Вирок № 58205900, 09.06.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 336-3817-15к

пр. 1кп-336-24-2016

9 червня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

за участю прокурора Воронцова М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Довгий Ліс Бобруйського району Могильовської області (Білорусія), громадянин України, білоруса, має середню технічну освіту, не працює, пенсіонер, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2015 року приблизно о 8 годині 45 хвилин водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, в салоні якого, в якості пасажирів, знаходилися ОСОБА_3 та ОСОБА_4, здійснював рух по проїжджій частині автодороги Харків-Сімферополь в напрямку вул. Базової з боку вул. Авраменко в м. Запоріжжя.

В цей же час по проїжджій частині автодороги Харків-Сімферополь у зустрічному для водія ОСОБА_1 напрямку здійснював рух автомобіль «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5

Під час руху на регульованому світлофорним об'єктом перехресті вул. Стартова - автодорога Харків-Сімферополь ОСОБА_1 зупинив керований ним автомобіль, після чого відновив рух з метою виконання маневру лівого повороту. Перед виконанням маневру повороту ліворуч водій ОСОБА_1, діючи в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, де вказано: «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», а також в порушення вимог п. 16.6 Правил дорожнього руху України, де вказано: «повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч...», не переконався в безпеці своїх дій, дорогу автомобілю «ТАТА», який рухався у зустрічному напрямку прямо, не надав, а почав виконувати маневр лівого повороту намагаючись виїхати на вул. Стартову.

В результаті порушення вимог правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 допустив зіткнення правої частини кузова керованого ним транспортного засобу із передньою частиною кузова автомобіля «ТАТА».

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди:

- пасажир ОСОБА_3 отримала поєднану закриту тупу травму голови, тулуба і кінцівок, яка виразилася множинними закритими переломами кісток скелета (кісток мозкового черепа, правої ключиці, ребер, обох променевих, лівої ліктьової, правої плечової, стегнової кісток) з пошкодженням внутрішніх органів (головного мозку, брижі), яка призвела до розвитку шоку та спричинила смерть, така травма має ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходиться у прямому причинному зв'язку із настанням смерті;

- пасажир ОСОБА_4 отримала закритий осколковий перелом правої ключиці зі зміщенням фрагментів, який кваліфікується як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, яке не є небезпечними для життя, але таким, що потягло довготривалий розлад здоров'я, більше 21 дня, крім того ОСОБА_4 отримала струс головного мозку, рану в лівій тім'яній області, що у сукупності кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією вказаної дорожньотранспорттної пригоди та її наслідками.

Обвинувачений свою провину в викладеному не визнав та пояснив, що він дійсно при вищевказаних обставинах рухався за кермом свого автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому прямував на дачу. При цьому в салоні його авто в якості пасажирів знаходилися його жінка ОСОБА_3 та їх сусідка ОСОБА_4, що сиділа сама на задньому сидінні. Разом вони рухалися по проїжджій частині автодороги Харків-Сімферополь в напрямку вул. Базової з боку вул. Авраменко в м. Запоріжжі, доїхавши до перехрестя вул. Стартова - автодорога Харків-Сімферополь, де на світлофорі йому горіло червоне світло. ОСОБА_1 зупинив автомобіль на перехресті, увімкнувши сигнал повороту наліво. Таким чином обвинувачений чекав допоки пройде зустрічний транспорт. При цьому навпроти, у зустрічному до нього напрямку, на перехресті також зупинився вантажний автомобіль, так звана «фура», яка дещо обмежувала йому видимість, проте згодом почала повертати на вул. Магістральну. В цей час світлофор змінив колір на жовтий і ОСОБА_1 вирішив закінчити свій маневр повороту, завчасно пересвідчившись, що транспорту в зустрічному напрямку вже немає. Він продовжив рух ліворуч, як раптом побачив, що назустріч, прямо через перехрестя, по своїй крайній правій смузі, на великій швидкості їде вантажний автомобіль «ТАТА» із увімкненим сигналом повороту праворуч. Обвинувачений встигнув зупинити своє авто, натомість це не попередило аварію - прямо на перехресті й відбулося зіткнення керованого ним автомобіля із вантажівкою «ТАТА». Внаслідок ДТП пасажири отримали тілесні ушкодження, а його жінка, нажаль, померла.

Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину при вище викладених обставинах повністю знайшла своє підтвердження дослідженими доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що вона знаходилась в автомобілі під керування обвинуваченого. Вони зупинились на перехресті, бо пропускали транспорт. При цьому навпроти них, прямуючи на вул. Магістральну, зупинилась вантажівка, так звана «фура». Обвинувачений продовжив рух по перехрестю, як раптом свідок побачила, що до них на швидкості стрімко наближається вантажний автомобіль, зіткнення з яким уникнути не вдалося, через що сталося зіткнення. При цьому потерпіла суду зауважила, що, перебуваючи в автомобілі на задньому сидінні, за дружиною ОСОБА_1, вона спостерігала за дорогою не постійно, а тому вантажівка для неї з'явилася незрозуміло від куди. Самого ОСОБА_1 через подію ДТП потерпіла вибачила та з ним примирилася.

Будучи допитаною у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що загибла ОСОБА_3 - її рідна сестра. 27 квітня 2015 року вона була у себе на дачі, коли їй подзвонив син та розповів, що її сестра ОСОБА_3 потрапила у аварію. Згодом, потерпілій знов телефонував син, повідомивши, що ОСОБА_3 померла від отриманих в ДТП ушкоджень. Свого зятя ОСОБА_1 через подію ДТП потерпіла вибачила та з ним примирилася. ОСОБА_1 не мали спільних дітей, проте прожили разом у злагоді 37 років.

За показаннями свідка ОСОБА_5 27 квітня 2015 року він знаходився за кермом автомобіля «ТАТА». З ним у салоні в якості пасажира знаходився ОСОБА_7 Вони рухалися по автодорозі Москва-Симферополь, з боку вул. Базової у напрямку «Амстора». Під'їзджали до перехрестя, через яке мали прямувати далі до смт. Тепличне. Ще приблизно за 100 метрів їм горіло червоне світло світлофору, але метрів за 25-30 увімкнулося зелене світло, що дозволяло рух далі, тому свідок, включивши третю передачу, продовжив рух прямо по крайній правій смузі, прискорюючись до 60-65 км/год. При цьому на перехресті стояла вантажівка, яка в цей час розпочала повертати на вул. Магістральну, як із-за неї, у зустрічному напрямку, повертаючи наліво, виїхав автомобіль «Таврія». ОСОБА_5, намагаючись запобігти зіткненню, почав змінювати напрямок руху правіше та застосував міри екстреного гальмування, натомість ДТП уникнути не вдалося - автомобіль під його керуванням контактував своєю передньою частиною із правим боком «Таврії», в якій окрім водія виявилося ще дві жінки. Також свідок пояснив, автомобіль «Таврія» для нього з'явився несподівано, метрів за 20 він виїхав на його смугу руху із-за вантажівки, при цьому не зупиняючись.

Допитаний судом свідок ОСОБА_8 пояснив, що 27 квітня 2015 року він та ОСОБА_5 прямували на вантажівці «ТАТА» до Запорізького тепличного комбінату, за кермом знаходився його колега. Вони рухалися по автодорозі Харків-Симферополь, на якій мали проїздити перехрестя з вул. Стартовою та Магістральною. Але було увімкнено червоне світло, тому їх автівка до перехрестя наближалася по крайній правій смузі руху «накатом». Згодом, метрів за 80, їм загорівся зелений сигнал світлофору, тому ОСОБА_5 увімкнув передачу та продовжив рух прямо. При цьому попереду на перехресті стояв вантажний автомобіль, що згодом продовжив рух, повертаючи на вул. Магістральну. Раптом у зустрічному напрямку виїхала «Таврія», що намагалася, не зупиняючись, здійснити повільно поворот ліворуч. Водій їх автомобіля намагався уникнути аварії та почав гальмувати, змінюючи при цьому напрямок руху правіше, натомість сталося зіткнення.

