Ухвала суду № 58215935, 08.06.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

08 червня 2016 року Справа № 913/932/15

Провадження №15/913/932/15

За позовом Приватного підприємства “Гидростандарт”, м.Мелітополь Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 265572 грн 09 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне підприємства “Гидростандарт” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” про стягнення заборгованості за договором поставки №79/15-3 РА від 14.05.2015 в сумі 224049 грн 43 коп., 3% річних у сумі 1286 грн 35 коп., пені в сумі 16671 грн 82 коп.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.11.2015 (повне рішення складено 09.11.2015) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”, проспект Гвардійський, б.30/1, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 37713861, на користь Приватного підприємства “Гидростандарт”, вул.Свердлова, б.231/8, м.Мелітополь Запорізької області, ідентифікаційний код 33470962, заборгованість за поставлену продукцію в сумі 224049 грн 43 коп., пеню в сумі 39182 грн 30 коп., 3% річних в сумі 2147 грн 26 коп., судовий збір у сумі 3980 грн 68 коп.; в решті позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2015 рішення господарського суду Луганської області від 03.11.2015 залишено без змін.

Вказане рішення набрало законної сили 03.12.2015 та на його виконання видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.01.2016 у справі №913/932/15 було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” від 14.12.2015 б/н про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 03.11.2015 у справі №913/932/15 на строк 24 місяці.

12.03.2016 відповідач повторно звернувся до господарського суду Луганської області з заявою №б/н та без дати про відстрочення виконання рішення суду, в якій просить відстрочити виконання рішення по справі №913/932/15 в частині стягнення заборгованості в сумі 224049 грн 43 коп., пені в сумі 39182 грн 30 коп., 3% річних в сумі 2147 грн 26 коп., судового збору в сумі 3980 грн 68 коп. на строк 24 місяці.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.03.2016 було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” від 12.03.2016 б/н про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 03.11.2015 у справі №913/932/15 на строк 24 місяці.

30.05.2016 відповідач звернувся до господарського суду Луганської області з заявою №б/н від 25.05.2016 про розстрочення виконання рішення суду, в якій просить розстрочити виконання рішення по справі №913/932/15 в частині стягнення заборгованості в сумі 224049 грн 43 коп., пені в сумі 39182 грн 30 коп., 3% річних в сумі 2147 грн 26 коп., судового збору в сумі 3980 грн 68 коп. на строк дванадцять місяців.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.05.2016 розгляд заяви призначений на 08.06.2016.

В судове засідання 08.06.2016 представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” б/н від 25.05.2016 про розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 03.11.2015 обґрунтована тим, що оскільки антитерористична операція на теперішній час не зупинена Указом Президента України, це означає, що проведення антитерористичної операції триває станом на теперішній час, а час її закінчення не може бути визначено; що відповідач фактично знаходиться за адресою: вул.Комуністична, 6, м.Ровеньки Луганської області, основні активи і потужності підприємства розташовані в м.Ровеньки Луганської області, тобто здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції; що місто Ровеньки Луганської області входить до “Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження”, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085, тобто на час проведення антитерористичної операції жоден з органів державної влади не здійснюють свої повноваження; що у зв’язку із загостренням соціальної та економічної ситуації на сході України, введення дію Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської області відповідач обмежений щодо можливостей з отримання необхідних для безперебійного функціонування підприємства товарно-матеріальних цінностей, а також позбавлений можливості щодо реалізації вугільної продукції, що призвело до неможливості отримання ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит” прибутку; що через неможливість вивозу вугілля шахти відповідача тривалий час зупиняють видобуток, люди тривалий час знаходяться у відпустках за свій рахунок, на підприємстві введено скорочений робочий тиждень; що проведення антитерористичної операції вплинуло на фінансовий стан підприємства, відповідно до фінансового звіту за перше півріччя 2015 року збитки відповідача складають 507 844 000 грн 00 коп., за 9 місяців 2015 року – 938 724 000 грн 00 коп.; що єдиноразове стягнення з відповідача заборгованості призведе до неможливості здійснення відновлювальних заходів, продовження господарської діяльності, проведення розрахунків з працівниками, а також може потягнути необхідність звільнення людей, що ще більше підвищить соціальну напругу в регіоні.

У відповідності зі ст.124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на усій території України.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач повинен довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов’язує розстрочку виконання рішення з об’єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, які надають підстави для розстрочки виконання рішення.

Відповідачем в порушення викладених приписів законодавства документально не підтверджено винятковість обставин, які надають право для розстрочки, не доведено наявність загрози банкрутства.

Судом критично оцінюється подані відповідачем фінансові звіти за перше півріччя 2015 року, за 9 місяців 2015 року, за 2015 рік, баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2015, оскільки вони не підтверджують відсутність майна, на яке можливо було б звернути стягнення з метою виконання судового рішення у справі. Крім того, вказаний баланс, а також додані звіти про фінансові результати за І півріччя 2015 року, за 9 місяців 2015 року, за 2015 рік не свідчать про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” на момент звернення до суду з заявою про розстрочення рішення суду, тобто станом на кінець травня 2016 року.

Заявником не обґрунтовано розстрочення виконання судового рішення саме на 12 місяці, не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач зможе виконати судове рішення в зазначений термін.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” б/н від 25.05.2016 про розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 03.11.2015.

Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” б/н від 03.11.2015 про розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 03.11.2015 на строк 12 місяців відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя С.В. Смола