Рішення № 5820415, 28.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/37628.09.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомерс»

до відповідачів 1)Київської обласної ради

2)Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1)Київська обласна державна адміністрація

2)Фонд державного майна України

3)Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій»

4)Головне управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації

про визнання недійсним рішення від 09.04.2009 року за № 472-24-V

За участю представників сторін:

від позивача: Фоя О.В. представник за довіреністю № 13 від 27.05.2009 року;

Юхимчук В.Є. представник за довіреністю № 14 від 27.05.2009 року;

від відповідача: 1)Попова О.В. представник за довіреністю № 2464/06 від14.11.2008 року;

2)не зявився;

від третіх осіб: 1)Саєнко Т.Г. представник за довіреністю № 16-к від 12.12.2008 року;

2)Прасол О.С. представник за довіреністю № 718 від 05.12.2008 року;

3)Беренштейн Б.Л. генеральний директор;

4)Ракоча Л.В. представник за довіреністю № 02-05-1/2154 від 22.09.2009.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгрокомерс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної ради, Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська обласна державна адміністрація, Фонд державного майна України, Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій», Головне управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.01.2002 року між ним та Київською обласною сільськогосподарською брокерсько-комерційною фірмою «Обрій»було укладено договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Києві по вул. В.Васильківській (Червоноармійській) в будинку № 13.

В травні 2009 року позивачу стало відомо про те, що 09.04.2009 року Київською обласною радою пятого скликання було прийнято рішення «Про упорядкування управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»за №472-24-V.

На думку позивача, вищезазначеним рішенням відповідач 1 в порушення норм чинного законодавства України скасував свої попередні рішення та з перевищенням своєї компетенції закріпив будинок за № 13 по вул. В Васильківській (Червоноармійській) в м. Києві за відповідачем 2, що в свою чергу створює загрозу порушення прав товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомерс», як орендаря за договором оренди.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/376 та призначено судове засідання на 20.07.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2009 року задоволено частково клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомерс»про вжиття заходів до забезпечення позову.

22.06.2009 року Київською обласною радою було подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.06.2009 року.

Також, 23.06.2009 року позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.06.2009 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 року апеляційні скарги Київської обласної ради та товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомерс»на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.06.2009 року залишені без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.06.2009 року у справі № 33/376 - без змін.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2009 року розгляд справи № 33/342 призначено на 22.09.2009 року.

В судове засідання 22.09.2009 року представник відповідача 2 не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 11.09.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача 1 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача 2.

Представники позивача заперечували проти відкладення розгляду справи.

Представники третіх осіб поставили вирішення вищезазначеного клопотання представника відповідача 1 на розсуд суду.

Представники позивача подали суду документи на виконання вимог ухвали суду від 11.09.2009 року, позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи 1 поставив вирішення даного спору на розсуд суду.

Представник третьої особи 2 подав суду письмові пояснення по справі, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також заявив усне клопотання про набувальну давність, оскільки майно знаходиться у державній власності більше 15 років.

Представники третьої особи 3 та 4 позов визнали.

Враховуючи клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи, а також те, що неявка представника відповідача 2 перешкоджає розгляду справи по суті, необхідністю належного повідомлення відповідача 2 на юридичну адресу, суд відклав розгляд справи на 28.09.2009 року.

Представник відповідача 2 не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 11.09.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача 1 подав суду письмове клопотання про припинення провадження у справі у звязку із тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача 1 про припинення провадження у справі, окільний даний спір є спором про право.

Представники позивача та третіх осіб 1, 2, 3, 4 заперечували проти вищезазначеного клопотання представника відповідача 1.

Представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи 1 поставив вирішення даного спору на розсуд суду.

Представник третьої особи 2 просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники третьої особи 3 та 4 позов визнали.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

01 січня 2002 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Украгрокомерс»та Київською обласною сільськогосподарською брокерсько-комерційною фірмою «Обрій»було укладено Договір оренди нежитлових приміщень (надалі - Договір оренди), що знаходяться в м. Києві по вул. В.Васильківській (Червоноармійській) в будинку № 13.