Згідно до складеного 27 квітня 2015 року слідчим ОСОБА_15 протоколу в цей же день із застосуванням відеозйомки за допомогою цифрової відеокамери «SONY» було здійснено огляд місця події, під час якого була зафіксована обстановка та обставини місця дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення 27 квітня 2015 року автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля «ТАТА» реєстраційний номер НОМЕР_2, на регульованому світлофорним об'єктом перехресті вул. Стартова - автодорога Харків-Сімферополь. З вказаного протоколу також вбачається, що автомобіль «ЗАЗ 110307» був поміщений на майданчик ПР ЗМУ, а автомобіль «ТАТА» було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 Детальний вигляд оглянутої місцевості вбачається із доданих до протоколу ілюстрацій.

Постановами слідчого ОСОБА_15 від 27.04.2015 року автомобіль «ТАТА» реєстраційний номер НОМЕР_2, та автомобіль «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, були визнані речовими доказоми у кримінальному провадженні.

У відповідності до складеного 29 квітня 2015 року слідчим ОСОБА_15 протоколу в цей же день був проведений огляд цифрового відеозапису, отриманого під час огляду місця події 27 квітня 2015 року, який знаходиться на оптичному цифровому носії інформації формату DVD-RW.

Постановою слідчого ОСОБА_15 від 29.04.2015 року вказаний DVD-RW-диск з відеозаписом був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, і як перевірено у судовому засіданні, на ньому дійсно зафіксована обстановка, що мала місце 27 квітня 2015 року безпосередньо після події ДТП, детальний опис виявленої обстав ноки і слідує із вищевказаного протоколу огляду місця події.

Згідно до складеного 14 травня 2015 року слідчим ОСОБА_15 протоколу в цей же день було здійснено додатковий огляд місця події за участю водія ОСОБА_5, під час якого було встановлено, що видимість автомобіля «ЗАЗ 110307», що виїжджає із-за передньої частини вантажівки, виконуючи поворот наліво, для водія автомобіля «ТАТА», що здійснює рух прямо по правій смузі руху, настає лише за 2,0 секунди до місця зіткнення, тобто за 34,5 метрів. Детальний вигляд додатково оглянутої місцевості вбачається із доданих до протоколу ілюстрацій.

У відповідності до складеного 29 квітня 2015 року слідчим ОСОБА_15 протоколу в цей же день був проведений слідчий експеримент, під час якого за показаннями свідка ОСОБА_8 були відтворені дії, обстановка та обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 27 квітня 2015 року, зокрема, було встановлено, що видимість автомобіля «ЗАЗ 110307», що виїжджає із-за передньої частини вантажівки, виконуючи поворот наліво, для водія автомобіля «ТАТА», що здійснює рух прямо по правій смузі руху, також настає лише за 2,0 секунди до місця зіткнення, тобто за 34,5 метрів. Детальний хід проведеного слідчого експерименту вбачається із доданих до протоколу ілюстрацій.

Із дослідженого судом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 30.07.2004 року і довіреностей від 05.09.2005 року та від 14.05.2011 року слідує, що ОСОБА_1 мав право розпорядження з правом керування автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Також, в кримінальному провадженні у встановленому законом порядку було призначено ряд судових експертиз, з яких вбачається наступне:

