Постанова № 58216810, 08.06.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р.Справа № 909/447/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Плотніцького Б.Д.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

за участю представників

прокуратури: ОСОБА_2 згідно посвідчення №030225 від 16.03.13;

від позивача: не зявились;

від відповідача (апелянта): ОСОБА_3, ОСОБА_4 адвокат;

від третьої особи: не зявились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Болехів, Івано-Франківська область

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.11.2015р. (суддя Фанда О. М.)

у справі № 909/447/13

за позовом: Долинського міжрайонного прокурора, м.Долина, Івано-Франківська область в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Болехівської міської ради (фонд охорони навколишнього природного середовища), м.Болехів, Івано-Франківська область

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Болехів, Івано-Франківська область

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок засмічення землі відходами у розмірі 507 484 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.11.2015р. у справі № 909/447/13 позов Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Болехівської міської ради - задоволено. З рахунку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Фонду охорони навколишнього природного середовища Болехівської міської ради Івано-Франківської області стягнуто 507 484 грн. 00 коп. шкоди, завданої державі внаслідок засмічення землі відходами.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.11.2015р. у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, фактичним обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Свої доводи скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що він дійсно є власником частини майнового комплексу, розташованого за адресою: м Болехів, вул. Д. Галицького, 44 (21% у власності від загального розміру), придбаного згідно договорів купівлі-продажу від 20.08.2012р. та від 11.12.2012р. Однак, в приміщенні майнового комплексу, розташованого за адресою: м Болехів, вул. Д. Галицького, 44, аналогічну діяльність здійснюють і інші підприємці. Відтак, на переконання скаржника, він не може нести персональну відповідальність за чистоту території, яка йому не належала та не перебувала у його користуванні. Окрім того, як на підставу своїх вимог, посилається на Договір про надання послуг № 11 від 17.01.2012 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відповідно до умов якого саме ОСОБА_5 протягом 2012 року надавав ОСОБА_3 послуги з розпилювання деревини. Виконання ж вказаного Договору його сторонами підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт та платіжними дорученнями про оплату наданих послуг, яким місцевий господарський суд не надав належної оцінки. Також стверджує, що судом першої інстанції не надано оцінки наявним в матеріалах справи договорам купівлі-продажу відходів від лісопиляння, укладених між ним та ТОВ «ЛЕЗЕР-ПК» і ТОВ «Світ шкіри». Окрім того, посилається на ОСОБА_6 будівельно-технічного експертного дослідження № 21/04-16я від 12.05.2016 року, в якому, окрім іншого, зазначено, що виробничі потужності цеху по переробці деревини, що належить ФОП ОСОБА_3 в період з 20 серпня 2012 року до дня перевірки не могли утворити обєм відходів, зазначений у додатках до Акту перевірки від 30.01.2013р. (враховуючи обєм відходів, реалізований відповідачем ТОВ «ЛЕЗЕР-ПК» та ТОВ «Світ шкіри»). Також у ОСОБА_6 зазначено, що з Додатків 1, 2, 3 до Акту перевірки вбачається невідповідність розташування зображених місць складування деревини (тирси) по відношенню до місця розташування котельні, цеху переробки деревини, місця складування деревини та фактичному розташуванню будівель.

З врахуванням викладеного в сукупності, апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.11.2015р. у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.02.2016р.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2016р. на клопотання скаржника продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, в порядку вимог ст. 27 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну екологічну інспекцію в Івано-Франківській області, розгляд справи відкладено на 08.06.2016р.

6 червня 2016 року, на виконання вимог ухвали суду від 18.05.2016р., третьою особою подано пояснення по суті спору, в яких Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області зазначає про необґрунтованість доводів скаржника. Просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

6 червня 2016 року Болехівська міська рада, на виконання вимог ухвали суду від 18.05.2016р., подала пояснення по суті спору. Зокрема, позивачем зазначено, що звернення ОСОБА_3 від 25.01.2013 року на імя голови Болехівської міської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,4372 га для обслуговування майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Болехів, вул. Д. Галицького, 44 не надходило.

6 червня 2016 року апелянтом подано додаткові пояснення по суті спору.

В судове засідання, призначене на 08.06.2016р. позивач та третя особа участі уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Прокурор заперечив проти доводів скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

В період 29.01.13-30.01.2013, на підставі наказу від 28.01.2013 №51, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області ОСОБА_7, було проведено планову перевірку дотримання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №50, яким встановлено засмічення трьох земельних ділянок на відкритому ґрунті на рівній поверхні, відходами деревини (тирса). Перша ділянка розміром ( довжина, ширина , висота) 19мХ3мХ2м, друга ділянка - 4мХ3мХ2м, третя ділянка 20мХ8мХ0,5м, які розміщені по вул. Д. Галицького, 44 в м. Болехові Івано-Франківської області.

На підставі Акта перевірки працівниками Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області винесено припис №37 від 30.01.2013 року з вимогою очистити земельні ділянки від засмічення відходами деревини по вул. Д.Галицького,44 в м. Болехові, складено протокол про адміністративне правопорушення №00122 від 30.01.2013 року та винесено постанову №00122 від 30.01.2013 року про накладення адміністративного стягнення на гр. ОСОБА_3 у розмірі 850 грн. 00 коп., який відповідачем сплачено.

З врахуванням даних, зазначених в Акті перевірки, Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області, проведено розрахунок розміру шкоди від засмічення земель через порушення ФОП ОСОБА_3 природоохоронного законодавства внаслідок несанкціонованого розміщення відходів деревообробки. Згідно розрахунку розмір шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, складає 507 484,00 грн. (по трьох ділянках: 283594+210720+13170).

У звязку з несплатою відповідачем вказаних коштів, Долинський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом у даній справі.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, зокрема, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства, допустив засмічення промисловими відходами трьох земельних ділянок, розміщених по вул. Д. Галицького, 44 в м. Болехові Івано-Франківської області, що підтверджується актом перевірки від 30.01.2013р. Враховуючи, що факт засмічення земельної ділянки відходами підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що саме відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в повному обсязі.

Однак, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи гр. ОСОБА_8 як субєкт підприємницької діяльності зареєстрований 03.02.2006 року. Основними видами діяльності відповідача за КВЕД, окрім іншого, є лісопильне та стругальне виробництво (а.с. 71, Том І).

20 серпня 2012 року та 11 грудня 2012 року між відповідачем та ТОВ «Аркан-І» було укладено договори купівлі-продажу частини майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Болехів, вул. Д. Галицького , 44. На підставі вказаних договорів відповідач став власником 2093/10000 часток майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Болехів, вул. Д. Галицького , 44 (а.с.72-77, Том І). Відповідно до п. 4 вказаних договорів, земельна ділянка, площею 0,1753 га, на якій розташований майновий комплекс не приватизована.

Придбавши у власність вказане майно, 25 січня 2013 року відповідач звернувся до голови Болехівської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,4372 га для обслуговування частини майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Болехів, вул. Д. Галицького, 44. Вказана заява зареєстрована у Болехівській міській раді 28.01.2013 року (а.с. 84, Том І).

Вимога суду апеляційної інстанції щодо подачі доказів розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_3 від 25.01.2013 року Болехівською міською радою, не виконана. Пояснення позивача по суті спору, відповідно до яких звернення ОСОБА_3 від 25.01.2013 року на імя голови Болехівської міської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,4372 га для обслуговування майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Болехів, вул. Д. Галицького, 44 не надходило, є голослівними, оскільки не підтверджені жодними доказами. Зокрема, позивачем не надано суду журналу вхідної кореспонденції ради за спірний період.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний лист Болехівської міської ради (за підписом голови Болехівської міської ради), відповідно до якого відповідач у справі зі зверненням до міської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки звернувся лише 17.04.2013 року (а.с.100, Том І).

