Ухвала суду № 58212614, 02.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15980/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

за участю секретаря - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про відкликання позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати висновок ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13 лютого 2015 року № 601/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» в частині встановлення невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого (набутих) нею за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади» наявній податковій інформації про майно (майнові права), отримані ОСОБА_2 із законних джерел.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2016 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що вартість майна ОСОБА_2 не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані нею із законних джерел.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2016 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд встановив, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді судді господарського суду м. Києва, 18 грудня 2014 року подала заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 5 вказаного Закону перевірці підлягає достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві за результатами перевірки достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації ОСОБА_2 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого (набутих) за час перебування на посаді судді, доходам, отриманим із законних джерел склала висновок від 13 лютого 2015 року № 601/9/26-50-17-03-23.

Згідно вказаного висновку вартість майна, вказаного у декларації ОСОБА_2 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого за час перебування на посаді судді, не відповідає доходам, отриманим із законних джерел. Такий висновок був обґрунтований тим, що в позиції 45 розділу V декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік відображено кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах в сумі 2568000 грн. 00 коп. Відповідно до даних ЦБ ДРФО ДФС України ОСОБА_2 за період з 1998 по 2013 рік нараховано загальний сукупний дохід в сумі 575617 грн. 45 коп.

Не погоджуючись із вказаним висновком податкового органу, ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві порушила порядок проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», а тому висновок від 13 лютого 2015 року № 601/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки є протиправним.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Особливості проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел визначені у ч. 10 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», а також у Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 листопада 2014 року № 1100.

У відповідності до ч. 10 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи; 2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки (послужного списку) особи, стосовно якої проводиться перевірка; 3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел; 4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей; 5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку; 6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Зазначені норми права вказують на те, що у разі виявлення недостовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» орган, який проводив перевірку зобов'язаний повідомити про них особу, стосовно якої проводиться перевірка та запропонувати надати письмові пояснення за такими фактами і підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача пояснив, що після виявлення невідповідності вартості майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого за час перебування на посаді судді, доходам, отриманим із законних джерел, ОСОБА_2 не направлялося повідомлення про виявлену невідповідність.

Суд першої інстанції допитав у якості свідка головного державного ревізора-інспектора ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві Чернецького В.В., який проводив перевірку та склав висновок від 13 лютого 2015 року № 601/9/26-50-17-03-23. Зазначений свідок підтвердив, що відповідне повідомлення позивачу не направлялося. Свідок також пояснив, що повідомлення про необхідність надання ОСОБА_2 відповідних пояснень було передане працівникам господарського суду м. Києва у телефонному режимі. Особисто позивача про виявлені в ході перевірки невідповідності не повідомлено та додаткові матеріали не витребувано.

Також суд першої інстанції встановив, що позивач 16 лютого 2016 року із власної ініціативи надала пояснення щодо проведення перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади» та підтверджуючі документи.

Разом з тим, висновок № 601/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» був складений 13 лютого 2015 року, тобто до надходження пояснень та документів ОСОБА_2 до податкового органу.

З огляду на те, що письмові пояснення особи, котра перевіряється, і надані нею підтверджуючі документи є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що неповідомлення ОСОБА_2 про виявлені невідповідності є порушенням її права, передбаченого ч. 10 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», а висновок, складений за результатами перевірки, проведеної із зазначеним порушенням, не може вважатися законним і обґрунтованим.

Крім того, суд першої інстанції допитав у якості свідка ОСОБА_4, яка є матір'ю позивача. На підставі наданих позивачем документів та пояснень свідка ОСОБА_4 суд першої інстанції встановив, що у період з 10 лютого 2005 року по 10 лютого 2012 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 2850000 грн. 00 коп. Відповідно до договору купівлі-продажу від 03 грудня 2003 року була реалізована квартира вартістю 73000 доларів США, яка перебувала у власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Таким чином, загальна сума коштів, що була отримана позивачем від продажу квартири та від матері у якості подарунку, значно перевищує суму коштів, яка знаходиться на рахунках у банках (2568000 грн. 00 коп.).

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що висновок ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13 лютого 2015 року № 601/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» в частині встановлення невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого (набутих) нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» наявній податковій інформації про майно (майнові права), отримані ОСОБА_2 із законних джерел є незаконним і підлягає скасуванню.

Відповідач, як на підставу для скасування постанови суду від 03 березня 2016 року, в апеляційній скарзі посилається на те, що договори дарування грошових коштів, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не були надані до перевірки. Також відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що вказані договори дарування грошових коштів не засвідчені нотаріально, у зв'язку з чим не можуть бути прийняті як належний доказ, що підтверджує дохід, отримай із законних джерел.

Колегія суддів вважає зазначені доводи податкового органу необґрунтованими, адже позивач не мала можливості подати підтверджуючі документи внаслідок не направлення їй повідомлення про виявлені невідповідності вартості майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого нею за час перебування на судді, наявній податковій інформації про майно (майнові права), отримані із законних джерел.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, договори дарування грошових коштів не були предметом дослідження контролюючим органом під час проведення перевірки ОСОБА_2 Відтак, посилання відповідача на їх неналежне оформлення, як на підставу законності висновку від 13 лютого 2015 року № 601/9/26-50-17-03-23, є необґрунтованими.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 22 грудня 2015 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена у повному обсязі 07 червня 2016 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.