Ухвала суду № 58212550, 07.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/2088/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулова І.П.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Бужак Н.П.

Суддів: Костюк Л.О., Межевича М.В.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чернігіврайагропромтехніка» на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Чернігіврайагропромтехніка» про перегляд постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 березня 2015 року за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання неправомірними дій та зобов»язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2015 року, залишеної без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково, визнано неправомірними дії УПФ України в м. Чернігові щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах по Списку №2 виробництв, цехів і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, зобов»язано УПФ України в м. Чернігові зарахувати ОСОБА_2 період роботи у ВАТ «Чернігіврайагротехніка» з 03.02.1983 року по 25.05.1996 року до стажу роботи на пільгових умовах по Списку №2 виробництв, цехів і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 та призначити пенсію відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 03.09.2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

17 грудня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Чернігіврайагропромтехніка» звернулось до Деснянського районного суду м. Чернігова із заявою про перегляд постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 травня 2016 року заяву ПАТ «Чернігіврайагропромтехніка» про перегляд постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2015 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ «Чернігіврайагропромтехніка» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.03.2015 року скасувати, ухвалити у справі нову постанову про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог. Крім того, апелянт просить прийняти ухвалу про поворот виконання постанови суду від 30.03.2015 року та стягнути з ОСОБА_2 всі судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено рішенням від 30 березня 2015 року Деснянського районного суду м. Чернігова, ОСОБА_2 з 03.02.1983 року по 26.05.1996 року працював в ПАТ «Чернігіврайагротехніка» на посаді лакувальника емалі проводу по 3 р. в реммайстерні, що підтверджується копією трудової книжки, копією наказу №9-к від 04.02.1983 року про прийняття на роботу та копією наказу №24к від 27.05.1996 року про переведення на посаду слюсаря 3 р. по ремонту електродвигунів.

Крім того, зазначеним судовим рішення було встановлено, що робота ОСОБА_2 на посаді з важкими умовами праці за Списком №2 підтверджується довідкою №27 ПАТ «Чернігіврайагропромтехніка» від 22.05.2014 року, довідкою №30 ПАТ «Чернігіврайагропромтехніка» від 12.06.2014 року, згідно яких позивач працював з 03.02.1983 року по 26.05.1996 року лакувальником емалі проводу по 3 розряду в рем майстерні. Крім того, дана обставина підтверджується копією трудової книжки.

Пославшись на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та на Порядок застосування Списків №1 та №2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року, суд задовольнив позовні вимоги позивача в частині, зокрема: визнав неправомірними дії УПФ України в м. Чернігові щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах по Списку №2 виробництв, цехів і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, зобов»язав УПФ України в м. Чернігові зарахувати ОСОБА_2 період роботи у ВАТ «Чернігіврайагротехніка» з 03.02.1983 року по 25.05.1996 року до стажу роботи на пільгових умовах по Списку №2 виробництв, цехів і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 та призначити пенсію відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 03.09.2014 року.

Як підставу для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами, заявник зазначив ту обставину, що у позивача відсутні документи, які б підтверджували, що він працював повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, відсутні документи про проведення атестації робочих місць, зокрема наказ про проведення атестації робочих місць. Крім того, суд не врахував, що трудова книжка підтверджує лише загальний трудовий стаж позивача, тоді як спеціальний стаж підтверджується передбаченими законом довідками.

Проте, суд першої інстанції зазначені обставини проігнорував, не перевірив їх, а тому невірно застосував норми чинного законодавства України, що регулюють дані правовідносин, та ухвалив незаконне рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції зазначив, що вказані заявником обставини не є новоявленими в розумінні ст.245 КАС України, а тому відсутні підстави для перегляду постанови суду.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду повністю погоджується із таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

У розумінні ст. 245 КАС України нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.

Аналіз вищезазначеної норми Закону свідчить, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.

Як вбачається із заяви товариства, останнє як на нововиявлені обставини посилається на неправильне застосування судом першої інстанції законодавства України при вирішенні спору, а також на надання судом неправильної оцінки доказам.

Проте, колегія суддів вважає, що зазначені заявником нововиявлені обставини не є такими у розумінні вимог ст. 245 КАС України, що вірно зазначив суд першої інстанції.

Фактично, зазначені заявником обставини є підставою для оскарження постанови суду у порядку апеляційного чи касаційного оскарження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апелянт у поданій ним заяві не навів нововиявлених обставин як те зазначено у ст. 245 КАС України, а виклав свої доводи щодо незаконності прийнятого судом першої інстанції рішення у справі, а тому суд першої інстанції прийняв вірне рішення про відмову у задоволенні заяви.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 199, 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160,195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чернігіврайагропромтехніка» залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 травня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду в порядку та строки, визначені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Межевич М.В

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Межевич М.В.