Рішення № 58204201, 09.06.2016, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1065/16-ц

Провадження № 2/242/798/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

09 червня 2016 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» в інтересах ВО «Шахта «Росія», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Новогродівці Донецької області про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, визнання незаконним скасування акту розслідування нещасного випадку та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ДП «Селидіввугілля» в інтересах ВО «Шахта «Росія», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Новогродівці Донецької області про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, визнання незаконним скасування акту розслідування нещасного випадку та зобов'язання вчинити дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона працювала дільничим гірничим нормувальником відділу праці та заробітної плати ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля». Під час праці 12.08.2014 р. у робочий час на території шахти відчула раптове погіршення стану здоров'я. У лікарні був поставлений діагноз «гострий ішемічний інсульт». У березні 2015 р. вона звернулася з письмовою заявою до ТУ Держгірпромнагляду в Донецькій області про проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, який стався з нею 12.08.2014 р. Комісією з розслідування нещасного випадку на виробництві було складено акт від 24.03.2015 р. за формою Н-5, але нещасний випадок визнали таким, що не пов'язаний з виробництвом. Вважає, що зазначений акт був складений з порушенням чинного законодавства про охорону праці. Просила визнати нещасний випадок, який стався з нею 12.08.2014 р. таким, що пов'язаний з виробництвом; визнати незаконним (недійсним) акт від 24.03.2015 р. за формою Н-5 про проведення розслідування нещасного випадку, який стався з нею 12.08.2014 р.; зобов'язати роботодавця провести розслідування нещасного випадку, який стався з нею 12.08.2014 р. під час виконання нею трудових обов'язків, про що скласти акт за формою Н-1.

У судове засідання позивачка не з'явилася. Про день слухання справи повідомлялася належним чином. Надала заяву, в якій підтримала заявлені вимоги та просила розглянути справу в її відсутності.

Представник позивачки у судове засідання не з'явився. Про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій підтримав заявлені вимоги та просив розглянути справу в його відсутності.

Представник відповідача - ДП «Селидіввугілля» в інтересах ВО «Шахта «Росія» - у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Новогродівці Донецької області - у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

За таких обставин в порядку, передбаченому ч.1 ст.224 ЦПК України, за згодою позивача, суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності відповідача, на підставі наявних в ній даних і доказів, з постановленням заочного рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), установив наступне.

Згідно акту Н-5 від 24.03.2015 р., нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 12.08.2014 р. на ВП «Шахта «Росія» під час виконання нею трудових обов'язків, визнаний таким, що не пов'язаний з виробництвом.

Згідно із ст. ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.

На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.

Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контролюють виконання цих планів.

Як визначено у ст. 171 КЗпП України про обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві в ласник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

У положеннях ст. 22 Закону України «Про охорону праці» про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій зазначено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Як передбачено у п. 7 Порядоку про деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 30.11.2011 р. № 1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку,

обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Згідно п.9 Порядку, лікувально-профілактичний заклад повинен передати протягом доби з використанням засобів зв'язку та на паперовому носії

екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві за формою згідно з додатком 1 підприємству, де працює потерпілий.

Згідно п.10 та 11 Порядоку про деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 30.11.2011 р. № 1232, роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов'язаний негайно утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що за наслідками нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 12.08.2015 р., Новогродівською ЦМС поставлений діагноз: гострий ішемічний інсульт з лівостороннім геміпарезом. Технічні та організаційні причини настання нещасного випадку відсутні, наявна психофізіологічна причина настання нещасного випадку - незадовільні фізичні дані або стан здоров'я. Повідомлення від Новогродівської ЦМЛ про звернення потерпілого з посиланням на настання нещасного випадку на виробництві до ВП «Шахта «Росія» не надходило. У лікарняному листі Новогродівської ЦМЛ вказаний код 1 «захворювання загальне». Комісією не було виявлено осіб, винних у випадку погіршення стану здоров'я ОСОБА_1

Відповіддю Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 14.04.2015 року, роз'яснено, що випадок погіршення стану здоров'я, який стався з потерпілою 12.08.2015 року о 08.15 год. під час виконання нею трудових обовязків, не пов'язаний з виробництвом, не підлягає обліку, внаслідок чого комісією складено акт за формою Н-5.

Суд находить непереконливими доводи позивача про те, що нещасний випадок, що стався з нею під час виконання трудових обов'язків, пов'язаний з виробництвом, оскільки, згідно встановленого діагнозу та проведеним розслідуванням причин настання нещасного випадку нещасний випадок є таким, що не пов'язаний з виробництвом і стався з причин загального захворювання позивачки. ВП «Шахта «Росія» було вчинено всі дії, передбачені чинним законодавством, для з'ясування причин настання нещасного випадку та його розслідування.

Таким чином, всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають обєктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 131, 137, 212, 224-225 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» в інтересах ВО «Шахта «Росія», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Новогродівці Донецької області про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, визнання незаконним скасування акту розслідування нещасного випадку та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя