Ухвала суду № 58213994, 01.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2016 р. м. Київ К/800/24242/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Мойсюк М.І., Рецебуринський Ю.Й.

секретар судового засідання - Шаманська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р. у справі за його позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, третя особа - підприємство «ТОМ Інтерсервіс» Кіровоградської обласної Соціальної служби ТОМ Інтернешнл про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання довідки про його заробітну плату за період роботи з 01.07.1989р. по 30.06.1994р. такою, що відповідає вимогам законодавства на той час, зобов'язання встановити розмір пенсії за віком у відповідності до страхового (трудового) стажу і заробітної плати згідно довідки про заробітну плату за період роботи з 01.07.1989р. по 30.06.1994р., зобов'язання нарахувати та сплатити йому не нараховану пенсію за минулі роки, починаючи з 15.05.2012р. відповідно до абзацу 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.01.2015р. позовні вимоги задоволено частково.

Визнано довідку №17/05 від 15.05.2012р. про заробітну плату за період роботи з 01.07.1989р. по 30.06.1994р. такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Зобов'язано УПФУ в м. Кіровограді вчинити дії та встановити позивачу розмір пенсії за віком у відповідності до страхового (трудового) стажу і заробітної плати згідно довідки №17/05 від 15.05.2012р. з 01.07.1989р. по 30.06.1994р.

Зобов'язано УПФУ в м. Кіровограді нарахувати та виплатити позивачу пенсію відповідно до абзацу 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.01.2014р., з урахуванням вже виплачених сум.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р. скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням апеляційного суду не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення та прийняти нове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Пунктом 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Кіровограді та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.05.2012р.

При призначенні пенсії УПФУ в м. Кіровограді не було враховано надану позивачем довідку №17/05 від 15.05.2012р. про заробітну плату за період роботи в Кіровоградському міському молодіжному центрі творчого об'єднання молоді ТОМ з 01.07.1989р. по 30.06.1994р.

Листом УПФУ в м. Кіровограді від 09.01.2014р. №351/Т-11 позивача повідомлено, що 08.02.2013р. до Управніння надійшов Акт про результати перевірки достовірності виданої довідки про заробітну плату, яка враховується при призначенні пенсій, яким встановлено, що особові рахунки по заробітній платі за період з 1989 року по 1994 рік складені на одного працівника підприємства - ОСОБА_4, не пронумеровані, не прошиті та не мають печатки підприємства, а тому питання щодо врахування довідки про заробітну плату потребує додаткового розгляду. Також зазначено, що Підприємство «ТОМ ІнтерСервіс» взято на облік в УПФУ в м.Кіровограді з 01.01.1993р. та зазначено, що за період з 01.01.1992р. по 31.12.1994р. підприємство не являлось платником збору до Пенсійного фонду, а тому перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 1989 року по 1994 року здійснити неможливо, у зв'язку з необхідністю додаткового вивчення.

Листом УПФУ в м. Кіровограді від 26.02.2014р. №2057/04-30 додатково повідомлено позивача, що 31.01.2014р. до Управління надійшов лист від 24.01.2014р. №02-29-199 (на запит від 26.12.2013р. № 10205/04-30) з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, згідно з яким Кіровоградський міський молодіжний центр творчого об'єднання молоді ТОМ у період з 01.07.1989р. по 31.12.1990р. не зареєстрований в органах Фонду соціального страхування України та не сплачував страхові внески, а тому підстави для перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 1989 року по 1994 року відсутні.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідач протиправно відмовив врахувати період роботи позивача з 01.07.1989р. по 30.06.1994р. при визначенні пенсії.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині нарахування та сплати позивачу не нарахованої пенсії підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку, оскільки виплата пенсії є щомісячною, а відтак позивач знав розмір цих виплат і в разі незгоди мав право звернутися до суду в передбачений законом термін із адміністративним позовом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з врахуванням довідки №17/05 від 15.05.2012р., оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати страхових внесків підприємством «ТОМ Інтерсервіс» за вказаний у довідці період.

Поряд з тим, апеляційним судом не враховано, що за правилами статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі заробітна плата.

В ході розгляду справи судами встановлено, що протягом спірного періоду позивач працював в Кіровоградському міському молодіжному центрі творчого об'єднання молоді ТОМ і отримував заробітну плату, що, серед іншого, підтверджується даними довідки про заробітну плату позивача у спірному періоді, які в ході розгляду справи не спростовано, несплата підприємством у спірному періоді страхових внесків не може бути підставою для неврахування отриманої заробітної плати при визначенні розміру пенсії, а тому висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог колегія суддів вважає обгрунтованими.

Посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на положення статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, є безпідставним, оскільки за правилами пункту 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено інші ніж статтею 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» правила виплати пенсії за минулий час, а тому в цій частині Закон України «Про пенсійне забезпечення» застосуванню не підлягає.

В свою чергу статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено виплату пенсії за минулий час без обмеження у часі лише в разі її попереднього нарахування. Оскільки суми належної позивачу пенсії нараховані не були, а тому на спірні правовідносини положення статті 46 зазначеного Закону також не поширюється.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції, яке скасовано помилково.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р. у даній справі скасувати, а постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 05.01.2015р. залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

М.І. Мойсюк

Ю.Й. Рецебуринський