КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1512/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Губської О. А.
за участю секретаря: Присяжної Д. В.
представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Кадієвського І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру в місті Києві про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в місті Києві про визнання протиправною відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у формі висновку до проекту землеустрою за № 19-26-0.3-9135/2-15 від 18.06.2015 р.; зобов'язання погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 0272 га у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Печерському районі міста Києва шляхом надання ОСОБА_4 висновку про його погодження; визнання протиправним та скасування рішення № РВ-8000042102015 від 26.08.2015 р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в тій частині, що документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, повинна мати позитивний висновок державної експертизи землевпорядної організації.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2016 р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - частково скасувати з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 27.11.2014 року позивач засобами поштового зв'язку надіслав до Київської міської ради заяву про передачу безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,025 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 згідно доданих графічних матеріалів (а. с. 19 Т. 1).
До вказаної заяви позивачем додано технічні матеріали та документи: графічні матеріали із зазначенням місця розташування та розміру ділянки; витяг з містобудівного кадастру; витяг з міського земельного кадастру з написом: «межі земельної ділянки орієнтовоною площею для відведення погоджую ОСОБА_4 В.»; рішення щодо надання земельної ділянки в користування; копія паспорта громадянина України; копія реєстраційного номера облікової картки платника податку; копія технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_2 від 11.05.1993 р., копія технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_2 від 10.08.2012 р.
Дана заява зареєстрована секретаріатом Київради 02.12.2014 р. за № 08/К-6019.
02.02.2015 р. позивачем направлено на адресу Київської міської ради лист - повідомлення про укладення позивачем договору на виконання робіт зі складання проекту землеустрою на підставі абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України, зареєстрованого Київською міською радою 04.02.2015 р. за вх. № 08/К-785 (а. с. 59 Т. 1).
В подальшому, вказаний проект землеустрою було погоджено Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) згідно висновку № 15-0015-В (а. с. 70 Т. 1) та Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом від 17.07.2015 р. № 060-3401 (а. с. 72 - 73 Т. 1).
В той же час, висновком відповідача до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 19-26-0.3-9135/2-15 від 18.06.2015 року проект землеустрою земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0272 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 погоджений не був (а. с. 74 Т. 1).
Причиною відмови у погодженні проекту відповідач визначив мораторій на виділення земельних ділянок на відстані не менше 200 метрів від меж земельної ділянки Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, введений постановою Верховної Ради України «Про невідкладні заходи зі збереження територіальної цілісності Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України» від 13.01.2009 р. № 850-VI.
Факт розташування спірної земельної ділянки в межах цієї зони сторонами не заперечується.
Згідно зазначеного висновку, позивачу рекомендовано усунути недоліки проекту землеустрою у строк, визначений ст. 28 Закону України «Про землеустрій».
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до вказаної норми громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до ст. 1861 Кодексу проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:
- природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища;
- розташованої на території пам'яток культурної спадщини національного значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях, підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
- розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам'яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини;
- лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства;
- водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
Постановою Верховної Ради України «Про невідкладні заходи зі збереження територіальної цілісності Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України» від 13.01.2009 р. №850-VI внесено мораторій на виділення земельних ділянок на відстані не менше 200 метрів від меж земельної ділянки Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України до моменту встановлення його охоронної зони.
У відповідності до Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 р. № 858-IV (далі - Закон № 858) проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.
Згідно ст. 50 Закону № 858 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Як свідчать матеріали справи, позивач замовив проект землеустрою для відведення земельної ділянки як такої, що формується вперше.
В той же час, з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 02.06.2016 р. випливає, що спірна земельна ділянка з 1956 року знаходиться у різних землекористувачів (в тому числі і у позивача з 2004 року).
Так з матеріалів справи вбачається, що домоволодіння по АДРЕСА_2 існує з 1940 р., що підтверджується Будинковою книгою будинку; Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 957 від 26.06.1956 р.; розпорядженням державної адміністрації Печерського району № 228 від 06.07.1992 р., яким затверджений Акт прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння; технічним паспортом на житловий будинок (домоволодіння) по АДРЕСА_2 від 11.05.1993 р.; договором купівлі-продажу від 09.08.1994 р.; рішенням Київської міської ради № 65 від 07.07.1998 р.; договором купівлі-продажу житлового будинку від 25.02.2004 р.; договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.02.2004 р.; державним актом на право власності на земельну ділянку від 05.03.2004 р., зареєстрованим за № 02-7-00293.
При дослідженні вищезазначеного рішення № 957 від 26.06.1956 р. колегією суддів було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3, за землекористувачами було зареєстровано 1210 м2 та 259 м2 було залишено землекористувачам в тимчасове користування (а. с. 35 Т. 1).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з 1956 року земельна ділянка площею 1469 м2 (в тому числі, спірна її частина у розмірі 272 м2) перебуває у користуванні землекористувачів на підставі рішення уповноваженого органу - виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих.
07.07.1998 р. громадянин ОСОБА_5 на підставі рішення Київської міської ради приватизував частину вказаної земельної ділянки у розмірі 1000 м2.
Відтак, на момент розгляду справи по суті, частина земельної ділянки розміром 469 м2 залишається не приватизованою та такою, що перебуває у користуванні землекористувачів згідно рішення № 957 від 26.06.1956 р.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції про те, що вказана земельна ділянка по АДРЕСА_1 не являє собою нове землеволодіння, а є частиною земельної ділянки, яка уже перебувала у володінні власників.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною відмови у погодженні проекту землеустрою у формі висновку до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 19-26-0.3-9135/2-15 від 18.06.2015 р. і, як наслідок, зобов'язання відповідача погодити цей проект для відновлення порушених прав позивача.
Натомість, щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення № РВ-8000042102015 від 26.08.2015 р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в тій частині, що документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, повинна мати позитивний висновок державної експертизи землевпорядної організації, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з текстової частини оскаржуваного рішення, підставою для відмови внести відомості до даних Державного земельного кадастру зазначено наступне: «відповідно до ст. 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051 (далі - Порядок 1051) для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації). Проект із землеустрою погодити згідно ст. 186-1 Земельного кодексу України. Відомості про суміжного власника (користувача) Г-Д не відповідають даним НКС».
В позовних вимогах позивач просить суд визнати рішення протиправним в частині висновку, що документація із землеустрою повинна мати позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 2 п. 110 Порядку № 1051 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації).
Вказана норма процитована відповідачем у оскаржуваному рішенні дослівно, без перекручування змісту та суті, і сама по собі не є імперативною по відношенню до проведення державної експертизи проекту землеустрою позивачем.
В той же час, відповідач конкретизував недолік поданої документації у наступному реченні: «проект із землеустрою погодити згідно ст. 1861 ЗК України. Відомості про суміжного власника (користувача) Г-Д не відповідають даним НКС».
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не зазначав у оскаржуваному рішенні про те, що проект землеустрою позивача повинен мати позитивний висновок державної експертизи, в якості підстави для відмови у реєстрації земельної ділянки.
З огляду на це, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом приймаються в якості належних.
У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру в місті Києві про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення № РВ-8000042102015 від 26.08.2015 р. Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в частині зазначення необхідності подання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, яка є підставою для формування земельної ділянки, скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 в цій частині залишити без задоволення.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, індекс: 01014) на користь Головного управління Держгеокадастру в місті Києві (ЄДРПОУ 39802366) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 267 грн. 96 коп. (двісті шістдесят сім гривень 96 копійок).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 09.06.2016 р.)
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
Судове рішення № 58212885, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/1512/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: