Постанова № 58216875, 07.06.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2016 р. Справа № 909/822/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-суддіМельник Г.І.

суддівМихалюк О.В.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Наша Нафта" №2 від 14.03.2016 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2016 р.

у справі № 909/822/15

за позовом Колективного підприємства "Октан" в особі ліквідатора КП "Октан"

ОСОБА_3, м. Івано-Франківськ, (далі КП «Октан»)

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Наша Нафта", м. Київ, (далі ТОВ «Наша Нафта»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1)ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний

інститут Екологічної експертизи та Аудиту", с.Ковалівка, Коломийський

р-н, Івано-Франківська область, (далі ТзОВ «НДІ ЕКЕА»)

2) Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" (правонаступник ПАТ

"Фольксбанк"), м. Львiв, (далі ПАТ «ВіЕс Банк»)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Київ

про витребування майна

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача : ОСОБА_5 представник (довіреність б/н від 16.11.2015 року)

від третьої особи на стороні позивача 1: не зявився

від третьої особи на стороні позивача 2: не зявився

від третьої особи на стороні відповідача:ОСОБА_5 представник (довіреність б/н від 16.11.2015 року)

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2016р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Кордюк Г.Т., Плотніцький Б.Д. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2016 року. Проте, 19.04.2016 року розгляд справи не відбувся у звязку з перебування судді Кордюк Г.Т. у відрядженні. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Кордюк Г.Т., Плотніцький Б.Д. апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.05.2016 року. У звязку з перебуванням у відрядженні судді Кордюк Г.Т., розпорядженням керівника апарату суду №218 від 23.05.2016 року у справі №909/822/15 проведено автоматичну заміну складу колегії суддів. Після повторного автоматичного розподілу справу №909/822/15 передано на розгляд колегії у складі: суддя-доповідач ОСОБА_6, судді Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д. розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.06.2016 року.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2016 р. у справі №909/822/15 (колегія суддів у складі: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 В.) позов задоволено, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Наша Нафта" на користь Колективного підприємства "Октан", наступне майно:

автозаправну станцію (АЗС), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 379836626252, загальною площею 59,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. 1-го Грудня, б. №30, м. Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область, до складу якої входять: будинок оператора позначений в плані літерою А площею 59,3 кв.м.; навіс позначений на плані літерою Б; вбиральня позначена на плані літерою В; резервуари - 4 шт.; замощення позначене на плані літерою І; огорожа позначена на плані під №1.

автозаправну станцію (АЗС), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 393293226236, загальною площею 34,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Центральна (вул. Леніна) №3 и у селі Стопчатів, Косівського району, Івано-Франківської області та приналежності а саме: паливно-роздаточна колонка двохстопова для нафтопродуктів марки бехман №136151 1993 р.в. - 1 шт.; паливно-роздаточна колонка двохстопова для нафтопродуктів марки бехман №136164 1993 р.в. - 1 шт.; система трубопроводів та насосів для нафтопродуктів 130 м. - 1 шт.; електроживлення кабельне - 1 шт.; резервуари 10 м. куб. -4 шт.; касовий апарат міні - 1 шт.; навіс - 1 шт.

автозаправну станцію (АЗС), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 391897226232, загальною площею 93,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Центральна №80, с. Іванівці, Коломийського району, Івано-Франківської області, до складу якої входять: будівля АЗС позначена на плані літерою А; навіс позначений на плані літерою Б; резервуар позначений на плані літерою В; вбиральня позначена на плані літерою Г; замощення позначені на плані літерою І та приналежності а саме: паливно-роздаточна колонка 4-х постова для нафтопродуктів марки QUANTIUM №D0647308-2006 р.в. (виробник TOKNEIM UK Itd) - 1 шт. ; паливно-роздаточна колонка 4-х постова для нафтопродуктів марки QUANTIUM №D0647309-2006 р.в. (виробник TOKNEIM UK Itd) - 1 шт.; система трубопроводів та насосів для нафтопродуктів 170 м. - 1 шт.; електроспоживлення кабельне 1 шт.; громовідводи -2 шт.; резервуари 25 м.куб. - 4 шт.; касовий апарат Датекс -1 шт.

автозаправну станцію (АЗС), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 379825726252, загальною площею 69,8 кв.м що знаходиться за адресою: вул. Горбасівка, буд. №32, с. Тулова, Снятинський район, Івано-Франківська область, до складу якої входять: АЗС позначена на плані під літерою А; навіс позначений на плані літерою Б; резервуари позначені на плані під №1; резервуари позначений на плані під №2; замощення позначене на плані під літерою І.

Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Наша Нафта", в дохід державного бюджету 59792 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Наша Нафта» не є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки ОСОБА_4 , як засновнику ТзОВ «Наша Нафта», було відомо про визнання недійсними результатів аукціону від 29.05.2014 року, оформлених протоколом №1 від 29.05.2014 року, а ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Наша Нафта» в особі директора ОСОБА_10 було обізнане про наявність перешкод для вчинення щодо спірного майна договорів купівлі-продажу від 12.11.2014 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Наша Нафта" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №2 від 14.03.2016 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2016 року у справі №909/822/15 та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах Колективного підприємства «Октан» відмовити повністю, оскільки вважає, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що прийняте за неповного зясування усіх обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Свої доводи апелянт аргументує, зокрема, тим, що на момент вчинення правочинів від 12.11.2014 року, відповідач не знав та не міг знати про наявність спору щодо результатів аукціону від 29.05.2014 року, оскільки, той факт, що ОСОБА_4 є одним з засновників ТОВ «Наша Нафта» не свідчить про безумовну поінформованість товариства про судові спори або інші перепони для укладання договорів купівлі-продажу від 12.11.2014 року з приводу пропонованого їм майна, так як ОСОБА_4 не був директором ТОВ «Наша Нафта» (виконавчим органом), загальні збори не скликались та не повинні були скликатись, а договори купівлі-продажу від 12.11.2014 року укладені директором ОСОБА_10С від імені ТОВ «Наша Нафта».

При цьому, апелянт зазначає, що такі документи як: свідоцтво про придбання майна на аукціоні, акт про передачу права власності на придбане майно підписаний сторонами та протокол про проведення аукціону, а також складений організатором аукціону та засвідчений текст договору вказаний в оголошенні про проведення аукціону, є правовстановлюючими документами та свідчать про набуття права власності на придбане майно, а відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна з аукціону не може слугувати підставою для не набуття права власності на придбане майно.

Окрім того, при укладенні договорів купівлі-продажу від 12.11.2014 року ОСОБА_4 діяв як окремий від ТОВ «Наша Нафта» учасник правовідносин, а його право власності підтверджувалося ніким не оспореними правовстановлюючими документами, про наявність судового спору щодо визнання недійсними результатів аукціону від 29.05.2014 року ТОВ «Наша Нафта» дізналося лише після отримання позовної заяви та ухвали про порушення провадження у справі №909/822/15, а тому вважає себе добросовісним набувачем спірного майна.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, ТОВ «Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та зазначає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2016 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає, що спірне майно вибуло з власності КП «Октан» поза його волею.

Колективне підприємство «Октан», також скористалось своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України та подало пояснення на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та зазначає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2016 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає, що спірне майно вибуло з власності КП «Октан» не з його волі і на сьогоднішній час є всі підстави для витребування майна від ТОВ «Наша нафта».

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2016 року. Проте, 19.04.2016 року розгляд справи не відбувся у звязку з перебування судді Кордюк Г.Т. у відрядженні. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 р. апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.05.2016 року. У звязку з перебуванням у відрядженні судді Кордюк Г.Т., розпорядженням керівника апарату суду №218 від 23.05.2016 року у справі №909/822/15 проведено автоматичну заміну складу колегії суддів. Розгляд справи розпочато спочатку у звязку зі зміною складу суду. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.06.2016 року.

В дане судове засідання прибув представник відповідача та третьої особи на стороні відповідача, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також висловив свої міркування щодо питань, які виникли в ході судового засідання, проте позивач та треті особи на стороні позивача 1 та 2 участі уповноважених представників не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016р.

Враховуючи ту обставину, що учасники судового процесу належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та третіх осіб на стороні позивача 1 та 2.

06.06.2016 року від представника відповідача на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії виписки по рахунку ТОВ «Наша Нафта».

