Постанова № 58210942, 09.06.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року Житомир справа № 806/602/16

категорія 2.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сичової О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Луцького міськрайонного суду Волинської області про зобов'язання надати публічну інформацію,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом в якому просив:

- зобов"язати Луцький міськрайонний суд Волинської області надати ОСОБА_1 публічну інформацію - копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов"язання фінансового характеру за 2014 рік суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюта Лолітти Володимирівни, Ковальчука Василя Олександровича і ОСОБА_2 і членів їх сімей.

В обґрунтування позову зазначає, що Луцький міськрайонний суд Волинської області, у відповідності до приписів чинного законодавства, неправомірно відмовив ОСОБА_1 у наданні публічної інформації.

Позивач надав заяву в якій просив суд розглядати дану справу у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача на адресу суду надіслав заперечення на адміністративний позов (а.с.16- 24) та заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі наявних у ній доказів.

В силу приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із письмовими запитами №ІС-002/2016-01-30, №ІС-003/2016-01-30, №ІС-004/2016-01-30 до Луцького міськрайонного суду Волинської області про надання публічної інформації, а саме: у встановлений законодавством строк надіслати копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов"язання фінансового характеру за 2014 рік суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюти Лолітти Володимирівни, Ковальчука Василя Олександровича і ОСОБА_2 і членів їх сімей (а.с.9-10)

Листами від 08.02.2016 (а.с.10 зворот, 11-13) відповідач надав відповіді, якими відмовив у наданні інформації з тих підстав, що у декларації містяться відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків, а також щодо місця проживання та реєстрації декларанта, місцезнаходження об'єктів, які є інформацією з обмеженим доступом і оприлюдненню не підлягають. Декларації про майно, доходи, витрати і зобов"язання фінансового характеру містять інформацію про персональні дані як декларанта, так і членів сім"ї декларанта, що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої дозволяється лише із згодою цих осіб. Тому оприлюдненню підлягають не самі декларації, а певні відомості зазначені у деларації, що не являється інформацією з обмеженим доступом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992. № 2657-ХІІ, інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст. 5 вказаного Закону, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст.1 якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.2 зазначеного Закону, його метою є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про доступ до публічної інформацію" доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 цього Закону.

Жодної з підстав, визначених даною нормою Закону, для відмови відповідачем в задоволені запиту не встановлено.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що запитувані декларації суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюта Лолітти Володимирівни, Ковальчука Василя Олександровича і ОСОБА_2 і членів їх сімей містять інформацію з обмеженим доступом та оприлюдненню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.

В силу приписів ст. 47 Закону України "Про запобігання корупції", зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації, є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Однак, згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Як встановлено судом, та зазначено вище, відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні запитуваної інформації, у зв'язку з тим, що дана інформація містить персональні дані, а тому у відповідності до вимог Законів України "Про захист персональних даних" та "Про доступ до публічної інформації" відповідач не може без згоди суб'єктів персональних даних розповсюджувати вказану інформацію.

Водночас, з такою позицією відповідача погодитися неможливо, оскільки відповідно до ч.5 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Оскільки Луцький міськрайонний суд Волинської області є державним закладом та фінансується за рахунок бюджетних коштів, то інформація щодо осіб (прізвище, ім'я та по-батькові, займана посада, назва структурного підрозділу), які отримали ці кошти є публічною.

Згідно з ст.11 Закону України "Про інформацію" інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження; кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Вищий адміністративний суд України у справі №К/800/13553/15 від 08.07.2015 посилається на рішення Конституційного суду України від 20.01.2012 №2-рп/2012, в якому вказано, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь - які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров"я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім"ї, а також відомості про події та явища, що відбулися або відбудуться у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов"язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Крім того щодо права фізичної особи на доступ до публічної інформації зазначено в судових актах Вищого адміністративного суду по справах: №К/800/53664/13 від 23.01.2014, №К/800/64051/14 від 18.06.2015, №К/800/13813/14 від 14.01.2015, №К/9991/78084/12 від 26.06.2014, №К/800/13553/15 від 08.07.2015

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку ,що відмова відповідача у наданні позивачу запитуваної інформації є протиправною так як Луцький міськрайонний суд Волинської області повинен був надати ОСОБА_1 копії декларацій запитуваних суддів із закритими персональними даними, які не підлягають розголошенню.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи задоволення позову та приписи ст.ст. 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, належить присудити ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Луцького міськрайонного суду Волинської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Зобов"язати Луцький міськрайонний суд Волинської області надати ОСОБА_1 публічну інформацію - копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов"язання фінансового характеру за 2014 рік суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюта Лолітти Володимирівни, Ковальчука Василя Олександровича і ОСОБА_2 і членів їх сімей.

Присудити ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Луцького міськрайонного суду Волинської області

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова