Постанова № 58216690, 07.06.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016 року Справа № 904/10316/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів Виноградник О.М., Антоніка С.Г.

при секретарі Ситниковій М.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 151/1001 від 01.04.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 43 від 22.05.2015 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність № 02 від 06.01.2016 р.;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "ДРРМЗ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2016 року у справі № 904/10316/15

за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "ДРРМЗ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2620370 грн. 14 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.05.2016 року по 07.06.2016 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2016 року (суддя Соловйова А.Є.) з приватного підприємства ДРРМЗ на користь публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго стягнуто 687742 грн. 52 коп. заборгованості за активну електроенергію, 861669 грн. 26 коп. заборгованості за реактивну електроенергію, 426949 грн. 18 коп. вартості перевищення договірної величини споживання електроенергії, 45437 грн. 94 коп. 3% річних, 560130 грн. 94 коп. інфляційних втрат, 83441 грн. 01 коп. пені та 39305 грн. 55 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство "ДРРМЗ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на його необґрунтованість.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2003 року між відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго, найменування якого було змінено на публічне акціонерне товариство ДТЕК Дніпрообленерго, (позивач, постачальник) та приватним підприємством ДРРМЗ (відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №183.

05.02.2010 року сторонами укладено додаткову угоду №1/676, відповідно до умов якої договір про постачання електроенергії від 02.01.2003 року №183 викладено в новій редакції.

Пунктом 1 договору встановлено, що постачальник зобовязався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 600 кВт (КВА), величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Позивач з вересня 2013 року по грудень 2013 року, а також протягом січня, вересня та жовтня 2015 року в повному обсязі виконував зобовязання за договором з постачання та передачі електроенергії відповідачу, вартість якої склала 817244 грн. 49 коп.., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про використану електричну енергію, рахунками на оплату за вказаний період.

Відповідно п.2. додатку 3 до договору споживач здійснює повну оплату вартості обсягу використання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 28 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю, у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатками до договору Обсяги постачання електричної енергії споживачу або Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам. Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі згідно з умовами цього договору здійснюються на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунка протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Видані позивачем рахунки для оплати спожитої у спірному періоді активної електричної енергії та отриманих послуг з компенсації перетоків реактивної електроенергії у березні 2013 року - жовтні 2015 року від імені відповідача отримувала технік ОСОБА_4, що підтверджується її підписом на корінцях виданих рахунків із зазначенням дати їх отримання. ОСОБА_5 була уповноважена відповідачем на отримання рахунків, що підтверджується довіреністю від 12.11.2014 року №154 (т.1, а.с. 27).

Відповідач свої обовязки в частині оплати за електроенергію виконав частково та з порушенням строків, встановлених договором, у звязку з чим заборгованість відповідача за відпущену у вересні-грудні 2013 року, січні, вересні, жовтні 2015 року активну електричну енергію складає 687742 грн. 52 коп.; заборгованість за реактивну енергію за березень 2013 року - жовтень 2015 року дорівнює 861669 грн. 26 коп., доказів сплати якої відповідачем не надано.

Згідно п.6.33 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за № 93/6381 (далі - Методика), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

З аналізу зазначеної Методики видно, що тариф на реактивну електроенергію визначається розрахунковим шляхом і залежить від ряду показників, у тому числі прогнозованої середньої закупівельної ціни на електроенергію на відповідний місяць (п. 1. постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29.05.2002 року № 566 «Про застосування розрахункової середньої закупівельної ціни на електроенергію для розрахунків за перетікання реактивної енергії»).

Роздрібні тарифи на активну електроенергію на кожен календарний місяць для всіх енергопостачальних компаній України затверджуються постановою НКРЕ.

У відповідності з п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, регулює тарифи на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб, єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення.

Пунктом 1 Порядку формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім населення і населених пунктів) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22.01.2001 року № 47, який був чинним в період утворення згаданої вище заборгованості, передбачено порядок формування роздрібного тарифу на електричну енергію, який враховує наступні значення:

Ц р сз - прогнозована середня закупівельна ціна електроенергії на розрахунковий місяць (р), на який визначаються роздрібні тарифи на електроенергію, грн./МВт.год. (розраховується ліцензіатом).

ДC Р-2 - відхилення величини сплати за куповану електроенергію, грн. (розраховується ліцензіатом).