- за висновком експерта ОСОБА_9 № 1459 від 27.04.2015 року причиною смерті ОСОБА_3 є поєднана закрита тупа травма голови, тулуба та кінцівок, яка виразилась множинними закритими переломами кісток скелету (кісток мозкового черепу, правої ключиці, ребер, обох променевих, лівої ліктьової, правої плечової, стегнової кісток) з пошкодженням внутрішніх органів (головного мозку, брижи), яка призвела до розвитку шоку, поєднана закрита тупа травма голови, тулуба та кінцівок у ОСОБА_3, яка спричинила смерть, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, знаходиться у прямому причинному зв'язку із настанням смерті, закрита черепно-мозкова травма виникла внаслідок однократного ударного травматичного впливу твердим тупим предметом у праву (скронево-тім'яну область) бічну поверхню голови, враховуючи масивність травми, викладений вище механізм окремих груп ушкоджень, висоту їх розташування, травма у гр-ки ОСОБА_3 могла бути отримана в результаті дорожньо-транспортної пригоди при ударах о виступаючі та деформовані частини салону легкового автомобіля, враховуючи морфологічну характеристику ушкоджень, масивність ушкоджень внутрішніх органів, усі пошкодження у гр-ки ОСОБА_3 виникли прижиттєво, незадовго до надходження у стаціонар, смерть ОСОБА_3 наступила о 15-25 годині ІНФОРМАЦІЯ_2, характер та ступінь вираженості трупних явищ цьому не суперечать;

- за висновком експерта ОСОБА_11 № 1885м від 28.04.2015 року закритий осколковий перелом правої ключиці зі зміщенням фрагментів у гр. ОСОБА_4 кваліфікується як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, яке не є небезпечними для життя, але таким, що потягло довготривалий розлад здоров'я, більше 21 дня; струс головного мозку, рана у лівій тім'яній області у гр. ОСОБА_4 у сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я (Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.), вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів та могли виникнути внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, давність виникнення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в обставинах справи;

- за висновком експерта ОСОБА_12 № 253/15 від 26.05.2015 року місце зіткнення транспортних засобів, яке визначене під час огляду місця події може відповідати дійсності, автомобіль «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент зіткнення знаходився у русі, при цьому експертом не виключено, що автомобіль «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався з незначною швидкістю, хоча й встановити експертним шляхом швидкість руху перед зіткненням автомобіля «ЗАЗ110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, не виявилося можливим;

- за висновком експерта ОСОБА_13 № 241/15 від 25.05.2015 року на момент проведення дослідження робоча гальмова система та рульове управління автомобіля «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилась в працездатному стані, на момент проведення дослідження ходова частина автомобіля «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилась в непрацездатному стані, але відмова в працездатності ходової частини автомобіля «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, виникла під час та після дорожньо-транспортної пригоди;

- за висновком експерта ОСОБА_14 № 267/15 від 27.05.2015 року в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «ЗАЗ-110307» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, в даній дорожній ситуації технічна можливість водія автомобіля «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 уникнути зіткнення з автомобілем «ТАТА» реєстраційний номер НОМЕР_2 залежала від виконання ним вимог п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху.

Досліджені судом докази є достовірними, оскільки вони отримані у законному порядку, вони являються конкретними та узгоджуються між собою, з них послідовно та логічно вбачаються встановлені судом обставини справи.

Проаналізувавши вказану сукупність належних та допустимих доказів, суд критично оцінює, як такі що суперечать встановленим судом об'єктивним обставинам справи, показання обвинуваченого про те, що автомобіль під його керуванням виїхав із-за вантажного автомобіля, який, повертаючи, повільно рухався, а в момент, коли обвинувачений виявив автомобіль «ТАТА», ОСОБА_1 здійснив гальмування аж до зупинки транспортного засобу для надання переваги у русі автомобілю «ТАТА».

Такі показання щодо зупинки перед зіткненням керованого обвинуваченим автомобіля спростували у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які, як і потерпіла ОСОБА_4, своїми показаннями не підтвердили суду рух вказаного ОСОБА_1 вантажного автомобіля.

Більш того, експерт ОСОБА_14 під час свого експертного дослідження виявив, що вказане водієм ОСОБА_1 місце зіткнення є технічно неспроможним (п. 4 дослідження), відповідно, отриманні в ході додаткового огляду місця події за участю обвинуваченого дані також є технічно неспроможними, оскільки вони встановлені, виходячи з технічно неспроможного розташування місця зіткнення транспортних засобів, а тому вирішити поставлені питання за показаннями водія ОСОБА_1 не надається можливим.

Зазначене експерт роз'яснив суду і під час його допиту в судовому засіданні, що знайшло своє відображення і у висновках проведеної експертизи (п.3 висновку № 267/15 від 27.05.2015 року).

