Постанова № 58211809, 06.06.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2016 р. Справа № 820/2258/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Лє ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Лє ОСОБА_3 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області за заявою Лє ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про оформлення набуття її дитиною громадянства країни за територіальним походженням від 28.08.2015, прийняти рішення про реєстрацію ОСОБА_4 Фунг Ні, 27.06.2011, на підставі ч. 3 ст. 8 Закону України "Про громадянство" громадянином України за територіальним походженням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо не оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитини громадянина ОСОБА_5 Республіки В'єтнам Лє ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 Фунг Ні, 27.06.2011 є протиправними та такими, що порушують права та інтереси позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що в даному випадку міграційна служба діяла у відповідності до діючого законодавства України, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що Лє ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою ОСОБА_5 Республіки В'єтнам.

09 квітня 2008 року Головним управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлено позивачу посвідку на постійне проживання в Україні серії ХР номер 17971.

27 червня 2011 року у Лє ОСОБА_3 на території України народилася дитина ОСОБА_4 Фунг Ні, батьком якої є також громадянин ОСОБА_5 Республіки В'єтнам - ОСОБА_4 Нгіа Зунг.

Так, 28.08.2015 року позивач, через адвоката ОСОБА_1, що діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 28.08.2015 року, укладеного із Лє ОСОБА_3, звернувся до начальника ГУ ДМС України в Харківській області із заявою для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитини громадянина ОСОБА_5 Республіки В'єтнам Лє ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 Фунг Ні, ІНФОРМАЦІЯ_2, та надав наступні документи:

- оригінал заяви Лє ОСОБА_3 про оформлення набуття його дитиною громадянства України за територіальним походженням від 28.08.2015;

- нотаріально посвідчена копія свідоцтва про народження дитини;

- оригінал витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 07.07.14 р., № витягу 00009211022, щодо дитини;

- 4 фотокартки дитини;

- оригінал зобов'язання Лє ОСОБА_3 про припинення його дитиною іноземного громадянства;

- оригінал декларації Лє ОСОБА_3 про відмову від іноземного громадянства його дитини;

- копія посвідки на постійне проживання Лє ОСОБА_3;

- копія нотаріально посвідченого перекладу на українську мову паспорта Лє ОСОБА_3 для виїзду за кордон;

- оригінал квитанції про оплату 137,75 грн.

Листом № 03/2-19009 від 10.09.2015 ГУ ДМС України в Харківській області повідомило позивачу про те, що для особистої подачі документів на дитину позивачу необхідно прибути до ГУ ДМС України в Харківській області. Також зазначено, що при собі необхідно мати оригінали документів, ксерокопії яких долучені до заяви.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечувалось сторонами у справі, що позивач особисто прибув до ГУ ДМС України в Харківській області та пред'явив оригінали документів, копії яких долучені до заяви.

В подальшому, на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 до відповідача від 16.12.2015 позивачем отримано лист № 03/2-26392 від 04.12.15, в якому зазначено, що для прийняття остаточного рішення відповідач просив надати до 14.12.2015 року документ, який свідчить про те, що на момент надходження документів про набуття громадянства України у заявників були поважні причини не надання особисто зазначених документів до районного у місті відділу ГУ ДМС України за місцем проживання.

16 грудня 2015 року адвокатом ОСОБА_1 подано адвокатський запит на ім'я начальника ГУДМС України в Харківській області ОСОБА_6, в якому зазначено, що Лє ОСОБА_3 на пропозицію ГУ ДМС України в Харківській області особисто пред'явив посадовій особі ГУДМС України в Харківській області ОСОБА_7 оригінали документів, копії яких були долучені до його заяви про оформлення набуття громадянства України його дитиною та просив повідомити яке рішення прийнято ГУ ДМС України в Харківській області за результатами розгляду заяви Лє ОСОБА_3 про оформлення набуття громадянства України її дитиною ОСОБА_4 Фунг Ні, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням ГУ ДМС України в Харківській області від 14.12.2015 року припинено провадження за заявою Лє ОСОБА_3.

Приймаючи вказане рішення відповідач виходив з того, що в договорі про надання правової допомоги, долученого до матеріалів справи, не вказані поважні причини, зазначені в ч. 1 п. 5 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215, з якої Лє ОСОБА_3 не може особисто звернутись до районного у місті відділу ГУ ДМС України в Харківській області за місцем проживання для подання ним особисто документів про оформлення набуття громадянства України своїй неповнолітній дочці ОСОБА_4 Фунг Ні, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Листом № 03/2-27228 від 15.12.2015 року відповідач повідомив позивачу про прийняте рішення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III.

За змістом частини третьої статті 8 Закону України "Про громадянство України" дитина, яка народилася на території України, після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем щодо якого подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.

З метою організації виконання Закону України "Про громадянство України" Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок № 215), який визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Відповідно до п. 3 Порядку № 215, заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Згідно до п. 94 Порядку № 215, Головне управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, начальник головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України.

Таким чином, саме відповідач перевіряє відповідність оформлення документів щодо оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням, підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон (ч. 3 ст. 8 Закону України "Про громадянство України") пов'язує набуття особою громадянства України та приймає рішення щодо оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 Фунг Ні 27.06.2011 народилася на території України, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 22) та витягом із Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с. 23), позивач є батьком дитини, та відповідно до чинного законодавства її законним представником.

Представник позивача подав до відповідача заяву про оформлення набуття її дитиною громадянства України за територіальним походженням, оскільки дитина народилася на території України 27.06.2011, додавши до неї усі необхідні документи, фотографії, квитанції, що передбачено п. 43 Порядку.

Суд звертає увагу, що у своїх листах відповідач не зазначив, що документи щодо оформлення набуття дитиною позивача громадянства України за територіальним походженням оформлені неналежним чином.

Крім того, як встановлено в ході розгляду справи, позивач особисто прибув до ГУ ДМС України в Харківській області та пред'явив оригінали документів, копії яких долучені до заяви.

Таким чином, зазначені у рішенні відповідача обставини, на підставі яких було припинено провадження за заявою позивача про оформлення набуття його дитиною громадянства України за територіальним походженням, суд вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області за заявою Лє ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про оформлення набуття її дитиною громадянства країни за територіальним походженням від 28.08.2015, прийняти рішення про реєстрацію ОСОБА_4 Фунг Ні, 27.06.2011, на підставі ч. 3 ст. 8 Закону України "Про громадянство" громадянином України за територіальним походженням., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Питання щодо прийняття рішення про реєстрацію ОСОБА_4 Фунг Ні, 27.06.2011р.н., на підставі ч. 3 ст. 8 Закону України "Про громадянство" громадянином України за територіальним походженням віднесено виключно до компетенції Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області та не входить до компетенції суду.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 124 Конституції України, частина друга статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Суд є конституційно визначеним державним інститутом, який правомочний захищати права і свободи людини і громадянина, завданням якого є здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (стаття 55, розділ VIII Конституції України, стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

Наведені та інші положення Кодексу адміністративного судочинства України дають підстави вийти за межі позовних вимог заявлених позивачем, а саме шляхом скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 14 грудня 2015 року про припинення провадження за заявою Лє ОСОБА_3 та зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області розглянути заяву Лє ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про оформлення набуття її дитиною громадянства країни за територіальним походженням від 28.08.2015.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Лє ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Лє ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 14 грудня 2015 року про припинення провадження за заявою Лє ОСОБА_3.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області розглянути заяву Лє ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про оформлення набуття її дитиною громадянства країни за територіальним походженням від 28.08.2015.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 09 червня 2016 року.

Суддя Р.В. Мельников