Ц р-2 СЗфакт - фактична середня закупівельна ціна на електроенергію, що склалася за місяць, який передував попередньому розрахунковому місяцю, скоригована з урахуванням дотацій (розраховується ліцензіатом), грн./МВт.год.;

Ц р-2 СЗ - прогнозована середня закупівельна ціна на електроенергію на місяць, що передував попередньому розрахунковому місяцю, не коригована на відхилення величини сплати (розраховується ліцензіатом). грн./МВт.год.;

В окремих випадках за згодою з НКРЕ відхилення величини сплати за куповану електроенергію може бути враховане у наступних розрахункових періодах (п.1.2.1 названого Порядку).

Таким чином, Порядком прямо передбачено, що прогнозована середня закупівельна ціна розраховується ліцензіатом (в даному випадку ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго»).

Як вказується позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, «прогнозована середня закупівельна ціна щомісяця розраховується постачальником відповідно до постанови НКРЕ від 22.01.2001 року №47 (із змінами і доповненнями), затверджується і оприлюднюється в порядку, передбаченому нормами законодавства в галузі електроенергетики.

Вказаний порядок здійснення розрахунку оплати за перетікання реактивної електроенергії передбачений як умовами укладеного договору, так і Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, з урахуванням Порядку формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім населення і населених пунктів) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом.

Враховуючи, що єдиним органом, який регулює тарифи на електричну енергію є Національна комісія регулювання енергетики та комунальних послуг, публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» щомісячно направляє для погодження до Національної комісії регулювання енергетики та комунальних послуг розраховану прогнозовану середню закупівельну ціну, після чого оприлюднює в засобах масової інформації та на офіційному сайті постачальника.

Таким чином, Національна комісія регулювання енергетики та комунальних послуг щомісячно встановлюючи роздрібний тариф на електроенергію, з урахуванням прогнозованої середньої закупівельної ціни постачальника, погоджується з правомірністю її розрахунку конкретним постачальником, а, у випадку неправильного розрахунку прогнозованої середньої закупівельної ціни, до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» було б застосовано санкції за порушення умов ліцензованої діяльності (ст. 24 Закону України «Про електроенергетику»)».

У матеріалах справи міститься наданий публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" докладний розрахунок плати за перетікання реактивної електроенергії по кожному місяцю окремо (в межах спірного періоду) із зазначенням кожної складової і вихідних даних, які використані для нарахування плати (т.1, а.с. 179-182).

Таким чином позивачем доведено і належним чином підтверджено заборгованість приватного підприємства "ДРРМЗ" за реактивну електроенергію за березень 2013 року жовтень 2015 року в сумі 861669 грн. 26 коп.

З приводу посилань відповідача у скарзі на неправильне нарахування енергопостачальником суми боргу за активну електроенергію, спожиту у липні 2013 року, судова колегія відзначає наступне.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості по активній електроенергії, який додано до позовної заяви, предметом спору є стягнення заборгованості, що виникла починаючи з вересня 2013 року (т.1, а.с. 8). Згідно акту про використану електричну енергію за вересень 2013 року, який підписано відповідачем 04.10.2013 року, позивачем - 03.11.2013 року. зафіксовано споживання у вересні 14479 кВт*год., а також зафіксовано коригування у липні 2013 року на 99462 кВт*год. (т.1, а.с. 49). Даний акт підписано відповідачем без зауважень. На підставі погоджених даних про кількість спожитої електричної енергії на підставі вказаного акту позивачем було складено рахунок №61-321/9/1 на загальну суму 109003 грн. 32 коп., з яких:

14479 (кількість спожитої електроенергії)*0,8110 (діючий тариф) =11793 грн. 92 коп.

99 462 (кількість спожитої електроенергії)* 0,79520 (діючий тариф)= 79092 грн. 18 коп.

податок на додану вартість=18167 грн. 22 коп.,

та вручено його відповідачеві (т.1, а.с. 46, 48).

Посилання приватного підприємства "ДРРМЗ" на те, що акт про використану електроенергію за вересень 2013 року з його боку підписано неуповноваженою особою техніком ОСОБА_4, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки договором про постачання електроенергії від 02.01.2003 року № 183 не визначено перелік осіб, уповноважених підписувати акти про використану електроенергію.

