Рішення № 58199218, 08.06.2016, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1719/14-ц

Провадження № 2-п/349/3/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 червня 2016 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді Поглод О.В.

з участю секретаря Цапа Р.В.

представник позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рогатині цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1428 pv20-07 від 14 серпня 2007 року на загальну суму 242 686, 84 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав наведених у позовній заяві та пояснила, що 14 серпня 2007 року між ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, згідно з яким вона отримала кредит в розмірі 6000,00 доларів США в тимчасове користування на умовах забезпеченості поворотності, строковості, платності з оплатою за процентними ставками встановленим договором.

Умови договору позивачем по справі ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» виконано повністю. Позичальник ОСОБА_4 в терміни, встановлені кредитним договором, кошти не повертала, порушувала зобовязання щодо повернення чергових частин суми кредиту.

У звязку із порушенням ОСОБА_4 умов кредитного договору станом на 21 жовтня 2014 року утворилась заборгованість, що у гривневому еквіваленті становить 242686,84 грн.

У забезпечення виконання зобовязання за договором№1428 pv20-07 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 14 серпня 2007 року було укладено договір поруки №1428 pv20-07-02.

Пунктом 1.1 договору поруки передбачено, що поручитель зобовязується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязань за Кредитним договором №1428pv20-07 від 14 серпня 2007 року.

Проте, всупереч умовам договору та вимогам законодавства ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання не виконав, у звязку із чим позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.

Просила позов задоволити, стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 242686,84 грн. та 2426,84 грн. сплаченого судового збору.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнали в повному обсязі з тієї підстави, що сплив строк для заявлення вимоги про стягнення з поручителя грошових коштів на забезпечення договору поруки. Просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, відповідача, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 14 серпня 2007 року було укладено кредитний договір№1428 pv20-07 про надання кредиту в сумі 6000,00 доларів США у термін до 14 серпня 2017 року зі сплатою 15 %. Цього ж дня між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №1428 pv20-07-02 відповідно до якого ОСОБА_2 поручився перед позивачем за виконання ОСОБА_4 зобовязань за договором.

Відповідно до п.2.1, п.2.2. договору поруки у випадку невиконання боржником ОСОБА_4 зобовязань за даним кредитним договором, боржник ОСОБА_4 та поручитель ОСОБА_2 відповідають перед ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних платежів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам. А також по відшкодуванню всіх збитків.

Згідност. 553 Цивільного кодексу Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно дост. 554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зістаттею 14 ЦК Україницивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зміст договору складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (ч. 1ст. 628 ЦК України). Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч. ч. 1, 2ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 559 ЦК Українипорука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі підвищення розміру процентів.

Так п.4.6 кредитного договору №1428 pv20-07 передбачена можливість зміни відсоткової ставки за вимогою банку.

Судом також встановлено, що 27 серпня 2008 року між ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору №1428 pv20-07 від 14 серпня 2007 року відповідно до умов якого змінила процентна ставка, а саме: збільшилась із 15 % на 16 % річних. Інші умови договору залишено без змін.

Згідно пункту 4.4. договору поруки №1428pv20-07-02, укладеного 14 серпня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 внесення змін і доповнень у кредитний договір, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя, не допускається без узгодження з поручителем.

На підставі цієї додаткової угоди зміни до договору поруки, який укладений із ОСОБА_2 не вносилися.

За змістом статей559,598 ЦК Україниприпинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право й кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Отже, положеннями ч. 1ст. 559 ЦК Українидопускається припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до п. 22 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першоїстатті 559 ЦКпорука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно дост. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суду не надано доказів, що зміни, щодо збільшення процентної ставки були погодженні із поручителем ОСОБА_2, хоча відповідно до умов договору поруки такі зміни повинні були бути погоджені із поручителем.

Окрім цього суд вважає за необхідне вказати наступе.

Відповідно до ч. 4ст. 559 ЦК Українипорука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Верховний Суд України 17 вересня 2014 року ухвалив постанову у справі № 6-53цс14 предметом якої був спір про стягнення заборгованості за кредитним договором і зробив правовий висновок про те, що, регулюючи правовідносини з припинення поруки у звязку із закінченням строку її чинності, частина четвертастатті 559 ЦК Українипередбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, установленого договором поруки (перше речення частини четвертоїстатті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, якщо кредитор не предявить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертоїстатті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобовязання не встановлено або встановлено моментом предявлення вимоги), якщо кредитор не предявить позову до поручителя (третє речення частини четвертоїстатті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування субєктивного права кредитора й субєктивного обовязку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом предявлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на передбачений строк поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобовязань застосоване в другому реченні частини четвертоїстатті 559 ЦК Українисловосполучення "предявлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання як умови чинності поруки слід розуміти як предявлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

При цьому зазначене положення не виключає можливості предявлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертоїстатті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним зобовязання за договором повинно бути предявлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другоюстатті 1050 ЦК України, або із дня настання строку виконання основного зобовязання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобовязання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Вст. 360-7 ЦПК Українивказано, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судом встановлено, що позивач пропустив шість місяців із моменту настання строку погашення позичальником чергового платежу за основним зобовязанням. Як доказом пропуску строку є рішення Рогатинського районного суду від 29 грудня 2011 року у справі за позовом ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1428 pv20-07 від 14 серпня 2007 року. Даним рішенням частково задоволено позов стягнуто із ОСОБА_4 55409,23 грн. заборгованості за кредитним договором.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що порука ОСОБА_2 є припиненою на підставі ч. 1 та ч.4 ст. 559 ЦК України, отже позовні вимоги ПАТ Банк «Бінанси та Кредит» до ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 553,559 ЦК України, ст.ст. 212,214-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В позові публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: О.В. Поглод