.2. договору оренди майна вартість оренди визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 767 530,00 грн. станом на 30.11.2013р.

Пунктом 2.1. договору оренди майна визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі вказаного майна, який складається протягом десяти днів з моменту підписання сторонами цього договору.

У разі припинення дії цього договору майно повертається орендодавцеві відповідно до порядку, встановленому цим договором при передачі майна орендарю.

Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.2.3. договору оренди майна).

Відповідно до п.3.1. договору оренди майна, орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, яке належить до спільної власності територіальних громад області, затвердженого рішенням ОСОБА_1 обласної ради від 05.12.2008 №1045, і становить, з урахуванням індексу інфляції на день підписання договору, - 2 642 грн. 86 коп. за місяць, без врахування ПДВ, із щомісячною поправкою на коефіцієнт інфляції.

Розрахунок суми орендної плати міститься в додатку до договору оренди.

Згідно п.3.2. договору оренди майна плату за відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю Орендар сплачує за окремою угодою.

Визначену орендну плату орендар зобовязаний сплачувати відповідно до умов договору не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Орендна плата нараховується з моменту підписання акта приймання-передачі майна, який є його невідємним додатком до цього договору (пункт 3.4. договору оренди майна)

Пунктом 3.7. договору оренди майна визначено, що у разі припинення дії даного договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі приміщення орендодавцю.

Крім того, 26 лютого 2014 року між ОСОБА_1 обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти (орендодавець/позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар/відповідач) був укладений договір оренди столово-кухонного посуду, обладнання та інвентарю. (далі - договір оренди інвентарю) (а.с. 19-20), відповідно до п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобовязувався передати орендареві, а орендар в свою чергу зобовязувався прийняти в строкове платне користування обладнання, визначене в додатку 1 та зобовязувався сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Вартість майна, що орендується 14 084 грн. 14 коп. (п.1.2.3. договору оренди інвентарю).

Пунктом 5.1. договору оренди інвентарю визначено, що розмір орендної плати з урахуванням її індексації згідно розрахунку, поданому в додатку 2.

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця в строк до 20 числа поточного місяця (п. 5.2. договору оренди інвентарю).

Згідно п. 9.5. договору оренди інвентарю, орендар несе відповідальність у випадку прострочення сплати орендної плати - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Також 26 лютого 2016 року між ОСОБА_1 обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти (орендодавець/позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар/відповідач) був укладений договір про відшкодування витрат на утримання обєкта нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі -договір про відшкодування витрат) (а.с. 18), відповідно до п.1.1. якого, відповідно до договору оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 26 лютого 2014 року, орендар відшкодовує орендодавцю витрати на утримання обєкта нерухомого майна та надання послуг.

Згідно п.2.1. договору про відшкодування витрат орендар зобовязаний своєчасно відшкодовувати орендодавцю:

2.1.1. вартість надання комунальних послуг (водо-, теплопостачання, освітлення (відповідно до показників лічильника на дату укладання договору показник лічильника 0003590 кВт) орендованого приміщення та прилеглої території) згідно наданих рахунків;

2.1.2. витрати на утримання обєкта нерухомого майна:

- санітарне обслуговування прилеглої території, яка використовується орендарем при здійсненні господарської діяльності;

- технічне обслуговування орендованого приміщення.

2.1.3. податок на землю.

Пунктом 3.1. договору про відшкодування витрат визначено, що орендодавець зобовязаний своєчасно надавати рахунки орендарю для оплати комунальних послуг, витрат на утримання орендованого приміщення, а саме щомісячно до 25 числа наступного місяця.

Вартість комунальних послуг та витрат на утримання орендованого приміщення перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним згідно виставлених рахунків (п.4.2. договору про відшкодування витрат).

Відповідно до п.5.3. договору про відшкодування витрат, вартість комунальних послуг та витрат на утримання орендованого приміщення, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і сплачується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Договір набирає чинності 26 лютого 2014 року і діє до 31 грудня 2014 року (п.6.1. договору про відшкодування витрат).

Як вбачається, позивач належним чином виконав свої обов'язки за договорами оренди майна та оренди інвентарю та передав відповідачу майно у користування, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом прийому-здачі нежитлового приміщення від 26.02.2014 року та актом прийому-передачі столово-кухонного посуду, обладнання та інвентарю (а.с. 16,22).

Натомість, відповідач, в порушення умов договору оренди майна, договору оренди інвентарю, договору про відшкодування витрат та взятих на себе зобов'язань, орендні платежі по договору оренди майна, договору оренди інвентарю не сплачував, оплату комунальних послуг та витрат на утримання орендованого майна не здійснював, внаслідок чого, останнім створена заборгованість в розмірі 183 788 грн. 49 коп., з яких: 74 834 грн. 15 коп. - заборгованість по орендній платі, 87 754 грн. 61 коп. - заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання обєкта нерухомого майна та надання комунальних послуг, 8 928 грн. 33 коп. - заборгованість по орендній платі за посуд, обладнання та інвентар.

На претензії №01-16/877 від 21.07.2014р., №01-16/1269 від 03.11.2014р. та №01-16/66 від 20.01.2015р. з вимогою в добровільному порядку ліквідувати наявний борг, відповідач відповіді не дав, розрахунків не здійснив (а.с. 29, 31, 32).

15 квітня 2015 року ОСОБА_1 обласний інститут післядипломної педагогічної освіти звернувся до ФОП ОСОБА_3 з листом №01-16/448 від 09.04.2015р. про розірвання договору оренди, який отриманий останньою 27.04.2015р. (а.с.35).

Також 15.04.2015р. ОСОБА_1 обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти було направлено ФОП ОСОБА_3 лист №01-16/454 з двома примірниками актів для проведення звірки взаємних розрахунків, який був отриманий останньою 27.04.2015р. (а.с. 39), однак був залишений без відповіді та належного реагування.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на неналежне виконання орендарем умов договору оренди майна, договору оренди інвентарю, договору про відшкодування витрат, ОСОБА_1 обласний інститут післядипломної педагогічної освіти звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області, та стягнення заборгованості в розмірі 183 788 грн. 49 коп., з яких: 74 834 грн. 15 коп. - орендна плата, 6 970 грн. 84 коп. - пеня по орендній платі, 87 754 грн. 61 коп. - відшкодування витрат на утримання обєкта нерухомого майна та надання комунальних послуг, 4 562 грн. 82 коп. - пеня по відшкодуванню, 8 928 грн. 33 коп. - орендна плата за посуд, обладнання та інвентар, 737 грн. 74 коп. - пеня (згідно заяви про збільшення позовних вимог, а.с. 159-160).

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, присудив до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 74 834,15 грн. - заборгованості по орендній платі, 6 970,84 грн. - пені по орендній платі, 52 453,10 грн. - відшкодування витрат на утримання обєкта нерухомого майна та надання комунальних послуг, 4 562,82 грн. - пені по відшкодуванню, 8 928,33 грн. - орендної плати за посуд, обладнання та інвентар, 737,74 грн. - пені.

В задоволенні позову в частині стягнення відшкодування витрат на утримання об'єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг в сумі 35 301,51 грн. та в частині розірвання договору оренди майна від 16.05.2014 року №14/19, укладеного між ОСОБА_1 інститутом післядипломної педагогічної освіти та ФОП ОСОБА_3 - відмовив.

При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному рішенні, що 20.04.2015 року на пропозицію ОСОБА_1 обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ФОП ОСОБА_3 було підписано додаткову угоду №2 про дострокове розірвання договору оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області № 14/19 від 16.05.2014 року, та надіслано рекомендованим листом на адресу позивача, що підтверджується наявною в матералах справи копією фіскального чека (а.с. 222).

З огляду на викладене, місцевий господасрький суд прийшов до висновку, що з 20.04.2014 року відбулося розірвання договору від 16.05.2014 року за взаємною згодою сторін, а отже, зобовязання сторін припинилися.

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Як вже зазначалося вище, в зв'язку з неналежним виконанням орендарем умов договору оренди майна, а саме прострочення орендних платежів більше ніж на три місяці, ОСОБА_1 обласний інститут післядипломної педагогічної освіти 09.04.2015 року звернувся до орендаря - ФОП ОСОБА_3 з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди майна та надіслав для підписання угоду про дострокове розірвання даного договору (а.с. 35-36). Вказаний лист був отриманий відповідачем 27.04.2015 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.35 на звороті).

Однак, будь-якої відповіді на дану пропозицію про розірвання договору чи підписаної угоди про дострокове розірвання договору оренди майна на адресу позивача не надходило, що в свою чергу підтверджується наявним в матеріалах справи копією витягу з Журналу реєстрації вхідної документації за період з 12.05.2015 року по 15.06.2015 року (а.с. 248-256).

При цьому, копія квитанції РД УДППЗ "Укрпошта" від 12.05.2015 року про відправлення рекомендованого листа не є належним та допустими доказом відправлення позивачу/орендодавцю підписаної угоди про дострокове розірвання договору оренди майна, оскільки з останньої неможливо встановити, що саме підписані угода про дострокове розірвання договору оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області №14/19 від 16.05.2014р, угода про дострокове розірвання договору столово-кухонного посуду, обладнання та інвентарю від 26.02.2015 року та угода про дострокове розірвання договору про відшкодування витрат на утримання обєкта нерухомого майна та надання комунальних послуг від 26.02.2015 року направлялися позивачу.

