Рішення № 58215705, 01.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2016Справа №910/5460/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Публічного акціонерного товариства "Київський завод по виготовлення технологічного обладнання для агропромислового комплексу" "Тодак" про стягнення 209 166,20 грн., за участю представників позивача - Кирищука В.П, довіреність №91/2015/11/11-5 від 11.11.2015 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 147 816,02 грн. основного боргу, 44 544,55 грн. інфляційних втрат, 4 583,13 грн. 3 % річних та 12 222,50 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 220068 від 01.12.2001 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.04.2016 року.

25.04.2016 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив рахунки для зарахування заборгованості, яка прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання 01.06.2016 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.12.2001 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Київський завод по виготовлення технологічного обладнання для агропромислового комплексу" "Тодак" (абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №220070, відповідно до умов якого предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.2.1. договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002 року (п. 8.1. договору ).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4. договору).

Доказів припинення строку дії договору матеріали справи не містять.

Згідно п.2.3.1. договору відповідач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору абонент (відповідач) щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №3 за адресою: вул. Щекавицька, №37/48 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

Згідно п. 3 додатку № 4 до договору сплату абонент виконує не пізніше 28 числа поточного місяця.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм), відомостей обліку теплової енергії стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за вказаним вище договором теплової енергії на суму 147 816,02 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконував, внаслідок чого за період з 01.10.2013 року по 01.01.2016 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.01.2016 року складає 147 816,02 грн.

Доказів сплати відповідачем вищезазначених сум боргу суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 147 816,02 грн. боргу за спожиту теплову енергію є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з них на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 44 544,55 грн. інфляційної складової боргу, 4 583,13 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 7 додатку 4 до договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати теплової енергії нараховано 12 222,50 грн. пені.

Позов в частині стягнення пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим та підлягає задоволенню за розрахунком позивача який здійснено у відповідності до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київський завод по виготовлення технологічного обладнання для агропромислового комплексу" "Тодак" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 5/7; код 14307340) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код 00131305) 147 816 (сто сорок сім тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 02 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію, 44 544 (сорок чотири тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 4 583 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн. 13 коп. 3 % річних, 12 222 (дванадцять тисяч двісті двадцять дві) грн. 50 коп. пені та 3 137 (три тисячі сто тридцять сім) грн. 49 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.06.2016р.

Суддя С.О. Чебикіна