Відповідачем здійснено оплату за активну електроенергію наступними платіжними дорученнями:

- від 25.04.2014 року № 10005 на суму 4782 грн. 07 коп. (т.1, а.с. 157);

- від 03.02.2014 року № 928 на суму 48 000 грн. (т.1, а.с. 159);

- від 03.02.2014 року №931 на суму 7000 грн. (т.1, а.с. 163), з яких 364 грн. 61 коп. зараховано позивачем як оплату за вересень 2013 року;

- від 03.04.2014 року № 991 на суму 64836 грн. 46 коп. (т.1, а.с. 158), з яких 50304 грн. 80 коп. зараховано позивачем як оплату за вересень 2013 року.

У відповідності з п.7.7 договору про постачання електроенергії у разі виникнення заборгованості з оплати за використану електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір (угоду) щодо реструктуризації заборгованості з оформленням графіка погашення заборгованості, який є додатком до договору щодо реструктуризації заборгованості.

У разі відсутності зазначеного графіка та при відсутності у платіжному документі у реквізиті «Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для вказаного періоду, кошти, переказані споживачем за електричну енергію, постачальник зараховує як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення без додаткового погодження.

Пунктом 6.5 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Оскільки у перелічених вище платіжних документах відповідачем не вказано період, за який перераховуються кошти, сплачені відповідачем 108721 грн. 86 коп. були зараховані публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" в рахунок погашення боргу з найдавнішим терміном виникнення (в даному випадку, що виник на підставі акту про використану електричну енергію за вересень 2013 року).

За таких обставин за вказаний період утворилась заборгованість в сумі 281 грн. 46 коп. (109003 грн. 32 (нараховано) 108721 грн. 86 коп. (сплачено)).

Інші нарахування, на які вказує відповідач, були здійснені енергопостачальником на підставі підписаних актів про використану електричну енергію за період з березня 2013 року по жовтень 2015 року.

Вартість спожитої активної електричної енергії у сумі 14800 грн. 26 коп., яка вказана у рахунку № 61-321/7/1 (т.1, а.с. 190), виникла на підставі акту про використану електричну енергію за липень 2013 року, що не є предметом позовних вимог.

З урахуванням викладеного розрахунок суми заборгованості за активну електроенергію, складений позивачем, є обґрунтованим.

Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" також заявлено вимоги про стягнення 426949 грн. 18 коп. за перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 року № 441 затверджено Порядок постачання електричної енергії споживачам, який передбачає встановлення граничних величин споживання електричної енергії.

За змістом п.п. 2, 3, 5, 7, 11 вказаного Порядку щомісячні граничні величини споживання електричної енергії для регіонів визначаються та затверджуються Мінпаливенерго з урахуванням стану розрахунків енергопостачальних організацій за електричну енергію, отриману на оптовому ринку електричної енергії України.

Затверджені граничні величини споживання електричної енергії доводяться до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - місцеві органи виконавчої влади) і місцевих енергопостачальних організацій для забезпечення їх виконання.

Граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться Мінпаливенерго до місцевих органів виконавчої влади та місцевих енергопостачальних організацій за 25 діб до початку місяця.

Граничні величини споживання електричної енергії та потужності можуть коригуватися з урахуванням рівня розрахунків з оптовим ринком електроенергії та за умови зміни виробітку електричної енергії електростанціями та блок-станціями, які не реалізують її через оптовий ринок електроенергії України.

Місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

У разі потреби місцеві енергопостачальні організації можуть вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів електроспоживання.

Граничні величини споживання електричної потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. Обов'язковому погодженню з представництвом Держенергонагляду підлягають граничні величини споживання електричної потужності, розраховані для споживачів з максимальною дозволеною величиною споживання електричної потужності 750 кВт і більше та вибірково для інших споживачів, які впливають на режими електроспоживання у регіоні.

Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, (ст. 217 Господарського кодексу України).

Двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини є відповідальністю за споживання електричної енергії понад договірну за розрахунковий період.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний календарний рік споживач надає постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії за формою додатку «Обсяги споживання електричної енергії споживачу».

Додатком 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» до договору від 02.01.2003 року № 183 відповідачу узгоджено наступні обсяги постачання електроенергії (договірну величину електроспоживання):

на січень 2015 у розмірі 50 000 кВт*год.;

на жовтень 2015 у розмірі 50 000 кВт*год. (т.1, а.с. 21).

Пунктом 3.2.1 договору передбачено право споживача звернутись до постачальника не пізніше за п'ять робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору, за зміною (коригуванням) договірної величини споживання електричної енергії цього періоду (аналогічні положення містяться у п.4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28).