Орендодавцем за Договором оренди від 01.01.2002 року є Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій», яка діє на підставі договору поруки на експлуатаційне обслуговування адмінбудинку № 13 по вул. В.Васильківській (Червоноармійській) в м. Києві.

Договір поруки на експлуатаційне обслуговування адмінбудинку № 13 по вул. В.Васильківській (Червоноармійській) в м. Києві був укладений 01.09.2000 року між Головним управлінням сільського господарства і продовольства Київської обласної державної адміністрації, правонаступником якого є Головне управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації та Київською обласною сільськогосподарською державною фірмою «Обрій», правонаступником якої є Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій».

На час укладення зазначеного договору, правовідносини доручення регламентувались главою 34 ЦК УРСР від 18.07.1963 року.

Так, відповідно до вимог статті 386 ЦК УРСР, зміст договору доручення полягає в прийнятті однією стороною на себе зобовязань виконати від імені й за рахунок іншої сторони певні юридичні дії. В разі укладання повіреним в рамках виконання доручення угод, стороною за ними є довіритель, який набуває права і несе обовязки.

Договір від 01.09.2000 року, який був укладений між Головним управлінням сільського господарства і продовольства Київської обласної державної адміністрації та Київською обласною сільськогосподарською державною фірмою «Обрій», передбачає укладення останнім договорів від свого імені, а не від імені замовника, а тому, незважаючи на те, що сторонами його названо «договором поруки»від не породжує прав і обовязків, характерних для доручення як окремого інституту зобовязального права.

09.04.2009 року Київською обласною радою пятого скликання було прийнято рішення «Про упорядкування управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»за № 472-24-V (надалі-Рішення).

Відповідно до п. 1 Рішення встановлено, що втратили чинність п.1 рішення Київської обласної ради народних депутатів від 29.09.1992 року «Про перелік обєктів комунальної власності області, що передаються в управління обласній державній адміністрації»та п.1 рішення від 22.12.1992 року «Про доповнення до переліку обєктів комунальної власності області, що передаються в управління обласній державній адміністрації».

Пунктом1 рішення Київської обласної ради народних депутатів від 29.09.1992 року «Про перелік обєктів комунальної власності області, що передаються в управління обласній державній адміністрації»передбачено передачу різного майна з комунальної власності області в управління обласній державній адміністрації в тому числі і будинок № 13 по вул. В.Васильківській (Червоноармійській) в м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розпорядження Представника Президента України (І. Салія) від 15 липня 1992 року № 653, будинок № 13 по вул. В.Васильківській в м. Києві було передано з комунальної власності м. Києва безпосередньо у власність Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації, тобто у державну власність.

Як зазначено позивачем, на підставі протесту прокурора міста Києва від 15.12.1993 року № 7/302 розпорядженням Представника Президента (Л. Косаківського) від 11.01.1994 року № 7 відмінено розпорядження Представника Президента України (І. Салія) від 15 липня 1992 року № 653.

На момент прийняття вищевказаних розпоряджень, діяв Закон України «Про Представника Президента України»від 05.03.1992 року № 2167-XII. Нормами ст.ст. 10,11 зазначеного Закону було передбачено порядок скасування актів Представника Президента України, що суперечать законодавству, а також порядок захисту прав в результаті протиправних актів або дій Представника Президента України.

Розпорядження Представника Президента (І. Салія) від 15 липня 1992 року № 653 торкається прав власності інших субєктів господарювання (Головного управління, тощо), а тому скасування зазначеного розпорядження повинно було здійснюватись у порядку передбаченому даним Законом, тобто Президентом України або у судовому порядку.

Однак, вказаний та передбачений чинним законодавством України порядок скасування розпорядження Представника Президента (І. Салія) від 15 липня 1992 року № 653 не був дотриманий.

Тобто, на момент розгляду даної судової справи, розпорядження Представника Президента (І. Салія) від 15 липня 1992 року № 653 є чинним.

Посилання Позивача на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), як на підставу скасування Рішення Київської обласної ради пятого скликання «Про упорядкування управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»за № 472-24-V від 09.04.2009 року не може бути прийнято судом до уваги, оскільки даним рішенням не були скасовані попередні рішення відповідча 1, а визнані такими, що втратили чинність.