29 грудня 2012 року ФОП ОСОБА_3 отримано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи за № 516 (а.с. 97, Том І), а 25.04.2013 року дозвіл № 603 на розміщення відходів у 2013 році (а.с. 99, Том І).

Як стверджує відповідач, до купівлі частини майнового комплексу, розташованого по вул. Д. Галицького, 44 у м. Болехів, послуги з розпилювання деревини йому надавав ФОП ОСОБА_5 Після придбання цеху за вищевказаною адресою, він почав проводити там свою підприємницьку діяльність. Однак, відходи від виробництва не складував на земельних ділянках, зазначених в акті перевірки, а відчужував ТОВ «ЛЕЗЕР-ПК» та ТОВ «Світ шкіри» на підставі укладених з ними договорів. Окрім того, звертає увагу суду на ОСОБА_6 будівельно-технічного експертного дослідження № 21/04-16я від 12.05.2016 року, проведеного за заявою ФОП ОСОБА_3

Так, в матеріалах справи наявний Договір про надання послуг № 11 від 17.01.2012 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відповідно до умов якого саме ОСОБА_5 протягом 2012 року надавав ОСОБА_3 послуги з розпилювання деревини. Виконання вказаного Договору його сторонами підтверджується актами здачі-прийняття робіт та платіжними дорученнями про оплату наданих послуг (а.с.90-95, Том І).

Окрім того, суд звертає увагу прокурора на те, що наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_5 (відібрані Долинським міжрайонним прокурором, радником юстиції ОСОБА_9, а.с. 38, Том І) не відповідають наявним у справі вищевказаним документам.

Крім того, в матеріалах справи наявні: Договір №28/09 від 28.09.2012р., укладений між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «ЛЕЗЕР-ПК» на купівлю-продаж дров паливних та відходів від лісопиляння; Договір № 02/13 від 02.01.2013р., укладений між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «ЛЕЗЕР-ПК» на купівлю-продаж дров паливних, дров-відходів та опилок; Договір № 01/01 від 02.01.2013р., укладений між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Світ шкіри» на купівлю-продаж відходів від лісопиляння(а.с.78-80, Том І). Виконання вказаних договорів його сторонами підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними ( а.с.81-83, Том І).

Вищевказані документи залишились поза увагою суду першої інстанції.

Відповідно до поданого відповідачем ОСОБА_6 будівельно-технічного експертного дослідження № 21/04-16я від 12.05.2016 року, у приміщенні цеху по переробці деревини, що належить ФОП ОСОБА_3, існує ділянка (відсік) для складування відходів від розпилювання деревини. Максимальна кількість відходів, які можна розмістити в приміщенні цеху, належному відповідачу, складає 856, 3 м3. Однак виробничі потужності цеху по переробці деревини (з врахуванням технічних характеристик верстата) не могли утворити кількість відходів, зазначену в Акті перевірки від 30.01.2013року (430,8 м3- згідно Акту перевірки від 30.01.2013р.), оскільки з врахуванням кількості відходів, що реалізовано ФОП ОСОБА_3 на підставі договорів №28/09 від 28.09.2012р., № 02/13 від 02.01.2013р. та № 01/01 від 02.01.2013р., не могли переробити стільки деревини, щоб отримати 537, 8 м3 тирси, на які потрібно 448 змін, тобто близько 15 місяців. Крім того, проводячи дослідження, експертом зазначено, що з Додатків 1, 2, 3 до Акту перевірки від 30.01.2013 року вбачається невідповідність розташування зображених місць складування деревини (тирси) по відношенню до місця розташування котельні, цеху переробки деревини, місця складування деревини та фактичному розташуванню будівель відповідача.

Відповідно до змісту ст. 8 Закону України "Про відходи" відходи є об'єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.

З аналізу змісту статей 1, 8 Закону України "Про відходи" вбачається, що речовини, матеріали та предмети, що підпадають під поняття відходів, є об'єктом права власності суб'єктів права, які володіють, користуються та розпоряджаються ними в межах, визначених законом; вказані речовини, матеріали та предмети підлягають обов'язковій утилізації чи видаленню у разі перебування їх поза межами об'єктів поводження з відходами.