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи на стороні відповідача, а також пояснення надані представниками позивача та третьої особи на стороні позивача 1 в попередньому судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2016 року у справі №909/822/15 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що постановою господарського суду Івано-Франківської області від 30.10.2013 року у справі №5010/2439/2011-Б-23/88 Колективне підприємство "Октан" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_11

29 травня 2014 року організатором аукціону - Івано-Франківською аграрною товарною біржею проведено аукціон з реалізації майна КП «Октан», про що складено протокол № 1 від 29.05.2014 року про продаж з аукціону. У протоколі зазначено, що 29 травня 2014 року Івано-Франківська аграрна товарна біржа провела аукціон з продажу майна банкрута КП Октан. Учасник №1 ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_12 згідно довіреності №8-280 від 20 травня 2014 року; Учасник №2 ОСОБА_13. Для продажу було запропоновано наступне майно (лот №1):

- автозаправна станція загальною площею 93,7 кв.м., за адресою: Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Іванівці, вул. Центральна, 80, оціночна вартість визначена за домовленістю між ліквідатором банкрута і організатором аукціону в сумі 634610,00 грн.;

- автозаправна станція загальною площею 34,3 кв.м., за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Стопчатів, вул. Центральна, 3 и, оціночна вартість визначена за домовленістю між ліквідатором банкрута і організатором аукціону в сумі 968130,00 грн.;

- автозаправна станція загальною площею 59,3 кв.м., за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, м. Снятин, вул. Першого грудня, 30, оціночна вартість визначена за домовленістю між ліквідатором банкрута і організатором аукціону в сумі 949870,00 грн.;

- автозаправна станція загальною площею 69,8 кв.м., за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, с. Тулова, вул. Горбасівка, 32, оціночна вартість визначена за домовленістю між ліквідатором банкрута і організатором аукціону в сумі 437000,00 грн.

Початкова ціна лоту №1 визначена в сумі 2 989 610,00 грн.

Кінцева ціна продажу лоту №1 - 2 989 610,00 грн.

Переможцем аукціону визнано ОСОБА_4 (Том 1 а.с.14).

Цього ж дня між КП «Октан» та ОСОБА_4 було підписано договір купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 29.05.2014 року (Том 3 а.с.7). Наступного дня, 30.05.2014 року, згідно виставленого рахунку №7 від 30.05.2014 року, ФОП ОСОБА_4 перераховано кошти у сумі 2989610,00 грн. за майно КП «Октан», що підтверджується випискою про рух коштів з 30.05.2014 року по 30.05.2014 року (Том 3 а.с. 108).

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дана правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормами ст.11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України.

Вдповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Як вже зазначалось вище, між Колективним підприємством "Октан" в особі ліквідатора ОСОБА_11 та ОСОБА_4 за результатами аукціону було підписано договір купівлі-продажу від 29.05.14 року.

Відповідно до п. 14 договору, договір набирає чинності в день його підписання сторонами та нотаріального посвідчення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Така ж вимога щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна укладеного на аукціоні передбачена законодавством.

У апеляційній скарзі, скаржник зазначає, що відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна не може слугувати підставою для не набуття права власності.

Однак, згідно ч. 4 ст. 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обовязковому нотаріальному посвідченню.

В порушення вказаної вимоги закону, сторонами не здійснено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу від 29.05.2014 року.

Згідно ч.3 ст. 640 Цивільного Кодексу України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

У відповідності до ч.2 ст. 215 Цивільного Кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.1 ст. 220 Цивільного Кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч.1.ст. 236 Цивільного Кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного Кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, а отже такий договір є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відтак, ОСОБА_4 в силу нікчемності договору купівлі-продажу від 29.05.2014 року вчиненого за результатами аукціону, ще до визнання судом його результатів недійсними, не був законним власником спірного майна.

В подальшому, на виконання п.4 договору купівлі-продажу від 29.05.2014 року в день отримання продавцем коштів від покупця сторони склали та підписали акти приймання-передачі №1,2,3,4 від 30.05.2014 року (Том 1 а.с.15-18) обєкту нерухомості.

На підставі вищезазначених актів №1,2,3,4 від 30.05.2014 року ОСОБА_4 отримано:

Свідоцтво від 24.06.2014р. видане та зареєстроване в реєстрі за №30 приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_4 належить на праві власності нерухоме майно, а саме будівля АЗС, навіс, резервуар, вбиральня та замощення, що знаходиться по вул. Центральній, №80 у с. Іванівці Коломийського району, Івано-Франківської області (Том 1 а.с. 164);

Свідоцтво від 25.06.2014р. видане та зареєстроване в реєстрі за №810 приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу ОСОБА_15 про те, що ОСОБА_4 належить на праві власності нерухоме майно, а саме будівля АЗС, що знаходиться по вул. вул. Центральній, будинок 3 «и» у с. Стопчатів Косівського району, Івано-Франківської області (Том 1 а.с.163);

