Постанова № 5821085, 28.11.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-5219/08

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» листопада 2008 року 16 год. 10 хв. м. Рівне

Колегія суддів Рівненського окружного адміністративного суду у складі: головуючий ЖУКОВСЬКА Л.А., судді Шарапа В.М., Боймиструк С.В, за участю секретаря судового засідання Короля О.В. та і інших осіб, які беруть участь у справі від:

позивача: не з'явився;

відповідачів: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів 1. Міністерства фінансів України,

2. Міністерства праці та соціальної політики України

3.Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради

про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними дій та зобовязання вчинення певних дій нарахування та виплати недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня по грудень 2007 року та з червня по жовтень 2008 року в сумі 3564,20 грн.

Позивач в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій позов підтримує та просить розглянути справу без її участі.

Відповідач-1Міністерство фінансів України засідання не з'явився надав письмові заперечення, в яких позов заперечує, при цьому посилається на ст. 95 Конституції України, якою встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України, та на положення ст. 51 Бюджетного кодексу України. У Державному бюджеті України на 2008 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку понад розміри, встановлені Законом України Про Державний бюджет на відповідний рік, вважає, що виплата позивачу вказаної допомоги була здійснена правомірно. Оскільки головним розпорядником коштів для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є Міністерство праці та соціальної політики України, якому на ці цілі в Державному бюджеті України на відповідні роки передбачені кошти, вимоги позивача до Міністерства фінансів України вважає безпідставними. Просить в позові до Міністерства фінансів України відмовити.

Відповідач-2Міністерство праці та соціальної політики України позов не заперечив, в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Суд не вбачає поважних причин неприбуття представника Міністерства праці та соціальної політики України і розглядає справу в даному судовому засіданні без його участі на підставі наявних у справі доказів згідно ст. 71, ч. 2 ст. 128 КАС України.

Відповідач-3Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської в судове засідання не з'явився надав письмові заперечення, а в яких позов заперечив, просить розглянути справу без участі його представника, а також зазначив, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу була призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообовязкового державного соціального страхування", затвердженого Постановою КМ України від 11.01.2007 р. № 13. Бюджетні асигнування на виплату зазначеної допомоги в іншому розмірі, ніж той, що передбачався ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» відсутні, а відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, зміни в чинне бюджетне законодавство щодо збільшення бюджетних асигнувань на виплату допомоги не вносились.

А відтак, просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1на даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. (копія свідоцтва про народження а.с. 10), до досягнення нею трирічного віку (витяг з наказу № 38-к від 16.01.2007 р. а.с. 12), є застрахованою особою у системі загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, та має право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, відповідно до ст. 43 якого застрахованій особі надається допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначений ст. 56 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, передбачений також Постановою КМ України від 11.01.2007 року №13 “Деякі питання призначення і виплати допомоги сімям з дітьми”. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону.

Однак, Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” при визначенні розміру допомоги не визначив, відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тому суд, виходячи з положень ч. 7 ст. 9 КАС України, застосовує закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч.1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми” (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

У 2007 році розмір зазначеної допомоги було змінено Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Зокрема, ст. 56 закону встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 56, пункту 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, було визнано неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення рішення.

Так само, Рішенням Конституційного Суду України від 25.05.2008 р. № 10-рп/2008 неконституційними визнані зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу ІІ Закону України № 107-VІ від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було виключено статтю 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Згідно довідки № 1335 від 27.10.2008 р. (а.с. 8) позивач знаходиться на обліку Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради та за період з липня 2007 року по вересень 2008 року отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 1296,90 грн., що є значно меншим від розміру допомоги, визначеного ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, тобто розміру, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч.1 Постанови КМ України від 16.01.2007 року № 32 “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”, в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, призначається, а в ІІ-ІV кварталах і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

З зазначеного слідує, що до повноважень Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України не належать нарахування та виплата позивачу щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, позовні вимоги до вказаних Міністерств є необґрунтованими та не підлягають до задоволення за їх безпідставністю.

Виплата позивачу Управлінням праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради допомоги по догляду за дитиною в розмірі меншому, ніж це передбачено ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, є порушенням прав позивача. А відтак, дії Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з червня по жовтень 2008 року слід визнати протиправними, як такими, що порушують права позивача, гарантовані названою статтею Закону та ст.ст. 21, 22, 46 Конституції України.

Заперечення відповідача-3 судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

Згідно розрахунку, поданого позивачем, з урахуванням ст. 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 58 Закону України № 107-VІ від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до задоволення підлягає сума 3564,20 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, присуджується останньому з Державного бюджету України відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 160163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, та з червня по жовтень 2008 року, неправомірними.

3. Зобов'язати відповідача Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому (33000, м. Рівне, вул. Соборна, 12, код ЄДРПОУ 03195441) нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індент. НОМЕР_1) недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку в розмірі 3564 (три тисячі пятсот шістдесят чотири) грн. 20 коп.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індент. НОМЕР_1) сплачений нею судовий збір в сумі 35 (тридцять пять) грн. 64 коп. за позовними вимогами майнового характеру та 1 (одна) грн. 70 коп. за позовними вимогами немайнового характеру.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

6. Постанова може бути оскаржена в порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справу.

Головуючий Л.А. Жуковська

Судді: В.М. Шарапа

С.В. Боймиструк