Постанова № 58216757, 06.06.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016 року Справа № 904/2465/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Березкіна О.В. ( доповідач)

суддів: Величко Н.Л., Чус О.В.

при секретарі: Логвіненко І.Г.

Представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 4/16 від 15.02.2016 р., представник;

від Головного тер.управління юстиції у Дніпропетровській області: ОСОБА_2, довіреність № 06-54/3600 від 06.05.2016 р.;

від позивача: представник не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2016 року у справі № 904/2465/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НафтогазУкраїни", м. Київ

до публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 56 175 373, 55 грн. заборгованості за природний газ, 3 087 798, 54 грн. пені, 644 347, 57 грн. інфляційних та 1 161 445, 37 грн. річних

За скаргою: публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 р. по справі № 904/2465/14 (суддя Бондарєв Е.М. ) в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, Відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 26.01.2016 року у виконавчому провадженні № 44521547 протиправними. Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 26.01.2016 року у виконавчому провадженні № 44521547 винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 р. винесена при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме: ч. 5 ст. 12, п. 8 ст. 37, та ст. 39 Закону України Про виконавче провадження, ст. ст. 1, 19. Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, оскільки будь-яких заходів примусового виконання рішення суду у цій справі, визначених ст. 32 Закону, зокрема, звернення стягнення на майно або грошові кошти боржника, тощо, державним виконавцем здійснено не було.

Крім того, скаржник вважає, що виконавче провадження ВП № 44521547 підлягало обовязковому зупиненню ще 23.12.2015 р., оскільки про наявність підстав для зупинення провадження по справі скаржник повідомив виконавчу службу ще 22.12.2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 06.06.2016 року колегією суддів у складі : головуючого судді Березкіна О.В. ( доповідача); суддів: Величко Н.Л., Чус О.В.

Представник ВДВС у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись із скаргою на дії державної виконавчої служби скаржник посилався на те, що виконавчий збір був стягнутий безпідставно, оскільки державний виконавець не вчинив будь-яких дій з примусового виконання рішення суду. Крім того, державний виконавець своєчасно не зупинив виконавче провадження у звязку із банкрутством боржника.

Відмовляючи у задоволенні скарги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що боржник не виконав у встановлений органом ДВС строк рішення суду добровільно; відсутність жодної виконавчої дії з боку ДВС спростовано обставинами самої скарги; під час виконавчого провадження почали діяти положення Закону України "Про виконавче провадження", які дозволяють стягувати Державною виконавчою службою виконавчий збір незалежно від вчинення виконавчих дій у зв'язку з невиконанням боржником добровільно у встановлений строк рішення суду; фактичною підставою для зупинення виконавчого провадження мають бути саме відповідні судові документи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Статтею 1212Господарського процесуального кодексу України передбачено право боржника оскаржити до господарських судів дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ( ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" ).

Відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови ( у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів ) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014 р. по справі № 904/2465/14 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму основного боргу у розмірі 56175373,54 грн. заборгованості за природний газ, пеню у розмірі 1543899,27 грн., 644347,57 грн. інфляційних втрат, 1161445,37грн. річних та судові витрати по справі у розмірі 73 080,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року у справі №904/2465/14, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014 року залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014 р. виданий наказ від 16.07.2014 р.

Постановою від 28.08.2014 р. Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження ВП № 44504497 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/2465/14 від 16.07.2014 р.

Про необхідність боржнику добровільно виконати рішення суду в семиденний строк з дня винесення ( отримання ) постанови про відкриття виконавчого провадження та повідомлено, що при невиконанні рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору та інших витрат було зазначено в п. п. 2, 3 вказаної постанови.

26.12.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служб України винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 44504497 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/2465/14 від 16.07.2014 року до зведеного виконавчого провадження № 41950781, яке веде відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ.

26.12.2014 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 44504497 на підставі п.15 ч. 1 ст. 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 року визнані незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення 26.12.2014 року постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 44504497 з примусового виконання наказу № 904/2465/14, виданого 16.07.2014 року господарським судом Дніпропетровської області. Також визнана недійсною постанова Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 26.12.2014 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 44504497 з примусового виконання наказу № 904/2465/14, виданого 16.07.2014 року господарським судом Дніпропетровської області.

15.10.2015 року виконавче провадження № 44504497 з примусового виконання наказу № 904/2465/14, виданого 16.07.2014 року господарським судом Дніпропетровської області, поновлено.

26.01.2016 р. постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з боржника було стягнуто виконавчий збір у розмірі 4557,45 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції від 05.04.2015 року) виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про законність стягнення виконавчого збору з боржника, а його доводи в цій частині є неспроможними, оскільки ґрунтуються на редакції статті 28 означеного закону, яка втратила чинність на час стягнення виконавчого збору і в діючій редакції не повязує можливість стягнення виконавчого збору від вчинення певних дій.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Згідно з ч. 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1-17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 р. по справі № 904/10198/15 порушено провадження справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".

Оприлюднення інформації про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" відбулося на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України від 18.12.2015 р.

У зв'язку зі справою про банкрутство 22.12.2015 р. ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" подало до ВДВС заяву про зупинення виконавчого провадження.

Проте, документальне підтвердження про банкрутство боржника у вигляді ухвали господарського суду Дніпропетровської області, орган ДВС отримав 27.01.2016 р., про що свідчить реєстраційно-контрольна картка № 1921-0-32-16( а.с.168, т.2).

Постановою від 28.01.2016 р. відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС України зупинив виконавче провадження ВП №44504497 на підставі п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" ( а.с.160,т.2).

При цьому доводи скаржника про те, що державний виконавець повинен був зупинити провадження саме 23.12.2015 року, тобто, після отримання заяви боржника про порушення справи про банкрутство, є безпідставними з огляду на те, що боржник не надав до заяви належним чином посвідчену копію означеної ухвали.

Колегія суддів також вважає безпідставним посилання скаржника на правову позицію Верховного суду України по справі № 924/205/13-г від 28.01.2015 року щодо стягнення виконавчого збору з боржника у випадку вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання з огляду на те, що зміни до статті 28 Закону України « Про виконавче провадження», якими передбачено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом набрали чинності з 05.04.2015 року, тобто, вже після винесення постанови ВСУ.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки господарського суду є обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і обєктивно зясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст.103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.

Керуючись ст.ст. 99-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоцентраль" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 р. у справі № 904/2465/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.06.2016року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя Н.Л.Величко

СуддяО.В.Чус