Ухвала суду № 58204445, 09.06.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/140/2016(м)

263/6533/16-к

Єдиний унікальний номер 263/6533/16к Головуючий у першій інстанції Скрипниченко Т.І.

Номер провадження 11сс/775/140/2016(м) доповідач Кір'яков П.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого - судді Кір'якова П.І.

суддів Топчій Т.В., Свіягіної І.М.,

при секретарі Меркуловій Я.О.

за участю прокурора Тімонова Є.Д.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 травня 2016 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 48 діб, тобто по 16 липня 2016 року включно,-

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з ухвалою слідчого судді, 27 травня 2016 року зазначене клопотання надійшло на адресу суду. В його обґрунтування слідчий послався на те, що 16.03.2016 року, ОСОБА_2, працюючи водієм ВП «Шахта «Південнодонбаська» № 3 імені М.С. Сургая» (Код ЄДРПОУ №33577404), яка розташована за адресою: 85670, Донецька область, м.Вугледар, діючи умисно, протиправно, із корисних мотивів, за попередньою змовою групою осіб з старшим комірником ВП «Шахта «Південнодонбаська» № 3 імені М.С. Сургая» ОСОБА_5, виконуючим обов'язки директора ВП «Шахта «Південнодонбаська» № 3 імені М.С. Сургая» ОСОБА_6, водієм ОСОБА_7, а також іншими невстановленими особами, скоїв розтрату майна, яке належить ВП «Шахта «Південнодонбаська» № 3 імені М.С.Сургая».

Так, 16.03.2016 року приблизно в 10-20 годин, ОСОБА_6, перебуваючи на території ВП «Шахта «Південнодонбаська» № 3 імені М.С.Сургая» надав вказівку невстановленої особі про завантаження двох вантажних автомобілів вугіллям масою 14 тон марки Г 0-200 вартість якого складає 1002,29 гривень за 1 тону, яке належить ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» ВП «Шахта «Південнодонбаська» № 3 імені М.С.Сургая», після чого ОСОБА_2, на автомобілі НОМЕР_1, вивіз з території зазначеного підприємства без відповідних документів вугільну продукцію масою 7 тон, на ділянку неподалік території шахти, тим самим заподіявши ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» ВП «Шахта «Південнодонбаська» № 3 імені М.С. Сургая» матеріальний збиток на загальну суму 7016,03 гривень.

У вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, які виразились у розтраті чужого майна, яке йому було ввірене, вчинене за попередньою змовою групою осіб підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Микільське Волноваського району Донецької області, громадянин України, працюючий водієм ВП «Шахта «Південнодонбаська» № 3 імені М.С.Сургая, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

18 травня 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді Смертюк М.В. звернувся з апеляційною скаргою в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову якою у задоволенні клопотання старшого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецької області ОСОБА_8 - відмовити.

Посилався на те, що висновки суду про те що він може ухилятися від слідства та суду є незаконними та необґрунтованими, оскільки правопорушення було виявлено 16 березня 2016 року, а з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий звернувся лише 25 травня 2016 року, тобто через 2 місяці 10 днів. За цей час ОСОБА_2 мав можливість ухилятися від органів слідства та продовжувати кримінальні правопорушення однак цього не робив. Також зазначив, що на усі виклики слідчого він прибуваю своєчасно.

Зазначив, що прокурором не доведено неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.

Також вважає, що судом було порушено вимоги ст.193 КПК України, суд не тільки не роз'яснив права на захист а і на заяву ОСОБА_9 про те що він має захисника однак захисник на судовому засіданні не мав можливості бути присутнім, нащо суд не відреагував та провів розгляд у відсутності захисника, чим грубо порушив права на захист.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри підтве5рджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту світка ОСОБА_10, протоколом допиту свідка ОСОБА_11, протоколом одночасного допиту осіб - свідка ОСОБА_11, свідка ОСОБА_10, підозрюваного ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_12, протоколом допиту свідка ОСОБА_13, а також протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій які містять дані, які дають підстави вважати ОСОБА_2 причетним до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Слідчим суддею правильно встановлено що клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України, та те що ОСОБА_2, підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, у зв'язку з чим, без покладання на нього обов'язків передбачених ст.194 КПК України підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Згідно ст.184 ч.2 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що матеріали справи містять достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, та те що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт не забезпечить уникнення вищезазначених ризиків.

З урахуванням наданих матеріалів судового провадження, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді за клопотанням про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_2 є законним та обґрунтованим.

При перевірці матеріалів справи порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 травня 2016 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 48 діб, тобто по 16 липня 2016 року включно - залишити без змін

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