Ухвала суду № 58204438, 09.06.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/501/2016(м)

266/2884/15-ц

Головуючий у 1-й інстанції Сараєв І.А.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія 81

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючої - Биліни Т.І.,

суддів Лопатіної М.Ю., Принцевської В.П.

при секретарі - Зал Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 вересня 2015 року по цивільній справі за поданням державного виконавця Приморського ВДВС Маріупольського МУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 вересня 2015 року подання про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу, за виконавчим провадженням №1/47062606 по примусовому виконанню виконавчого листа № 808/7844/14 від 10.12.2014р., виданого Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з боржника на користь держави заборгованість в сумі 276187,92 грн. до виконання боржником своїх зобовязань задоволено.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2, посилаючись на її необґрунтованість, порушення норм процесуального права, подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 вересня 2015 року та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати.

В судове засідання боржник ОСОБА_2, представник ВДВС Приморського району Маріупольського МУЮ та представник стягувача Жовтневої обєднаної податкової інспекції м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області не зявилися, про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином. Від представника ВДВС Приморського району Маріупольського МУЮ надійшли заперечення на скаргу в яких він просив скаргу відхилити.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника боржника, дослідивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно положень ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

З наведеного вбачається, що оскільки подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

З матеріалів справи не вбачається доказів ухилення боржника від виконання рішення суду і суд першої інстанції не здійснив заходів для їх отримання.

Неявка державного виконавця не перешкоджає розгляду подання. Проте у випадку необхідності з'ясування судом обґрунтованості внесеного подання явку державного виконавця до суду може бути визнано обов'язковою.

У випадку неявки до суду державного виконавця, якщо його явка визнана судом обов'язковою, та/або неподання до суду витребуваних документів виконавчого провадження суд відмовляє в задоволенні подання.

Крім того, суду першої інстанції необхідно звернути увагу на дотримання виконання положень ч.2 ст.377-1 ЦПК України щодо вимог негайного розгляду справи.

Глава 6 ЦПК "Процесуальні строки", ст. 157 ЦПК, якою регулюється питання щодо строків розгляду справ, не містять такого поняття, як "негайний розгляд справи" та не розкривають його значення.

Згідно з "Великим тлумачним словником української мови" прислівник "негайно" означає, що подія відбувається зразу, без затримки, терміново.

Певною мірою поняття "негайно" розкривається у ч. 4 ст. 30 Закону N 606-XIV, якою регулюється строк здійснення виконавчого провадження. Зокрема у ній зазначено, що коли рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у ст. 17 цього Закону.

Також термін "негайно" вживається і в кримінальному процесі (рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1988 р. у справі "Броуґан та інші проти Сполученого Королівства") - щодо терміна "негайно" суд визнає виправданим строк до 4-х днів (у тлумаченні ст. 5 Конвенції - негайний розгляд).

У ЦПК не розкрито поняття щодо такого строку вирішення, однак, зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції, подання має бути розглянуте в день його надходження до суду, проте не пізніше наступного дня.

Проте з матеріалів справи вбачається, що подання надійшло до суду 17.08.2015 року, а розглянуто було лише 07.09.2015 року.

Згідно положень п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду Донецької області від 07 вересня 2015 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: М.Ю. Лопатіна

ОСОБА_4