Ухвала суду № 58213282, 09.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 р.м. ОдесаСправа № 487/9193/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Агєєва Л.І. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Шеметенко Л.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2016 року та додаткову постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Миколаївського обласного військового комісаріату про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати незаконними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у перерахунку та поновленні пенсії за вислугу років за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року, виплаті підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 05.09.2014 року; зобов'язати Управління здійснити перерахунок, індексацію та виплату пенсію за вислугу років та інші пенсійні підвищення як непрацюючому пенсіонеру на підставі матеріалів пенсійної справи та згідно довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 17.10.2012 року про розмір грошового забезпечення у розмірі, передбаченому діючим законодавством на момент виплати пенсії за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року; зобов'язати Управління нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі, встановленому для дітей війни, починаючи з 05.09.2011 року; зобов'язати Управління виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року та підвищення до пенсії як дитині війни по день фактичної виплати; зобов'язати Управління видати витяг із розпорядження про перерахунок/поновлення виплати пенсії із посиланням на нормативні акти.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугою років. У листопаді 2015 року позивач звернувся в Управління із заявою про перерахунок/поновлення пенсії за вислугу років з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року. Також, у вказаній заяві позивачем ставилось питання про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 05.09.2014 року та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії, починаючи з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року, та підвищення до пенсії як дитині війни по день фактичної виплати. Посилаючись на відсутність правових підстав для проведення перерахунку/поновленні пенсії і виплати компенсації втрати частини доходу, Управління відмовило позивачу у задоволенні його заяви. Відмову Управління позивач вважає неправомірною, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2016 року та додатковою постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2016 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 лютого 2012 року у справі № 2-а-427/12/1412, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2013 року, частково задоволено позов ОСОБА_2.

Суд визнав незаконним рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області від 24.05.2011 року №41 про відмову ОСОБА_2 поновити виплату пенсії. Зобов'язав Управління прийняти рішення про поновлення виплати ОСОБА_2 пенсії за вислугу років на підставах визначених пенсійним законодавством з 16.05.2011 року. Зобов'язав Управління здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років на підставах визначених пенсійним законодавством з 16.05.2011 року. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Вирішуючи спір по суті та часткового задовольняючи позов у вказаній справі, суд виходив з того, що припинення з 1994 року позивачу раніше призначеної пенсії у зв'язку із переїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю відбулось з порушенням вимог чинного законодавства та гарантованого права на пенсійне забезпечення, у зв'язку із чим суд дійшов до висновку про те, що дії відповідача, які виразилися у відмові у поновленні виплати пенсії є незаконними та зобов'язав Управління здійснювати нарахування пенсії з урахування піврічного строку, визначеного ст. 99 КАС України.

Так, на виконання вказаного судового рішення Управлінням з 16.05.2011 року поновлено позивачу виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Розмір пенсії обчислено згідно довідок від 17.10.2012 року №ЮН27792/903 та №ЮН27792/904, виданих Миколаївським обласним військовим комісаріатом, про складові грошового забезпечення, з урахуванням підвищення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»».

Разом з цим, 07.11.2015 року ОСОБА_2 звернувся в Управління із заявою (вх. 1665-С-06 від 18.11.2015 року) про перерахунок, поновлення пенсії за вислугу років з 07.09.2009 року по 16.05.2011 року (а.с. 15).

Також, в листі до заяви (а.с. 13-14) позивачем ставилось питання про перерахунок та виплату пенсії за вислугу років як непрацюючому пенсіонеру за матеріалами пенсійної справи та довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 17.08.2015 року про розмір грошового забезпечення, починаючи з 16.05.2011 року; проведення перерахунку, нарахування та виплати пенсії у розмірі, передбаченому діючим законодавством на момент виплати пенсії, за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року; нарахування та виплату підвищення до пенсії, установленого для дітей війни, починаючи з 05.09.2014 року; виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року та затриманого підвищення до пенсії як дитині війни по день фактичної виплати.

Розглянувши заяву та матеріали пенсійної справи (МО НОМЕР_1), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення від 02.12.2015 року №103 про відмову ОСОБА_2 в поновленні/перерахунку виплати пенсії за вислугу років (а.с. 38-39).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням правомірно відмовлено позивачу у задоволенні заяви про проведення перерахунку пенсії, отже підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову відповідають нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування мають застраховані особи і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку)/поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1.

За правилами п. 1 Порядку для поновлення пенсії відповідна особа має звернутись із заявою до Управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п.п. 2.8 п. 2 цього Порядку поновлення виплати пенсії здійснюється за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Також, за правилами п.п. 2.7 п. 2 Порядку від 25.11.2005 року №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2 - 4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.

За правилами ст. 52 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, реалізація гарантованого права громадянам щодо поновлення виплати/перерахунку пенсії відбувається за заявочним принципом.

Наявність права на поновлення пенсії встановлюється на підставі документів, що містяться в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

При цьому, перерахунок пенсії пов'язаний з обставинами, які впливають на його проведення, зокрема, у разі набуття права на підвищення пенсії, та передбачає обмеження строком виплати пенсії за минулий час.

Як вірно встановив суд першої інстанції, позивачу на виконання судового рішення, що набрало законної сили, поновлено виплату раніше призначеної пенсії, тобто відновлено його гарантоване право на одержання соціальних виплат.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів, зокрема, фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, захисту підлягають порушені цими органами права, свободи та інтереси відповідної особи.

Таким, оскільки на виконання судового рішення та на момент звернення із заявою органом пенсійного фонду поновлено позивачу виплату пенсії за вислугою років, тобто виконано вимоги законодавства щодо гарантованого позивачу права на одержання пенсії, колегія суддів не вбачає порушеного права та інтересу позивача за цим позовом у розумінні положень КАС України, у зв'язку із чим висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення цих позовних вимог щодо зобов'язання органу поновити виплату пенсію є правильними.

Разом з цим, враховуючи, що за правилами вищенаведених правових норм перерахунок пенсії здійснюється у разі наявності відповідних обставин, що впливають на її розмір і порядок виплати, колегія суддів вважає, що відсутність в органі пенсійного фонду відповідного документу, а саме довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 17.08.2015 року про розмір грошового забезпечення, яку позивач просив враховувати при перерахунку, позбавило орган можливості вчинити дії, передбачені п.п. 2.7 п. 2 Порядку від 25.11.2005 року №22-1 та ст. 52 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII.

Таким чином, оскільки позивачем не було надано необхідні документи, що впливають на розмір та порядок виплати пенсії, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що в Управління не виникли обставини для проведення спірного перерахунку, отже відмова у вчиненні таких дій ґрунтується на нормах законодавства.

Також, досліджуючи правомірність відмови Управління у заявленому позивачем перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни з 05.09.2011 року та з 05.09.2014 року, судом першої інстанції вірно враховані висновки суду у справі №2-а/487/39/14 за позовом ОСОБА_2 про відсутність правових підстав для врахування заявленого підвищення до пенсії та обов'язку органу враховувати ці надбавки при її виплаті.

Разом з цим, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для проведення нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу - недоплаченої з вини органу суми пенсії, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Таким чином, в порядку наведеного Закону компенсація провадиться на нараховані, але вчасно не виплачені суми.

Оскільки відповідачем на виконання судового рішення перерахунок та виплату сум пенсії здійснено в листопаді 2012 року, рішенням суду не було зобов'язано орган здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 07.10.2009 року по 16.05.2011 року, колегія суддів вважає, що не проведення Управлінням цих виплат не є затримкою виплат у розумінні ст. 2 Закону України від 19.10.2000 року №2050-III, отже і підстави для компенсації позивачу втрати частини доходу відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що під час вирішення спору суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального та матеріального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування судового рішення, тому ухвалені у справі рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2016 року та додаткову постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Л.П. Шеметенко