Рішення № 5821640, 12.01.2009, Гірницький районний суд м. Макіївки

Справа № 2-5816/2008р.

№ 2-384/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2009 року м. Макіївка

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

головуючого - судді Супрун М. Ю.

при секретарі Киреєвої Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївка справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк „Фінанси та Кредит" в особі Філії „Донецьке РУ" ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року до суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства Банк „Фінанси та Кредит" в особі Філії „Донецьке РУ" ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 10208, 49 грн.

У судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності, позов підтримала та суду пояснила, що між відповідачкою ОСОБА_1 та ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" 12 червня 2007 року був укладений кредитний договір за № 2773 Р, за яким позичальник отримав від позивача кредит у сумі 10 000, 00 грн. до 12.06.2009 року зі сплатою щомісячної комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів у розмірі 175, 00 грн. Відповідачка не в повному обсязі виконала свої обов'язків за кредитним договором та сплатила лише 4682, 40 грн - заборгованість за кредитом та комісію у сумі 2100, 00 грн. Таким чином, через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, станом на 18 листопада 2008 року її заборгованість перед банком складає 10208, 49 грн., з яких заборгованість за кредитом - 5317, 60 грн., прострочена комісія - 875, 00 грн., нараховані відсотки - 857, 09 грн., пеня - 3158, 80 грн. Просила розірвати кредитний договір № 2773 Р від 12.06.2007 року та стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 10 208, 49 грн., а також судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та суду пояснила, що дійсно 12 червня 2007 року між нею та ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" був укладений кредитний договір за № 2773 Р, за яким вона отримала від позивача кредит у сумі 10 000, 00 грн. до 12.06.2009 року зі сплатою щомісячної комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів у розмірі 175, 00 грн. Але ж вона в повному обсязі не виконала свої обов'язки та за кредитним договором сплатила лише 4682, 40 грн. як заборгованість за кредитом та комісію у сумі 2100, 00 грн. Таким чином, станом на 18 листопада 2008 року її заборгованість перед банком складає 10208, 49 грн.. Не заперечувала проти стягнення з неї вказаної заборгованості на користь позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 550 ЦК України, передбачає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

На підставі статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язань, внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № 2773Р від 12 червня 2007 року Відкрите акціонерне товариство Банк „Фінанси та Кредит" надав ОСОБА_1 кредит в сумі 10000, 00 грн. до 12 червня 2009 року з виплатою щомісячної комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів у розмірі 175, 00 грн. Відповідно до п. 6.1 даного Кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п. п. 3.2, 3.4, 4.3, 4.4, 4.6 цього договору, а також будь - яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитними ресурсами. Згідно з п.3.4 договору, банк має право вимагати у позичальника дострокового повернення кредитних коштів, якщо позичальник у період дії цього договору порушував будь -які умови цього договору в тому числі позичальник несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування коштів на погашення заборгованості за кредитними ресурсами та/або на сплату процентів, відповідно до умов договору. (а. с. 11-12).

У відповідності до розрахунку суми заборгованості за договором кредиту станом на 18 листопада 2008 року заборгованість відповідачки Бо лохової 0, 0. перед банком складає 10208, 49 грн., з яких заборгованість за кредитом становить 5317, 60 грн., прострочена комісія - 875, 00 грн., нараховані відсотки - 857, 09 грн., пеня - 3158, 80 грн. (а. с. 5-6).

У зв'язку з наведеним вище, аналізуючи всі докази по справі, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Банк „Фінанси та Кредит" в особі Філії „Донецьке РУ" ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" основані на законі та підлягають задоволенню, а договір про надання кредиту 2773Р від 12 червня 2007 року, укладений між сторонами підлягає розірванню, оскільки встановлені істотні порушенні умов договору з боку відповідачки у вигляді несплати суми кредиту, відсотків за його користуванням, а також пені. Крім того, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Банк „Фінанси та Кредит" необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 10208, 49 грн

Більш того, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового сбіру в сумі 102, 09 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 612, 625, 651, 1054 ЦК України, 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства Банк „Фінанси та Кредит" в особі Філії „Донецьке РУ" ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Кредитний договір 2773 Р від 12 червня 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк „Фінанси та Кредит" в особі Філії „Донецьке РУ" ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Банк „Фінанси та Кредит" в особі Філії „Донецьке РУ" ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" з перерахуванням на к/р 32001170801 в НБУ по м. Києву, та Київської області, код Банку 321024, ЕДРПОУ 09807856 заборгованість за кредитом - 5317.60 гри., прострочену комісію - 875, 00 грн., нараховані відсотки - 857, 09 грн., пеню в сумі 3158, 80 грн., а також судові витрати в загальній сумі 132, 09 грн., всього - 10340, 58 грн. (десять тисяч триста сорок грн. 58 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.