Вищевказані докази в їх сукупності свідчать про те, що позивачем, у встановленому законом порядку, не доведено факту складування тирси за адресою: м. Болехів, вул. Д. Галицького, 44 саме ФОП ОСОБА_3

Крім того, прокурор, при зверненні до суду з позовом у даній справі, просив суд стягнути з відповідача шкоду, заподіяну державі в розмірі ціни позову, на підставі вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог п.3 ч.2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Відшкодування шкоди може полягати в відшкодуванні заподіяних збитків.

Згідно загальних положень про відшкодування шкоди, передбачених Цивільним кодексом України у главі 82, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Правовою підставою відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причиновий звязок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

На переконання суду апеляційної інстанції, позивачем, з врахуванням вказаних правових норм, не доведено наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, а сам факт відсутності у ФОП ОСОБА_3 на той період (січень 2013 року) дозволу на розміщення відходів (видано у квітні 2013р.) не може слугувати підставою для нарахування субєкту підприємницької діяльності шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення землі відходами.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу прокурора на те, що в п. 5.5. Акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №50 зазначено, що склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища не визначені та не погоджені відповідачем, що є порушенням вимог п. «в» ст. 17 Закону України «Про відходи».

Разом з тим, в матеріалах справи наявний ОСОБА_6 державної санітарно-епідеміологічної експертизи за № 516 (а.с. 97, Том І), виданий ФОП ОСОБА_3 29.12.2012 року, відповідно до якого відходи (тирса деревинна) та кускові відходи деревини відповідають вимогам СП 2811-83, СП 3183-84, тимчасовому класифікатору відходів 4286/87 (а.с. 29, Том ІІ, зворот).

Тобто дані, зазначені третьою особою у Акті перевірки, не відповідають дійсності.

Також, в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №50 зазначено про її плановість. Зокрема, у графі «Перелік питань для контролю дій перевіряючих» (а.с. 18, Том І) зазначено про виконання Держекоінспекцією ч. 4 ст. 5 Закону України №877-У.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення ФОП ОСОБА_3 про проведення планового заходу з державного нагляду 29.01.2013 року. Більше того, перевірку щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства було розпочато 29 січня 2013 року на підставі наказу від 28 січня 2013 року, про що зазначено в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №50 (а.с 13, Том І).

Відтак, з врахуванням викладеного в сукупності, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем, у встановленому законом порядку, не доведено факту складування тирси за адресою: м. Болехів, вул. Д. Галицького, 44 саме ФОП ОСОБА_3

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 104 ГПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. При цьому, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів, діючи в межах повноважень, передбачених п.2 ч.1 ст. 103 ГПК України та з урахуванням доданих доказів вважає, що апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 слід задовольнити, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.11.2015р. у справі № 909/447/13 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати у справі, в тому числі за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на позивача Виконавчий комітет Болехівської міської ради.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.11.2015р. у справі № 909/447/13 скасувати та прийняти нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Болехівської міської ради (фонд охорони навколишнього природного середовища) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення землі відходами у розмірі 507 484 грн. 00 коп. відмовити.

3.Судові витрати у справі покласти на позивача, в тому числі за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Стягнути з Виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області (пл. І. Франка, 12, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202, код ЄДРПОУ 04054270) в доход державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; ОСОБА_5 отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 10 149 грн. 68 коп. (десять тисяч сто сорок девять гривень шістдесят вісім копійок) судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області (пл. І. Франка, 12, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202, код ЄДРПОУ 04054270) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (вул. Польова,2, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202, код НОМЕР_1) 11 164 грн. 65 коп. (одинадцять тисяч сто шістдесят чотири гривні шістдесят пять копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Місцевому господарському суду видати накази.

5.Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Суддя В.М. Гриців

Суддя Г.І. Мельник