Ухвала суду № 58213857, 07.06.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/870/16

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

07 червня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Білоуса О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року було відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, та направити справу для продовження розгляду, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року скасувати.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року без змін, також просив суд розгляд справи здійснювати без участі представника Славутської ОДПІ.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають у винесенні п.4.1 Довідки у наступній редакції: "В зв'язку із дослідженням ланцюга поставки товарів ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" з ТОВ "ВТФ "Грог" та ТОВ "РА ОСОБА_3" по податкових накладних, включених до складу податкового кредиту за квітень 2015 року в сумі 27156 грн. та травень 2015 року в сумі 32416 грн. неможливо підтвердити правомірність задекларованої суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, та бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку за квітень 2015 року в сумі 27156 грн. та травень 2015 року в сумі 32416 грн.".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, результати якої зафіксовані у довідці від 29.12.2015 р. № 215/15/32285199 "Про результати документальної позапланової перевірки взаємовідносин ПАТ "СК "Будфарфор" з ТОВ "ВТФ "Грог" та ТОВ "РА ОСОБА_3" за квітень - травень 2015 року. Враховуючи факт видання контролюючим органом довідки, а не акту, та відповідно відсутність будь-яких порушень з боку відповідача, висновок, викладений у п.4.1 Довідки, є виходом за рамки компетенції органу ДФС.

Даний факт, на думку позивача, свідчить про неправомірність винесення відповідачем довідки із висновком про неможливість підтвердження правомірності задекларованої суми бюджетного відшкодування.

Вирішуючи питання про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що винесення Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області пункту 4.1 довідки №215/15/32285199 від 29.12.2015 року, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, адже п.1 ч.2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Тобто, вказані дії відповідача не породжують жодних правових наслідків, а є тільки носієм інформації, яку податковий орган може використати при прийнятті відповідного рішення, яке і підлягає оскарженню у випадку незгоди з ним

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами від 20.18.2015 року за № 727 довідка документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Натомість абз. 1 п. 2 Розділу 1 вказаного Порядку надає визначення акту перевірки, згідно якого це документ про виявлені порушення вимог законодавства.

Пунктом 7.4 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість від 19.06.2012 року № 522 визначено аналогічну позицію нормам ПК України щодо оформлення результатів перевірок саме довідкою, у разі відсутності на дату складання такої довідки документально підтверджених фактів порушень чинного законодавства.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що довідка по суті породжує право платника податків на отримання бюджетного відшкодування, оскільки складається у випадку відсутності порушень.

В даному ж випадку, враховуючи факт направлення відповідачем запитів, щодо проведення зустрічної звірки вже після закінчення документальної позапланової перевірки ПАТ "СК "Будфарфор" з питань взаємовідносин із ТОВ "ВТФ "Грог" та ТОВ "РА ОСОБА_3" за квітень - травень 2015 року, відображених у податковій декларації з ПДВ за квітень - травень 2015 року, фактично позбавляє апелянта права на своєчасне отримання бюджетного відшкодування.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано у статті 200 ПК.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 20 ПК).

Кабінет Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення спірних правовідносинах; далі - Порядок), яким визначено механізм їх взаємодії.

Відповідно до абзацу другого пункту 200.15 статті 200 ПК після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За змістом пункту 9 Порядку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

За таких умов, судова колегія вважає, що позивач обрав невірний спосіб захисту, в даному випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року справа № 2а/0570/17001/2012.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання, а відтак, ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на користь публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" 1450 гривень сплаченого судового збору.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5