Свідоцтво від 07.07.2014р. видане та зареєстроване в реєстрі за №1054 приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_4 належить на праві власності нерухоме майно, а саме будівля АЗС, що знаходиться по вул. Горбасівка, будинок 32 у с. Тулова Снятинського району, Івано-Франківської області (Том 1 а.с.166);

Свідоцтво від 07.07.2014р. видане та зареєстроване в реєстрі за №1055 приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_4 належить на праві власності нерухоме майно, а саме будівля АЗС, що знаходиться по вул. 1-го Грудня, будинок 30 в м. Снятині Снятинського району, Івано-Франківської області (Том 1 а.с.165).

14.10.2014 року до господарського суду Івано-Франківської області по справі №5010/2439/2011-Б-23/88 звернулося ТОВ "Науково-Дослідний інститут Екологічної Експертизи та Аудиту" із заявою про визнання результатів аукціону від 29.05.2014 року, проведеного Івано-Франківською аграрною товарною біржею з продажу майна Колективного підприємства "Октан", оформленого протоколом №1 від 29.05.2014 року, недійсним.

За результатами розгляду вказаної заяви, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2014 року по справі №5010/2439/2011-Б-23/88 визнано недійсними результати аукціону від 29.05.2014 року, проведеного Івано-Франківською аграрною товарною біржею з продажу майна КП Октан, оформленого протоколом №1 від 29.05.2014 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 року ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2014 року у справі №5010/2439/2011- Б-23/88 залишено без змін (Том 1 а.с. 22-26).

Зясуванням документальних доказів у справі встановлено, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2014 року звільнено від виконання повноважень ліквідатора КП "Октан" арбітражного керуючого ОСОБА_11 за заявою № 367-вих від 11.12.2014 року та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_3

Таким чином, результати аукціону від 29.05.2014 року, оформлені протоколом №1 про продаж з публічних торгів, на підставі якого ОСОБА_4 отримав свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, судом визнано недійсними, а тому слід констатувати факт, що майно КП «Октан» вибуло з володіння поза волею власника.

У відповідності до абз. 3 п. 2.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 №11, продаж майна на торгах (аукціоні), проведених з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, виключає можливість визнання особи, яка придбала товар на таких торгах (аукціоні), добросовісним набувачем відповідного майна.

Зясуванням підставності звернення до суду з даною апеляційною скаргою встановлено, що після призначення ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2014 року до розгляду заяви ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Науково-Дослідний інститут Екологічної Експертизи та Аудиту" б/н від 14.10.2014 року про визнання результатів аукціону від 29.05.2014 року, проведеного Івано-Франківською аграрною товарною біржею з продажу майна Колективного підприємства "Октан", оформленого протоколом №1 від 29.05.2014 року недійсним, ОСОБА_4 12.11.2014 року здійснено перепродаж зазначеного вище майна КП "Октан" ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Наша Нафта в особі директора ОСОБА_10.

Твердження скаржника про те, що про наявність судового спору щодо визнання недійсними результатів аукціону від 29.05.2014 року він дізнався лише після отримання позовної заяви та ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 23.07.2015 року про порушення провадження у справі №909/822/15 є голослівним та нічим не підтвердженим. На спростування даного твердження колегія суддів зазначає наступне, в ухвалі господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2014 року у справі №5010/2439/2011-Б-23/88 зазначено, що ОСОБА_4 було подано клопотання про відкладення розгляду справи, відтак ОСОБА_4 був обізнаним про наявність судового спору, при цьому, у пункті 6 договорів купівлі-продажу від 12.11.2014 року, зазначено, що продавець стверджує, що на момент укладення цих договорів нерухоме майно не перебуває під арештом чи забороною, а також, зокрема щодо нього не ведуться судові спори.

Більше того, колегія суддів звертає увагу не те, що день першого судового засідання у справі про визнання недійсними результатів аукціону і день укладення договорів купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ТОВ «Наша Нафта» збігаються.

Отже, 12.11.2014 року між ОСОБА_4 та КП «Октан» укладено наступні договори:

- Договір купівлі-продажу майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 12.11.2014р. за №1043;

- Договір купівлі-продажу майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 12.11.2014р. за №1044;

- Договір купівлі-продажу майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 12.11.2014р. за №1045.

- Договір купівлі-продажу майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 12.11.2014р. за №1046.

