Рішення № 58215558, 06.06.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/28/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016 Справа № 908/912/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства Бердянське підприємство теплових мереж (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97)

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. 17 Вересня, 31)

про стягнення 32 049,40 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 05.01.2016

Від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

07.04.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Бердянське підприємство теплових мереж до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 28 404,61 грн.

Відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області судовий збір у розмірі 1378,00 грн., сплачений згідно із платіжним дорученням № 834 від 10.03.2016 було зараховано до державного бюджету (а.с. 76).

Ухвалою суду від 07.04.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/912/16, справі присвоєно номер провадження 5/28/16, розгляд якої призначено на 16.05.2016. Ухвалою суду від 16.05.2016 № 908/912/16 прийнято до розгляду заяву від 04.05.2016 за вих. №1144 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з березня 2015 по березень 2016 у розмірі 22 491,48 грн., пеню у розмірі 9 480,01 грн., 3 % річних у розмірі 77,91 грн., розгляд справи відкладено на 06.06.2016. У судовому засіданні 06.06.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні 06.06.2016 представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: 24.07.2009 між позивачем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 638 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення, відповідно до якого постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення обєктів споживача, а споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору. Факт поставки позивачем та отримання відповідачем теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення в період: березень, квітень, жовтень, листопад 2015, січень березень 2016 підтверджується рахунками-актами. Однак, відповідач свої зобовязання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не виконав належним чином, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 22 491,48 грн., яку позивач просить стягнути. Також, позивач просить стягнути пеню у розмірі 9 480,01 грн., 3 % річних у розмірі 77,91 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судові засідання 16.05.2016 та 06.06.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності належним чином уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців).

В п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 зазначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвала про порушення провадження у справі від 07.04.2016 № 908/912/16, направлена Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 за адресою 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. 17 Вересня, 31, була отримана останньою 13.04.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 81).

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 13.05.2016, відповідно до якого місцем проживання Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 є: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. 17 Вересня, 31 (а.с. 78 - 80). Саме за цією адресою здійснювалось листування з відповідачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обовязком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обовязку сторін брати участь в судових засіданнях, незявлення повноважних представників сторін в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2009 між Закритим акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» (відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 15.04.2011 змінено тип акціонерного товариства з Закритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство п. 1.2. Статуту 2012 року, далі постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач) було укладено договір № 638 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.4. якого постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення обєктів споживача, а споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору.

Користування тепловою енергією допускається тільки на підставі договору між постачальником та споживачем.

Кількість теплової енергії, що відпускається постачальником споживачеві для опалення визначається на підставі проектних теплових навантажень, наданих споживачем, з урахуванням довголітніх температур зовнішнього повітря й тривалості опалювального сезону.

Пунктами 4.1. 4.7. договору передбачено, що кількість теплової енергії, відпущеної споживачеві, визначається розрахунковим способом.

Розрахунки за теплову енергію проводяться по тарифах на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 27.01.2009 № 9 «Про погодження скорегованих тарифів на послуги ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» для бюджетних організацій та інших споживачів (крім населення)».

Кількість і вартість теплової енергії, зазначені в договорі, є орієнтовними (розрахунковими) і можуть змінюватися залежно від фактичної температури зовнішнього повітря й тривалості опалювального періоду.

Споживач має право вносити авансовий платіж: за приєднане теплове навантаження (абонплата) за місяць; за постачання теплової енергії згідно розрахунку по місяцям.

Рахунок-акт виконаних робіт виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Оплата проводиться споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем.

На вимогу постачальника проводиться обовязкова звірка взаєморозрахунків за використану теплову енергію з оформленням акту-звірки взаєморозрахунків. Споживач зобовязаний підписати його і повернути на адресу постачальника протягом 5 днів з моменту отримання. У разі розбіжностей по акту-звірки взаєморозрахунків споживач зобовязаний представити постачальникові мотивовані заперечення. При не отриманні постачальником підписаного акту звірки взаєморозрахунків або мотивованого (з додатком доказів) заперечення в 10-денний термін з моменту отримання акту звірки споживачем, даний акт звірки взаєморозрахунків вважається узгоджений споживачем в редакції постачальника і юридично підтверджує дійсний стан розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх обовязків за даним договором, сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Факт поставки позивачем та отримання відповідачем теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення в період: березень, квітень, жовтень, листопад 2015, січень березень 2016 підтверджується рахунками-актами, які містяться в матеріалах справи (а.с. 13 16, 23). Однак, відповідач свої зобовязання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не виконав належним чином, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 22 491,48 грн.

18.04.2016 позивач направив на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків на суму 18 596,69 грн. з супровідним листом № 61 від 12.04.2016, що підтверджується фіскальним чеком від 18.04.2016 (а.с. 73-75). Відповіді позивач не отримав.

В матеріалах справи містяться Рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області про початок та закінчення опалювальних сезонів 204-2015, 2015-2016 років (а.с. 51 - 55), постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо встановлення тарифів на теплову енергію та докази їх оприлюднення у засобах масової інформації (а.с. 56 - 61), дані спостережень морської гідрометеорологічної станції Бердянськ (а.с. 64 - 72).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 22 491,48 грн.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи до подачі позовної заяви до суду відповідачем було сплачено 250,00 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №2190/3625 від 04.04.2016 на суму 250,00 грн. (а.с. 77). У звязку з відсутністю предмету спору суд з власної ініціативи припиняє провадження в частині стягнення 250,00 грн. суми основного боргу на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 22241,48 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх обовязків за даним договором, сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 77,91 грн.

За допомогою компютерної програми «Законодавство» судом перевірено розрахунок 3 % річних. Розрахунок є вірним, відповідає вимогам діючого законодавства та вказана сума підлягає стягненню в повному обсязі.

Згідно із вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченного платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано пеню у розмірі 9480,01 грн.

За допомогою компютерної програми «Законодавство» судом перевірено розрахунок пені. Розрахунок є вірним, відповідає вимогам діючого законодавства та вказана сума підлягає стягненню в повному обсязі.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів сплати суми боргу у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. 17 Вересня, 31, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Бердянське підприємство теплових мереж (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97, код ЄДРПОУ 05541120) суму основного боргу у розмірі 22 241 (двадцять дві тисячі двісті сорок одна) грн. 48 коп., 3 % річних у розмірі 77 (сімдесят сім) грн. 91 коп., пеню у розмірі 9 480 (девять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 01 коп., судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

3.В частині стягнення основного боргу у розмірі 250,00 грн. провадження у справі припинити.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 09.06.2016.