Рішення № 58204781, 08.06.2016, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року м. Мукачево Справа №303/4954/15-ц

2/303/1467/16

Номер рядка стат.звіту -26

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Кость В.В.

при секретарі Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення кредитної заборгованості,

За участю:

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 7454,12 грн.

Як на підставу для задоволення вищевказаних позовних вимог, банківська установа посилається на те, що в процесі цивільно правової реалізації укладеного між позивачем та відповідачем договору кредиту, зобовязання позичальника перед банківською установою зі сплати кредиту та інших нарахувань залишилися невиконаними.

Прийнявши участь у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові та просила їх задоволити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечив щодо можливості задоволення позову судом. При

цьому відмовився від поданої ним заяви про застосування строків позовної давності від 16.09.2015.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

За умовами укладеного кредитного договору від 11.04.2011 № б./н. оформленого на підставі Анкетизаяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 11.04.2011 року, Умов та Правил надання банківських послуг (надалі Договір, а.с. 6, 8-31) ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі Банк) надав ОСОБА_1 (далі - Позичальник) кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 3100 грн., зі сплатою 30 відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів в строки, що відповідає дії картки.

Фактичне отримання Позичальником кредитних коштів підтверджується Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ від 11.04.2011 року (а.с. 125).

Приймаючи до уваги вищевказані обставини справи суд виходить також із того, що договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Визначення поняття зобовязання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

У відповідності ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Як свідчать подані по справі доказові матеріали, на момент ухвалення судового рішення по справі, зобовязання за Кредитним договором відповідачем належним чином не виконані.

Заборгованість Позичальника станом на 30 червня 2015 (а.с. 4-5) за предметом позову у сумі 7454,12 грн. (в т. ч. 1990,84 грн. заборгованість за кредитом, 3032,13 грн. заборгованість по відсоткам, 1600 грн. комісія, а також штрафи, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 331,15 грн. штраф (фіксована складова) підтверджена належними доказами відповідно до вимог ст.ст. 57-60 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачем не спростована, тому позовні вимоги щодо її стягнення підлягають задоволенню на підставі статей 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 7454,12 грн. визнані відповідачем безумовно та підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню без зясування і дослідження інших обставин справи (абзац третій пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Також за результатами судового розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, внаслідок ухвалення судом саме такого судового рішення.

Судові витрати по справі у сумі 803,88 грн. (а.с. 1, 58, 83) підлягають віднесенню на відповідача відповідно до частини першої статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 8, 10, 11, 14, 57-60, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, с. Червеньово Мукачівського району, Закарпатської області, вул. Мира, 134, і.к. НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50, р/р. 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) суму 7454,12 грн. (сім тисяч чотириста пятдесят чотири гривні 12 коп.) (в т. ч. 1990,84 грн. заборгованість за кредитом, 3032,13 грн. заборгованість по відсоткам, 1600 грн. комісія, а також штрафи, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 331,15 грн. штраф (фіксована складова), а також суму 803,88 грн. (вісімсот три гривні 88 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Кость