ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
23 травня 2016 року ЖитомирСправа № 806/555/16
Категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Романченка Є.Ю. ,
секретар судового засідання Черниш А.В.,
за участю: позивача,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 частини А-2076 про стягнення компенсації за неотримане речове майно в сумі 8923,42 грн,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості компенсації за неотримане належне речове майно в зв'язку зі звільненням з військової служби, у якому просила стягнути з ОСОБА_3 частини А-2076 на її користь несвоєчасно виплачену грошову компенсацію за належне речове майно в сумі 8923 грн 42 коп. У обґрунтування позову зазначала, що на підставі наказу командира військової частини А2076 від 11 листопада 2014 року № 70 її звільнено з військової служби у відставку за станом здоров'я в зв'язку з інвалідністю. Вважає, що при звільненні відповідач повинен був виплати їй грошову компенсацію за речове майно, яке вона не отримала в період проходження військової служби, в розмірі 8923,42 грн. Так як ОСОБА_3 частиною А-2076 після звільнення указана сума невиплачена, то, позивач вважає, що вказана компенсація повинна бути стягнута з відповідача в судовому порядку.
До початку судового розгляду справи по суті представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду. При цьому вказав, що 21.01.2016 позивач вже зверталася з позовними вимогами до ОСОБА_3 частини А-2076 про стягнення на її користь компенсації за неотримане речове майно в сумі 8923 грн 42 коп. у Новоград - Волинський міськрайонний суд. 10.03.2016 цим судом було винесено ухвалу в справі № 285/206/16-а про залишення позову без розгляду, яка на даний час набрала законної сили.
Позивач у судовому засіданні факт наявності ухвали Новоград - Волинського міськрайонного суду від 10.03.2016, за результатами розгляду її позову до відповідача про стягнення компенсації за неотримане речове майно в сумі 8923,42 грн, не заперечувала. Підтвердила, що спочатку звернулася до міськрайонного суду, а після винесення судом ухвали від 10.03.2016 вирішила звернутися до Житомирського окружного адміністративного суду з таким же позовом.
Заслухавши думку позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
В розумінні пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах - адміністративний позов.
Питання, пов'язані із зверненням до адміністративного суду та відкриттям провадження в адміністративній справі врегульовані статтею 107, пунктом 2 частини 1 статті 109 КАС України; процедура залишення позовної заяви без розгляду - статтею 155 КАС України, а закриття провадження у справі - статтею 157 КАС України, зокрема пунктом 4 частини 1 цієї статті КАС України.
Аналіз указаних норм процесуального закону свідчить на користь висновку, що особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин має право звернутись до суб'єкта владних повноважень у спорі про один предмет і з тих самих підстав лише один раз.
Судом безспірно встановлено, що ОСОБА_2, вважаючи, що ОСОБА_3 частина А-2076 повинна виплатити їй грошову компенсацію за речове майно, яке вона не отримала в період проходження військової служби, підготувала позовну заяву про стягнення заборгованості компенсації за неотримане належне речове майно в зв'язку зі звільненням з військової служби, в якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 частини А-2076 на її користь несвоєчасно виплачену грошову компенсацію за належне речове майно в сумі 8923 грн 42 коп.
Указаний позов позивачем спочатку подано до Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області. Ухвалою цього суду від 28 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі № 285/206/16-а за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 частини А-2076 м. Новоград - Волинський про стягнення заборгованості компенсації за неотримане належне речове майно в зв'язку зі звільненням з військової служби та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.
10 березня 2016 року Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області, розглянувши адміністративну справу № 285/206/16-а, постановив ухвалу, якою адміністративний позов залишив без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.
Із наданої до суду копії ухвали Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10.03.2016 видно, що вона набрала законної сили 16 березня 2016 року.
Позивачем зазначене судове рішення оскаржено не було.
Натомість у квітні 2016 року ОСОБА_2 позовну заяву до ОСОБА_3 частини А-2076 м. Новоград - Волинський про стягнення заборгованості компенсації за неотримане належне речове майно в зв'язку зі звільненням з військової служби направила до Житомирського окружного адміністративного суду. Ухвалою останнього від 29.04.16 за вказаним позовом відрито провадження в адміністративній справі № 806/555/16.
Отож, позивач з однією і тією ж позовною заявою, одного і того ж відповідача, і з тих самих підстав звернулася двічі до різних адміністративних судів.
Згідно зі п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Залишити позовну заяву без розгляду з цієї підстави суд може лише у разі підтвердження факту розгляду тотожної справи іншим судом.
У контексті наведеного суд відмічає, що провадження у адміністративній справі № 285/206/16-а як на день відкриття провадження у даній справі, так і на даний час вже завершено.
Таким чином, підстав для застосування судом до спірних правовідносин положень п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України немає.
За таких обставин, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду є необґрунтованим.
Разом з цим, суд відмічає, що зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 і ухвали Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10.03.2016 слідує, що на час звернення позивача до окружного адміністративного суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав була така, що набрала законної сили ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Наведене позивачем не заперечувалося.
Пунктом 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є:
- тотожність спору, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів;
- остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду;
- набрання судовим рішенням в іншій справи законної сили.
Тотожність спору в даній адміністративні справі та справі № 285/206/16-а, за результатами розгляду якої винесено ухвалу Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10.03.2016, яка набрала законної сили, позивачем і представником відповідача не заперечувалось та підтверджується матеріалами справи.
При цьому суд відмічає, що ухвала місцевого загального суду як адміністративного від 10.03.2016, яка набрала законної сили 16.03.2016, винесена після відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, а тому в силу приписів пункту 2 частини 1 статті 109 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Отже, унеможливлює повторне звернення до суду з тотожним спором і, відповідно, є остаточним вирішенням такого спору.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі № 806/555/16 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 частини А-2076 про стягнення заборгованості компенсації за неотримане належне речове майно в зв'язку зі звільненням з військової служби необхідно закрити.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 155, 160, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Провадження у адміністративній справі № 806/555/16 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 частини А-2076 про стягнення компенсації за неотримане речове майно в сумі 8923,42 грн закрити.
Ухвала в частині відмови в залишенні позову без розгляду набирає законної сили з моменту постановлення й оскарженню не підлягає, в частині закриття провадження набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Ю. Романченко
Повний текст ухвали виготовлено: 27 травня 2016 р.
Судове рішення № 58210931, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 23.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/555/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: