Постанова № 5820163, 06.10.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2009 р.Справа № 4/122/09

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Петрова М.С.

Суддів: Разюк Г.П.

Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача та відповідача: не зявились, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ярус Юг”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.07.2009 року

по справі № 4/122/09

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту ФОП ОСОБА_2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ярус Юг” (далі по тексту ТОВ „Ярус Юг”)

про стягнення 21329,19 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

22.06.2009р. ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ „Ярус Юг” про стягнення з останнього 9346,5 грн. основного боргу за надані рекламні послуги у січні, лютому, березні 2009 р. по договору №19/12/04 від 19.12.08 р., а також пені у сумі 867,02.грн., 3% річних 108,36 грн., збитки від інфляції 452,38 грн., штрафні санкції 433,5 грн. за прострочення оплати основного боргу.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.07.2009 р. (суддя Дубова Т.М.) позов задоволено частково, з ТОВ „Ярус Юг” на користь ФОП ОСОБА_2 стягнуто 9346,5 грн. основного боргу, 867,02 грн. пені, 452,38 грн. збитків від інфляції, 108,36 грн. 3% річних та судові витрати з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт надання позивачем рекламних послуг на суму 9346,5 грн. та їх несплати відповідачем у встановлені договором строки.

Щодо стягнення штрафних санкцій у сумі 433,5 грн. місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні цих позовних вимог, оскільки по суті позивач двічі нарахував пеню за прострочення основного боргу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Ярус Юг” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду від 27.07.09 р. та відмовити у позові, оскільки воно прийнято при неповному зясуванні всіх обставин справи, з порушенням процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд не повідомив його належним чином про час і місце судового засідання, яке відбулося 27.07.09 р., оскільки повідомлення про час і місце судового засідання на цю дату надійшло у вечорі 27.07.09 р., тобто після оголошення рішення суду, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Крім того, скаржник зазначає на те, що договір №19/12/04 від 19.12.08 р. між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ „Ярус Юг” є неукладеним, оскільки додатки №1,2 до договору, в яких визначені істотні умови договору, не були скріплені печаткою ТОВ „Ярус Юг”, а відповідно із цим не погоджені. В той же час скаржник в самій апеляційній скарзі зазначає на те, що рекламні послуги йому надавалися, його лише не влаштовує ціна.

Скаржник в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв, про причини неявки в судове засідання не повідомив, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду апеляційної скарги також належним чином повідомлений.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

19.12.08р. ФОП ОСОБА_2 та ТОВ „Ярус Юг” уклали договір № 19/12/04 з додатками, згідно якого позивач зобовязувався надати послуги по проведенню рекламних компаній на користь відповідача на рекламоносіях, а відповідач прийняти та оплатити ці послуги, визначені договором та додатками до договору (арк.спр.11-16).

Згідно з додатками №№ 1,2 до договору сторони погодили місце розташування рекламоносіїв, їх кількість, період рекламної кампанії, вартість послуг позивача щомісяця.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника щодо недосягнення між сторонами істотних умов договору з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме наданих позивачем додатків №1 та №2 до договору № 19/12/04 вказані додатки підписані сторонами, але підпис представника ТОВ „Ярус Юг” не скріплений печаткою ТОВ „Ярус Юг”. Той факт, що на зазначених додатках міститься підпис уповноваженого представника ТОВ „Ярус Юг” відповідачем не оспорювалося, оскільки ним після прийняття місцевим господарським судом оскарженого рішення, були надані такі ж додатки з підписами представників сторін і без печатки ТОВ „Ярус Юг”. З наведеного випливає, що на додатках №1, №2 до договору № 19/12/04 дійсно відсутня печатка ТОВ „Ярус Юг”, яка б засвідчувала підпис його представника, але як зазначалося вище, відповідач не оспорює підпис свого представника, а тому справжність підпису представника ТОВ „Ярус Юг” на зазначених додатках свідчить про те, що останнім погоджені умови договору, викладені в цих додатках. Вказана обставина також підтверджується і підписаними в подальшому представником відповідача актах виконаних робіт, в яких зазначені ціни, що обумовлювалися у додатках №1, №2 до договору. При цьому слід зазначити, що підписи представника ТОВ „Ярус Юг” на актах виконаних робіт засвідчені печаткою підприємства.

Посилання скаржника на акт звірки взаєморозрахунків (а.с.39), акт виконаних робіт від 31.03.09 р. (а.с.41), додаток №1 до договору №19/12/04 (а.с.48) як на докази, підтверджуючи недосягнення між сторонами істотних умов договору, судова колегія до уваги не приймає, оскільки ці документи підписані лише одною стороною.

За вищенаведених обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо укладання сторонами договору №19/12/04 від 19.12.08 р. і погодження всіх істотних умов договору.

Відповідач згідно п.5.1 договору від 19.12.08р. зобовязаний сплачувати за надані послуги за кожний календарний місяць у вигляді 100 % передплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок щомісячно, до 1-го числа місяця, в якому мають надаватися послуги.

Відповідно до п.п. 3.1, 6.1 договору договір діє згідно термінів, що вказані в додатках до договору і прийом виконаних робіт відповідачем у позивача відбувається щомісячно.

Згідно актів виконаних робіт (а.с.17-19), підписаних представниками сторін та скріплених печатками обох сторін, позивач виконав, а відповідач прийняв заказані роботи без зауважень на загальну суму 9346,50 грн.

Відповідач свої обовязки за договором щодо розрахунків за надані послуги не виконав, доказів погашення заборгованості не надав станом на час розгляду справи.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, станом на час порушення справи борг складав 9346,50 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті наданих послуг по договору від 19.12.08р. позивачем за період з 03.01.09р. по 22.06.09р., з 03.02.09 р. по 22.06.09 р., з 03.03.09 р. по 22.06.09 р. за прострочення оплати за надані послуги відповідно у січні, лютому, березні 2009 р. нарахована пеня у розмірі подвійної ставки НБУ в сумі 867,02 грн., 452,38 грн. збитків від інфляції, 3% річних у сумі 108,36 грн.

Оскільки визначені нарахування підтверджені розрахунками позивача (а.с.16), відповідачем всупереч ст.33 ГПК України не спростовані, розмір пені, узгоджений сторонами в п. 7.2 договору, отже позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на підставі ч.6 ст. 231 ГК України та ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України та ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, нараховані позивачем на підставі п.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції в сумі 433,50 грн. є пенею у розмірі ставки НБУ, задоволенню не підлягають, оскільки позивач двічі намагається стягнути пеню за прострочення грошових зобовязань.

За таких обставин судова колегія вважає, що господарський суд 1 інстанції правомірно відмовив позивачу у стягненні 433,5 грн.

Незважаючи на те, що господарським судом 1 інстанції по суті спір вирішено правильно, рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, яке відбулося 27.07.09 р., так як повідомлення було вручено відповідачу у день прийняття судом рішення, тобто 27.07.09 р. (а.с.33).

В той же час судова колегія з врахуванням вищенаведеного вважає за необхідне по суті спору прийняти таке ж саме рішення, що прийнято судом 1 інстанції.

З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга ТОВ „Ярус Юг” підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Миколаївської області від 27.07.09 р. скасуванню, позов ФОП ОСОБА_2 частковому задоволенню.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати за подачу позовної заяви покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, витрати по сплаті держмита за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника, оскільки спір по суті вирішено не на користь останнього.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Ярус Юг” задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 27.07.09 р. скасувати.

2.Позов фізичної особи підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ярус-Юг” (м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 136, кв. 63, код 35218261, р/р 26003010299001 в МФ АКБ „Імексбанк”, МФО 326825) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 „Приватбанк” м. Миколаїв, МФО 326610, код НОМЕР_1, ) 9346 грн. 50 коп. основного боргу, 867 грн. 02 коп. пені, 452 грн. 38 коп. збитків від інфляції, 3% річних у сумі 108 грн. 36 коп., 107 грн. 74 коп. держмита та 300 грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ.

5.В решті позову відмовити.

6.Видачу наказу доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов