Ухвала суду № 58212897, 08.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 876/161/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015р. по справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3, третіх осіб на стороні відповідача ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

01.07.2015р. позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним рішення приватного нотаріуса Київського міського округу м.Києва Єгорової М.Є. щодо реєстрації права власності на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 9467358; дата, час державної реєстрації: 23.04.2015р. 17:09:27; підстава виникнення права власності: іпотечний договір, серія та номер:4139, виданий 30.07.2008р., видавник: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; індексний номер: 20892325 від 23.04.2015р. 17:20:36 на користь власника: ТзОВ «ФК Вектор Плюс» код ЄДРПОУ 38004195, адреса: м.Київ, проспект Московський, 28А; зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського округу м.Києва Єгорову М.Є. внести запис про скасування державної реєстрації права власності на майно за адресою: АДРЕСА_1, номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 9467358; дата, час державної реєстрації: 23.04.2015р. 17:09:27; підстава виникнення права власності: іпотечний договір, серія та номер:4139, виданий 30.07.2008р., видавник: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; індексний номер: 20892325 від 23.04.2015р. 17:20:36 на користь власника: ТзОВ «ФК Вектор Плюс» код ЄДРПОУ 38004195, адреса: м.Київ, проспект Московський, 28А.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у відповідача не було повноважень для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відповідно до п.1 наказу Міністерства юстиції України «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» №607/5 від 02.04.2013р. у разі подання до територіальних органів Мінюсту, посадовим особам органів місцевого самоврядування, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, що виникають на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до вказаного наказу. З врахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідач не мав повноважень для винесення оскарженого рішення №9467358 від 23.04.2015р., оскільки таке приймається державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, а не нотаріусами.

Крім того, статтею 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено обов'язкове надсилання іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушення. Така вимога на адресу позивача не надходила, а тому, державна реєстрація права власності на майно здійснена з порушенням вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2015р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №20892893 від 23 квітня 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ТзОВ «ФК Вектор Плюс» оскаржив дану постанову з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, мотивуючи тим, що приватний нотаріус, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, має всі підстави та повноваження згідно із Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень приймати в самостійному порядку рішення про державну реєстрації права власності на нерухоме майно.

Невиконання обов'язку (п.1.3 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року №3502/5 (надалі - Порядок №3502/5) нотаріусом, як спеціальним суб'єктом на якого покладено обов'язки державного реєстратора щодо не надіслання прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно органу державної реєстрації прав за місцем розташування такого нерухомого майна, не є підставою для скасування прийнятого рішення.

Порядком ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1141 (надалі - Порядок №1141) передбачено, що у разі проведення державної реєстрації прав нотаріусом з оригіналів поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів та копій документів, які пред'являються для державної реєстрації прав, нотаріус виготовляє електронні копії шляхом сканування, які розміщує у відповідному розділі Державного реєстру прав, а не надсилає їх до державного реєстратора за місцем знаходження спірного майна.

Вважає, що суд при прийнятті оскаржуваної постанови не з'ясував, які саме права позивача було порушено при здійсненні реєстраційних дій відповідачем.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача та третю особу ОСОБА_3, які просять залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк» укладено кредитний договір №1304/0708/98-007 від 30.07.2008р. про надання кредиту в сумі 65000 доларів США.

На забезпечення виконання основного зобов'язання за вказаним договором між позивачем та ВАТ «Сведбанк» укладено іпотечний договір від 30.07.2008р., зареєстрований в реєстрі за №4139, відповідно до умов якого іпотекодавець (позивач) передає в іпотеку іпотекодержателю (ВАТ «Сведбанк») належне йому на праві власності майно: квартиру АДРЕСА_1. заборона відчуження зазначеної в договорі квартири зареєстрована в реєстрі для реєстрації заборон приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. за №245.

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 13.11.2012р. у справі №1319/6105/12 задоволено позов ВАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 60584,27 доларів США, заборгованості по відсотках 8640,48 доларів США, пені в сумі 1771,97 доларів США.

Сихівським районним судом м.Львова видано виконавчий лист у справі №1319/6105/12 про стягнення ОСОБА_3, ОСОБА_1 солідарно з заборгованості в сумі 70996,82 доларів США. Вказана заборгованість не погашена.

Відповідно до договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заяць І.О., зареєстрованого в реєстрі за №6970, ПАТ «Сведбанк» (правонаступник ВАТ «Сведбанк») та ТзОВ ФК «Вектор Плюс» домовились про відступлення первісним іпотекодержателем (ПАТ «Сведбанк») новому іпотекодержателю (ТзОВ ФК «Вектор Плюс») прав за іпотечними договорами, зокрема, за іпотечним договом від 30.07.2008р., зареєстрований в реєстрі за №4139, укладеним між позивачем та ВАТ «Сведбанк».

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.06.2006р., виданого на підставі розпорядження від 05.06.2006р. №2071, квартира АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку від 25.06.2015р №0633 за вказаною адресою проживають: позивач ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, ОСОБА_8 (2004 р.н.) та ОСОБА_9 (2006 р.н.).

Листами №512187 від 08.08.2014р., №512187 від 11.11.2014р. ТзОВ ФК «Вектор Плюс» повідомило позивача та ОСОБА_3 про намір пред'явити до виконання виконавчий лист у справі №1319/6105/12, виданий 13.11.2012р. Сихівським районним судом м.Львова.

17.11.2014р. та 22.12.2014р. ТзОВ ФК «Вектор Плюс» звернулося до позивача та третьої особи ОСОБА_3 з листами №512187/571-юр та №577465/112 відповідно про виселення їх зі спірної квартири.

Відповідно до вимоги про виселення від 09.01.2015р. №512187 ТзОВ ФК «Вектор Плюс» звернулося до позивача та ОСОБА_3 з вимогою про звільнення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Докази отримання вказаної вимоги адресатами, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до заяви від 23.04.2015р. №4-2993-512187, зареєстрованої відповідачем в реєстрі за №1470, ТзОВ ФК «Вектор Плюс» просить виключити іпотеку нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, накладену відповідно до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. 30.07.2008р. та зареєстрованим за №4139, з нерухомого майна, а саме з квартири АДРЕСА_1.

За результатом розгляду заяви, на підставі поданих документів (виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.09.2014р., відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) щодо ТзОВ ФК «Вектор Плюс», статуту ТзОВ ФК «Вектор Плюс», зареєстрованого 07.07.2014р. за №1070105013015313, довіреності від 09.04.2015р., зареєстрованої відповідачем в реєстрі за №1396, іпотечного договору від 30.07.2008р., зареєстрований приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. в реєстрі за №4139, договору факторингу №15 від 28.11.2015р., договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., зареєстрованого в реєстрі за №6970, кредитного договору №1304/0708/98-007 від 30.07.2008р. з додатками та договорами про внесення змін дот нього, звіту про оцінку житлової квартири АДРЕСА_1) відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №20892325 від 23.04.2015р. про державну реєстрацію права приватної власності на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ТзОВ ФК «Вектор Плюс».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті оскарженого рішення №9467358 від 23.04.2015р. відповідач вийшов за межі наданих йому законом повноважень, оскільки прийняття рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які виникли на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, належить до повноважень державних реєстраторів прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, а не до компетенції нотаріусів, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав - ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Обов'язковій державній реєстрації відповідно до ст.4 зазначеного Закону підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до п.2 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013р. №607/5 - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 вказаного наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мінюсту відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

Згідно з п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену у встановленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобовязання, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вказаної вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Суду першої та апеляційної інстанції не представлено доказів дотримання іпотекодержателем (ТзОВ ФК «Вектор Плюс») вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку» щодо надсилання іпотекодавцю (позивачу) письмової вимоги про усунення порушення, які подаються державному реєстратору відповідно до п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а покликання апелянта на отримання позивачем вимоги про виселення, направленої рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу позивачу 02.03.2015р. (т.1 а.с.127), не заслуговує на увагу, оскільки не підтверджено належними та допустими доказами, що вказаним поштовим відправленням позивачу надсилалась саме вимога про виселення.

З рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.04.2015р. №20892325 вбачається, що відповідач провів державну реєстрацію права власності ТзОВ ФК «Вектор Плюс» на квартиру АДРЕСА_1, з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна, чим порушив п.55 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. №1141 (далі Порядок №1141), яким передбачено, що відкриття реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна належить до повноважень державного реєстратора органу державної реєстрації прав за місцем розташування такого нерухомого майна на підставі документів, що були видані, оформлені або отримані нотаріусом, які він передає органу державної реєстрації прав у порядку, встановленому Мін'юстом.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку і з таким погоджується колегія суддів, що відповідач протиправно не направив електронні копії документів реєстраційної справи щодо об'єкта нерухомості (квартири АДРЕСА_1), а також копію оскарженого позивачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.04.2015р. №20892325 до державного реєстратора за місцем знаходження спірного майна, а саме до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, оскільки не представив належних та допустимих доказів, як суду першої так і апеляційної інстанції, чим порушив вимоги п.56 Порядку №1146 та п.5 Порядку №3502/5.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача внести запис про скасування державної реєстрації права власності на майно, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що внесення таких відомостей здійснюється на підставі рішення суду, відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015р. по справі №813/3296/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець

Повний текст виготовлено 09.06.2016р.