Виходячи з вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що з 15 липня 1992 року будинок за № 13 в м. Києві по вул. В. Васильківській (Червоноармійській) був переданий в державну власність, а тому подальше розпорядження Київською обласною радою цим обєктом, як обєктом комунальної власності, було безпідставним. Будь-яких інших доказів, щодо належності будинку № 13 по вул. В.Васильківській (Червоноармійській) в м. Києві до комунальної власності, Київської області відповідачами по справі надано не було.

Відповідно до п. 2 оскаржуваного Рішення передбачено здійснення певних дій на виконання рішень Київської обласної ради від 08.04.2004 року № 170-13-XXIV та від 21.09.2006 року № 062-05-V, в тому числі підготовка акту приймання-передачі обєктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області та подання його на затвердження сесії Київської обласної ради.

Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління обєктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад, і не дають останнім права розпоряджатися державним майном.

Відповідно до п.3 оскаржуваного Рішення передбачено закріплення будинку № 13 по вул. В.Васильківській (Червоноармійській) в м. Києві на праві господарського відання за Комунальним підприємством Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія».

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що видана 13.02.2006 року, Головне управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації що є балансоутримувачем будинку за № 13 по вул. В.Васильківській (Червоноармійській) в м. Києві, є органом державної влади із державною формою власності.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

В управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об'єкти державної власності , передані їм в установленому законом порядку (ст.15 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»). Таким чином, Київська обласна державна адміністрація (в даному випадку в особі Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації) є органом управління по відношенню до будинку № 13 по вул. В.Васильківська (Червоноармійська) в м. Києві, і як доведено матеріалами даної справи, будинок № 13 по вул. В.Васильківська (Червоноармійська) в м. Києві, є державним майном тобто перебуває у державній власності.

Згідно статті 19 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»Київська обласна державна адміністрація в питаннях щодо управління державним майном не має таких повноважень як передання до комунальної власності державного майна, що перебуває у неї в управлінні.

У відповідності до пп.й п.2 ч.1 статті 7 Закону України «Про управління обєктами державної власності»рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність погоджує ( приймає ) Фонд державного майна України.

Таким чином, судом встановлено, що Рішення Київської обласної ради «Про упорядкування управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»від 09 квітня 2009 року № 472-24в частині, що стосується будинку № 13 по вул. В.Васильківська (Червоноармійська) в м. Києві, не відповідає вимогам чинного законодавства, та прийнято з перевищенням компетенції відповідача 1.

Крім того, виконання Рішення передбачає зміну балансоутримувача будівлі, що в свою чергу є суттєвою умовою для позивача як орендаря за договором оренди від 01.01.2002 року. Та у звязку з цим, створює загрозу порушення прав позивача.

Відповідно до ч.2 статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом

Таким чином, враховуючи вищезазначене вимоги позивача, щодо визнання недійсним Рішення Київської обласної ради «Про упорядкування управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»від 09 квітня 2009 року № 472-24підлягають частковому задоволенню в частині, що стосується будинку № 13 по вул. В.Васильківська (Червоноармійська) в м. Києві.

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з п.2 ч.1 статті 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача та відповідача 1 пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ч.5 ст.49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними пункти перший та другий рішення Київської обласної ради пятого скликання від 09 квітня 2009 року «Про упорядкування управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»за № 472-24-V частині, що стосується будинку за № 13 в м. Києві по вул. В. Васильківській (Червоноармійській).

3. Визнати недійсним пункт третій рішення Київської обласної ради пятого скликання від 09 квітня 2009 року «Про упорядкування управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»за № 472-24-V в повному обсязі.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Київської обласної ради (01196, м. Київ, пл. Л.Українки, 1, код ЄДРПОУ 24572267) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомерс»(01004, м. Київ, вул. В.Васильківська, 13, оф.207, п/р 26004100198001 в ЗАТ «Альфабанк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 22970414) витрати по сплаті державного мита в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та 156 (сто пятдесят шість) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий