Ухвала суду № 58211413, 09.06.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

У Х В А Л А

з питань звільнення від сплати судового збору

09 червня 2016 року № 813/1663/16

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., розглянувши клопотання позивача управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області про звільнення від сплати судового збору по адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Сількомунгосп” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Сількомунгосп” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 9330,41 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк до 06.06.2016 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

07.06.2016 року на усунення недоліків позову позивач надав суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2016 рік не передбачено коштів на сплату судового збору.

Однак, дане клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як встановлено ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не може вважатись належним чином обґрунтованим, оскільки законодавцем передбачено вирішення питання щодо забезпечення відповідного фінансування державних органів з приводу сплати судового збору.

З урахуванням положень п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року за № 484-VIII, суд зазначає, що покликання представника позивача на відсутність коштів, не може бути достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору у відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а надані ним докази не підтверджують неможливості сплати судового збору.

Невиконання вимог закону іншими органами державної виконавчої влади, не може бути належним обґрунтуванням обставин відсутності коштів на сплату судового збору у позивача.

Згідно з Довідкою про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”, що затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 року Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд не вважає майновий стан позивача таким, що унеможливлює сплату судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом та спричиняє фінансові перешкоди для доступу до правосуддя, чим може порушувати основоположні принципи адміністративної юрисдикції, передбачені ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 88, 98, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Ухвала не оскаржується і набирає законної сили негайно після постановлення.

Суддя Сидор Н.Т.