Крім того, з копії квитанції вбачається, що маса листа з його вкладенням становить 0,010 г, тоді як вага 3-х аркушів (підписані угоди про дострокове розірвання договорів) та конверта є значно більшою, що в свою чергу спростовує доводи відповідача про направлення угод про дострокове розірвання договорів саме 12.05.2015 року.

Слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, копія квитанції, якою відповідач обґрунтовує свої доводи та заперечення, і якій суд першої інстанції надав відповідну правову оцінку, належним чином не засвідчені. Також з матеріалів справи не вбачається, а позивачем заперечується той факт, що в судовому засіданні судом першої інстанції досліджувався оригінал даної квитанції.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що 20.04.2014 року відбулося розірвання договору від 16.05.2014 року за взаємною згодою сторін та припинилися зобовязання сторін.

Згідно зі ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Беручи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору оренди, належить до комунальної власності, то до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", істотною умовою договору оренди, зокрема, є орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 19 вказаного закону визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

В силу ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом. Якщо при виконанні зобовязання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, існує заборгованість відповідача перед позивачем, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 171 517,09 грн., з яких, 74 834 грн. 15 коп. - орендна плата за користування майном, 87 754 грн. 61 коп. - відшкодування витрат на утримання обєкта нерухомого майна та надання комунальних послуг, 8 928 грн. 33 коп. - орендна плата за посуд, обладнання та інвентар є обгрунтованими, законними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Відповідно до п.3.5. договору оренди майна, в разі несвоєчасної оплати орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п.9.5. договору оренди інвентарю, орендар несе відповідальність у випадку прострочення сплати орендної плати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до п.5.3. договору про відшкодування витрат, вартість комунальних послуг та витрат на утримання орендованого приміщення, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і сплачується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договорів та зважаючи, що умовами договорів передбачена майнова відповідальність, колегія суддів, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем (а.с. 161-169) та визнавши його вірним, прийшла до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені по орендній платі за користування майном в розмірі 6 970,84 грн., пені по відшкодуванню витрат на утримання об'єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг в розмірі 4 562,82 грн., пені по орендній платі за користування посудом, обладнанням в розмірі 737,74 грн. обгрунтовані, законні та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди майна, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобовязань.

Зазначене кореспондується зі ст.651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п.10.4 договору оренди майна, договір може бути розірваний в разі невиконання його умов або на вимогу однієї з сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

В п. 5.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 08.05.2012 року у справі №5021/966/2011.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, орендар в порушення умов договору оренди майна несвоєчасно та не в повному обсязі здійнював орендні платежі з березня 2014 року та взагалі не здійснював орендні платежі з грудня 2014 року.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що відповідач протягом тривалого часу (тобто більше трьох місяців) не вносив орендну плату, апеляційний суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо розірвання договору оренди майна є обгрутованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія ОСОБА_1 апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Рівненської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки, викладені в ньому, не відповідають обставинам справи.

З огляду на це, апеляційну скаргу позивача слід задоволити, а рішення господарського суду Рівненської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, прийнявши в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

При цьому, судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обласного інституту післядипломної педагогічної освіти - задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 28.03.2016 року у справі № 918/15/16 в частині відмови в задоволенні позовних вимог - скасувати.

Резолютивну частину рішення господарського суду Рівненської області від 28.03.2016 року у справі № 918/15/16 викласти в наступній редакції:

"Позов задоволити.

Договір оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області №14/19, укладений 16.05.2014 року між ОСОБА_1 обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 - розірвати.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (33004, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Вересневе, вул. Тополева, 37, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (33028, м. Рівне, вул. В. Чорновола, 74, код ЄДРПОУ 02139765) заборгованість в розмірі 183 788 грн. 49 коп., з яких:

- 74 834 грн. 15 коп. - заборгованість по орендній платі, 6 970 грн. 84 коп. - пеня по орендній платі;

- 87 754 грн. 61 коп. - відшкодування витрат на утримання обєкта нерухомого майна та надання комунальних послуг, 4 562 грн. 82 коп. - пеня по відшкодуванню;

- 8 928 грн. 33 коп. - орендна плати за посуд, обладнання та інвентар, 737 грн. 74 коп. - пеня.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (33004, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Вересневе, вул. Тополева, 37, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (33028, м. Рівне, вул. В. Чорновола, 74, код ЄДРПОУ 02139765) 4 134 грн. 83 коп. судового збору.

Видати накази."

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (33004, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Вересневе, вул. Тополева, 37, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (33028, м. Рівне, вул. В. Чорновола, 74, код ЄДРПОУ 02139765) 4 548 грн. 31 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.