Постанова № 58212919, 07.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 876/2623/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючогосудді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2016 року у справі № 819/2/16 за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

04.01.2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15.12.2015р. працівниками Тернопільської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2011р. по 30.09.2015р. на підставі даної перевірки складено акт від 15.12.2015р. № 7050/19-18-17-02-23/НОМЕР_1.

На підставі даного акту відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу № Ф-0128451702 від 16.12.2015р. про сплату єдиного соціального внеску в розмірі 44579,73 грн.

Позивач вважаючи висновки в акті перевірки такими, що не відповідають дійсності, прийняті без достатніх на те підстав та ґрунтуються виключно на припущеннях звернувся до суду за захистом своїх прав.

Також пояснив, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в трудових відносинах з позивачем в період з 01.01.2011 року по 01.09.2015 року не перебували та будь які договори які б підтверджували трудові відносини не укладались, а тому вимога від 16.12.2015р. прийнята безпідставно та протиправно.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а саме визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0128451702 від 06.12.2015 року.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 15.12.2015р. працівниками Тернопільської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2011р. по 30.09.2015р. на підставі даної перевірки складено акт від 15.12.2015р. № 7050/19-18-17-02-23/НОМЕР_1.

На підставі даного акту Тернопільською ОДПІ прийнято вимогу про сплату боргу № Ф-0128451702 від 16.12.2015р. про сплату єдиного соціального внеску в розмірі 44579,73 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 в порушення вимог статті 168 ПК України здійснював виплату неофіційної заробітної плати наступним працівникам:

- ОСОБА_3 стосовно отриманої заробітної плати "в конвертах", в сумі 88272,73 грн. за період з 01.01.2011р. по 03.09.2015р.;

- ОСОБА_5 стосовно отриманої заробітної плати "в конвертах", в сумі 16900 грн. за період з 01.08.2012р по 30.08.2013р;

- ОСОБА_4 стосовно отриманої заробітної плати "в конвертах", в сумі 3930,82 грн. за період з 01.06.2014р. по 07.09.2014р.

Також зазначив, що дана обставина підтвердилась в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_7 який підтвердив, що дійсно він працював у підприємця ОСОБА_2 з січня 2011 року по вересень 2015 року і отримував заробітну плату, однак трудовий договір офіційно з ним не укладався.

Колегія апеляційного суду не може погодитись із рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року № 395 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за № 607/23139, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п. 1.5).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п. 1.6).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7).

Відповідно до підпункту 2.3.2.2 зазначеного Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

А тому із врахуванням вищенаведеного колегія апеляційного суду зазначає, що в акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, суб'єктивних припущень та висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання, які не підтверджені належними первинними документами, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку.

Колегія апеляційного суду критично ставиться до дій відповідача, яким було складено акт від 15.12.2015 р. № 7050/19-18-17-02-23/НОМЕР_1 та на підставі якого відповідачем було прийнято вимогу про сплату боргу № Ф-0128451702 від 16.12.2015 року про сплату єдиного соціального внеску в розмірі 44 579,79 грн. так як ґрунтуються суто на інформації, надана фізичними особами, про приховування позивачем доходів фізичних осіб від оподаткування.

Дана інформація не може бути безумовним підтвердженням факту порушення позивачем податкового законодавства лише пояснення гр. ОСОБА_3, та ОСОБА_5, оскільки вони носять суб'єктивний характер.

Такої правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд у своєму рішенні від 28.10.2015 року (справа К/800/29323/14).

Таким чином, податковий орган, на якого в силу приписів ч.2 ст. 71 КАС України покладено тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження фактів порушенням позивачем податкового законодавства.

У відповідності до ст.202 цього Кодексу підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись: ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2016 року у справі № 819/2/16 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задоволити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0128451702 від 06.12.2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко

Повний текст рішення виготовлено 08.06.2016 року.