Пункт 4 договорів купівлі-продажу від 12.11.2014 року передбачає, що продаж здійснено сторонами за встановленою в кожному з них сумою, яку покупець сплатив продавцю до укладення та підписання цього договору в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Однак, як вбачається зі звіту по рахунку №26005052742833, що належить ТОВ «Наша Нафта» за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року оплата за договорами купівлі-продажу від 12.11.2014 року здійснювалась частинами в період з 19.03.2015 року по 02.04.2015 року і в сукупності склала 1040, 000 грн., що є на 42100,77 грн. більше аніж було визначено у договорах купівлі-продажу (Том 3 а.с.12-13). Представник третьої особи на стороні позивача у судовому засіданні звернула увагу суду на таку переплату і вважає, що розрахунки по договорах були завищені. Разом з тим, за твердженнями представника відповідача 10 квітня 2015 року ОСОБА_4 було повернуто ТОВ «Наша Нафта» 107400,77 грн. як надлишково перераховані кошти, дані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи звітом по рахунку №26005052742833, що належить ТОВ «Наша Нафта» за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року (Том 3 а.с. 12-13).

Отже, оплата за договорами купівлі-продажу відбулася аж через чотири місяці, при чому після прийняття ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2014 року про визнання недійсними результатів аукціону від 29.05.2014 року.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Наша Нафта (ідентифікаційний код 39483296) ОСОБА_4 є одним із засновників та учасником ТОВ Наша Нафта з внеском в розмір 51000,00 грн. до статутного фонду товариства та володіє часткою статутного капіталу ТОВ Наша Нафта в розмірі 34 %. Окрім того ТОВ «Наша Нафта» була зареєстрована в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.11.2014 року, номер запису 1070100000055850 (Том 1 а.с. 36-37).

Відтак, колегія суддів звертає увагу на те, що договори купівлі-продажу були укладені через два дні після створення та реєстрації ТОВ «Наша Нафта».

Зважаючи на вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_4 на момент укладення договорів купівлі-продажу від 12.11.2014 року достовірно знав про наявність судового спору, а оскільки він є одним із засновників ТОВ «Наша Нафта» про вказані обставини було відомо і відповідачу.

Перевіряючи доводи апелянта про добросовісність набувача майна та з огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що участь ОСОБА_4 у товаристві в якості засновника ТОВ Наша Нафта свідчить про обізнаність товариства в особі директора ОСОБА_10 про наявність перешкод для вчинення договорів купівлі-продажу від 12.11.2014 року щодо спірного майна, що в свою чергу виключає умову про добросовісність набувача.

У відповідності до абз. 2 п. 2.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. №11, якщо судом буде встановлено, що набувач знав або повинен був знати про наявність перешкод до вчинення правочину, зокрема те, що продавець майна не мав права його відчужувати, це може свідчити про недобросовісність набувача й бути підставою для задоволення позову про витребування у нього цього майна.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У абз. 1 п. 2.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", надано наступні роз'яснення щодо захисту права власності шляхом витребування майна.

Наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України.

Таким чином, захист порушених прав особи, яка є власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи. Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Таким чином колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду констатує факт, що висновок господарського суду Івано-Франківської області про те, що ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Наша Нафта не є добросовісним набувачем, отже, спірне майно, що є предметом даного спору, підлягає витребуванню у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Наша Нафта на користь Колективного підприємства "Октан" на підставі ст.387 ЦК України, є обгрунтований дослідженими доказами у справі.

Щодо, покликань апелянта на невірно здійснені судом першої інстанції розрахунки розміру судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Ціна позову при поданні позовної заяви обгрунтовувалась позивачем вартістю майна, яке було реалізовано на аукціоні протокол №1 від 29.05.2014 року про продаж майна з аукціону і була встановлена в розмірі 2989610, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (з наступними змінами і доповненнями) судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).

Відтак, судом першої інстанції здійснено вірний розрахунок суми судового збору, окрім того дане питання досліджувалось Львівським апеляційним господарським судом в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2016 року, якою скаржнику було повернуто апеляційну скаргу.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2016 р. у справі №909/822/15 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2016 р. у справі № 909/822/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Наша Нафта" №2 від 14.03.2016 року без задоволення.

2.Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2016 року у справі № 909/822/15 в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складений 08.06.2016р.

Головуючий-суддяМельник Г.І.

СуддяМихалюк О.В.

Суддя Плотніцький Б.Д.