Доказів звернення споживача до публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго із заявою про внесення змін (коригування) договірної величини споживання електричної енергії матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 4.2.2. договору за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин.

Згідно актів про використану електричну енергію фактичне споживання електроенергії відповідачем склало:

у січні 2015 року - 240 962 кВт*год. (т.1, а.с. 102);

у жовтні 2015 року - 176 324 кВт*год.(т.1, а.с. 136);

Відтак, відповідачем перевищено договірну величину споживання електроенергії:

у січні 2015 року - на 190 962 кВт*год.;

у жовтні 2015 року - на 126 324 кВт*год.

Згідно пункту 4 додатку 3 до договору про постачання електричної енергії «Порядок розрахунків» обсяги використаної електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показами засобів розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.

06.02.2015 року і 06.11.2015 року представником приватного підприємства "ДРРМЗ" техніком ОСОБА_4 отримано повідомлення публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго №№453, 2245 про споживання електричної енергії понад договірну величину у січні 2015 року та у жовтні 2015 року (т.1, а.с. 104, 134).

У відповідності з пунктом 6.17 Правил користування електричною енергією у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом. Середньозважений тариф розраховується як частка від ділення всієї нарахованої за розрахунковий період суми оплати за електричну енергію на обсяг всієї електричної енергії, спожитої за цей період.

Аналогічні положення містяться у п. 5 додатку 3 до договору про постачання електричної енергії «Порядок розрахунків».

Як зазначено позивачем у додаткових поясненнях від 19.05.2016 року №33037/10162, середньозважений тариф розраховано наступним чином:

261130,52: 240 962=1,0837 (січень 2015 року)

218289,11:176 324=1,238 (жовтень 2015 року)

Отже:

Січень 2015 року:

190962 (перевищення договірної величини)?1,0837 (середньозважений тариф)=206945 грн. 52 коп.

У зв'язку з невірним відображенням відключеного стану, протоколом від 06.03.2015 року №17/03-15 енергопостачальником вирішено провести коригування нарахувань витрат, в т.ч. за січень 2015 року, на суму 7543 грн. 64 коп. (рахунок 111/61-321/3кор/п, який отримано відповідачем 09.07.2015 року).

Таким чином за вказаний період позивачем зменшено нарахування на суму 9052 грн. 37 коп.

Жовтень 2015 року:

126324 (перевищення договірної величини)?1,238(середньозважений тариф)= 156389 грн. 11 коп.

Залишок боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за січень, жовтень 2015 року складає:

355790,99 (всього за два місяця без ПДВ) +71 158,19 (податок на додану вартість) =426 949 грн. 18 коп.

У звязку з перевищенням відповідачем договірної величини споживання електричної енергії у січні та жовтні 2015 року позивачем, окрім рахунків, наданих на оплату спожитої в зазначені місяці активної електричної енергії, виставлено рахунки №111/61-321/1/5 на суму 248334 грн. 62 коп. (т.1, а.с. 140), та №111/61-321/10/5 на суму 187666 грн. 93 коп. (т.1, а.с. 131) за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Факт отримання відповідачем цих рахунків підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінцях рахунків (т.1, а.с. 101, 133).

Відповідач свої обовязки щодо оплати вищезгаданих рахунків не виконав, у звязку з чим заборгованість відповідача за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в січні та жовтні 2015 року складає 426949 грн. 18 коп.

Апеляційний господарський суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що наявність укладеного між приватним підприємством ДРРМЗ і публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 19.06.2013 року № 777 виключає можливість стягнення з приватного підприємства ДРРМЗ заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії з таких підстав.

У відповідності з пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

При цьому, у разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків (пункт 3.26 Правил користування електричною енергією).

З викладеного вбачається, що договір про спільне використання технологічних електричних мереж не регулює права та обовязки сторін щодо обов'язків по сплаті перевищення договірних величин споживання електричної енергії, тому судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи відповідача в цій частині.

У відповідності з ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.

Частинами 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» унормовано, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

За ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки позивачем доведено шляхом надання належних доказів порушення відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати спожитої активної електричної енергії та отриманих послуг з компенсації перетоків реактивної електроенергії, а також перевищення договірної величини споживання електроенергії, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період з вересня по грудень 2013 року, січень, вересень та жовтень 2015 року в сумі 687742 грн. 52 коп., заборгованості за реактивну електричну енергію за період з березня 2013 року по жовтень 2015 року в сумі 816669 грн. 26 коп., заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії у січні та жовтні 2015 року в сумі 426949 грн. 18 коп. обґрунтовано визнано господарським судом такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3% річних 45437 грн. 23 коп., з яких 11096 грн. 47 коп. 3% річних за порушення строків оплати заборгованості за активну електроенергію (за загальний період прострочення з 12.10.2013 року по 20.11.2015 року) та 34340 грн. 76 коп. 3% річних за порушення строків оплати за реактивну електроенергію за період з 13.04.2013 року по 20.11.2015 року; інфляційні втрати у сумі 560130 грн. 94 коп., з яких 142351 грн. 90 коп. інфляційні втрати за порушення строків оплати заборгованості за активну електроенергію за період прострочення з листопада 2013 року по вересень 2015 року та 417779 грн. 04 коп. інфляційні втрати за порушення строків оплати заборгованості за реактивну електроенергію, нараховані з травня 2013 року по вересень 2015 року, правомірно задоволено судом першої інстанції.

У відповідності з п.4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком Порядок розрахунків, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати.

За розрахунком позивача сума пені дорівнює 83441 грн. 01 коп., з яких 55807 грн. 64 коп. пеня за порушення строків розрахунків за відпущену активну електроенергію (за загальний період прострочення з 14.02.2015 року по 20.11.2015 року) та 27633 грн. 37 коп. пеня за порушення строків розрахунків за реактивну електроенергію (за загальний період прострочення з 13.12.2014 року по 20.11.2015 року).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України унормовано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Складений позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, а отже позовні вимоги в частині стягнення пені також підставно задоволено господарським судом в заявленій сумі.

20.05.2016 року публічним акціонерним товариством ДТЕК Дніпрообленерго до суду апеляційної інстанції подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 2620370 грн. 14 коп., що знаходяться на розрахункових рахунках приватного підприємства "ДРРМЗ" у наступних банках:

ПАТ «Марфін Банк», номер рахунку 26007807081;

ПАТ «ВТБ Банк», номер рахунку 26005410202.

Позивач вважає, що існує вірогідність невиконання рішення суду у даній справі виходячи з такого.

"Відповідачем заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи. Задоволення цього клопотання призведе до зупинення провадження у справі на час, необхідний для її проведення. Публічному акціонерному товариству ДТЕК Дніпрообленерго стало відомо, що 07.04.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про рішення засновників (учасників) приватного підприємства "ДРРМЗ" щодо ліквідації юридичної особи. В такому випадку позивач буде зобовязаний подавати позов до суду (місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог) з тими ж вимогами, що розглядаються по даній справі 904/10316/15. Неподання позову призведе до того, що заборгованість буде вважатись погашеною, що надасть можливість відповідачу закінчити ліквідаційну процедуру. Отже після поновлення провадження у справі буде неможливо виконати рішення суду у звязку з ліквідацією приватного підприємства "ДРРМЗ"".

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зважаючи на недоведеність позивачем, що грошові кошти, які наявні у відповідача, на момент виконання рішення можуть зникнути або зменшитись за кількістю, зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

24.05.2016 року до апеляційного господарського суду приватним підприємством "ДРРМЗ" подано клопотання про призначення судової економічної експертизи. Клопотання ґрунтується на тому, що у відповідача є сумніви щодо правомірності ціноутворення за перетоки реактивної електроенергії, яке розраховується ліцензіатом - публічним акціонерним товариством ДТЕК Дніпрообленерго.

Частиною першою ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Виходячи з встановлених по справі обставин, враховуючи досліджені матеріали справи, у тому числі наявні у справі пояснення публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго стосовно порядку формування тарифу на реактивну електроенергію та щодо складових плати за споживання і генерацію реактивної електроенергії, а також докладний розрахунок тарифу на реактивну електроенергію, складений помісячно, у судової колегії не виникло питань, які потребують спеціальних знань, тому клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи судом апеляційної інстанції відхиляється.

З урахуванням викладеного, рішення винесено господарським судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, ґрунтується на повному і всебічному дослідженні обставин справи в їх сукупності, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, є безпідставними.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2016 року у справі № 904/10316/15 залишити без змін, а скаргу приватного підприємства "ДРРМЗ" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.М. Виноградник

Суддя С.Г. Антонік

повний текст постанови виготовлений 09.06.16р.