Таким чином, суд критично ставиться і до складеного 23 травня 2015 року слідчим ОСОБА_15 протоколу додаткового огляду місця події за участю водія ОСОБА_1, під час якого саме і лише за поясненнями останнього було встановлено місце зіткнення транспортних засобів та визначена видимість автомобіля, що рухається у правій смузі руху по автодорозі Харків-Сімферополь у напрямку вул. Авраменко, для водія ОСОБА_1, що виїжджає із-за передньої частини вантажівки, виконуючи поворот наліво, та видимість автомобіля «ЗАЗ 110307» для водія автомобіля «ТАТА», який знаходиться на правій смузі руху автодороги Харків-Сімферополь.

Отже, вищевказані показання обвинуваченого, який безпосередньо зацікавлений в результатах розгляду справи, суд розцінює як вироблену позицію захисту від пред'явленого обвинувачення.

При цьому на правильність висновку суду не впливають посилання сторони захисту на перевищення водієм ОСОБА_5 дозволеної швидкості руху у населеному пункті.

Дійсно, за експертним висновком ОСОБА_12 (№ 253/15 від 26.05.2015 року) автомобіль «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент зіткнення знаходився у русі, перед зіткненням, в залежності від завантаження, він рухався зі швидкістю від 59,7 км/год до 67,3 км/год.

Перевищення встановленої швидкості руху не оспорював у судовому засіданні й сам водій ОСОБА_5

Зважаючи на вказане, експерт ОСОБА_14 дійшов висновку про те, що в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 дійсно не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху, натомість такі порушення не знаходиться в причинному зв'язку з подією пригоди, більш того, експерт встановив, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 (пп.3, 4 висновку № 267/15 від 27.05.2015 року).

На підставі викладеного, згідно встановлених обставин справи дії обвинуваченого суд кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який закон відносить до категорії тяжких злочинів, фактичні обставини вчиненого, зокрема, наслідки злочину: смерть однієї людини та легкі тілесні ушкодження і тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості - іншій, суд враховує й особу винуватого, склад його сім'ї та стан здоров'я: ОСОБА_1 не одружений, на обліках у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, не працює - пенсіонер, має постійне місце проживання.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі.

При цьому при призначенні вказаного покарання, враховуючи і встановлену тяжкість вчиненого з необережності названого злочину, і позитивні відомості про особу раніше не судимого винуватого, який являється ветераном війни - учасником бойових дій, дійшов примирення з потерпілими, про що останні прямо заявили у судовому засіданні, вказавши на прощення ОСОБА_1, та конкретні обставини справи, зокрема, те, що обвинувачений і сам через ДТП, що сталася, втратив близьку для себе людину, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тобто про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Крім того, з урахуванням особи винуватого, який є, при вказаних позитивних його відомостях, ще й інвалідом 2-ї групи, суд вважає можливим та доцільним при призначенні покарання не застосовувати до обвинуваченого позбавлення права керувати транспортними засобами, яке хоча і не є обов'язковим покаранням, але передбачене санкцією ч.2 ст. 286 КК України в якості можливого додаткового покарання.

На думку суду, покарання, що призначається, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так і іншими особами, тобто досягне мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Обвинуваченому у кримінальному провадженні був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, клопотань про зміну чи скасування запобіжного заходу не надійшло.

Оскільки проведення автотехнічної експертизи здійснювалося за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділялися експертній установі з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України суд має стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у справі, які складають документально підтверджені витрати на проведення експертизи в загальній сумі 3437 гривень 28 копійок.

Питання про речові докази судом вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, на підставі чого призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 3437 гривень 28 копійок: рахунок № 31116115700009; одержувач УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевче./24060300, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази:

- автомобіль «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, що поміщений на майданчик ПР ЗМУ, повернути за належністю ОСОБА_1

- автомобіль «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_2, який було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5, залишити останньому за належністю.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід обвинуваченому у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.

Суддя П.В. Зарютін