Рішення № 58196051, 08.02.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12608/15-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Сербіної Н. Г. ,

при секретарі - Гончарук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до житлового-будівельного кооперативу «КВАЗАР-3» про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником та проживає в АДРЕСА_4

27.06.2015 року, 17.07.2015 року та 12.08.2015 року відбулося залиття її квартири. В результаті залиття тричі, впродовж двох місяців, була пошкоджена електропроводка, запотлена стеля в кімнаті, коридорі та кухні, двері в туалет, ванну кімнату та вхідні двері, міжкімнатні двері, в коридорі, в кухні та в одній кімнаті повністю пошкоджено паркет (36,5 кв.м), залиті стіни. Крім того, пошкоджено одяг та взуття, побутові речі.

З зв'язку з затопленням квартири позивачка звернулася до ЖБК «Квазар-3» для складання відповідних актів. Відповідно до зазначених подій було складено акти, в яких причиною залиття квартири зазначено забивання каналізаційного стояка, акти було підписано головою правління кооперативу.

Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1

Для визначення розміру збитків, завданих залиттям квартири, позивачка замовила експертну оцінку, та відповідно до висновку ринкова вартість робіт і матеріалів, необхідних для ліквідації збитків, нанесених опорядженню двохкімнатної квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, станом на 30 жовтня 2015 року, становить 66 804 гривні.

Вартість робіт по проведенню незалежної оцінки вартості збитків становить 800 грн..

Вважає, що залиття сталося з вини відповідача, який систематично не виконував свої обов»язки щодо здійснення профілактичних оглядів внутрішньо будинкових водопровідних мереж та усунення засмічень вказаних мереж та каналізаційних випусків.

Позивачка також зазначає, що вона вимушена була власними зусиллями прибирати каналізаційні стоки з підлоги по всій квартирі, що спричинило їй та її сім'ї суттєвий психологічний дискомфорт. Крім того, до теперішнього часу в квартирі зберігається неприємний запах каналізаційних стоків, відчуття комфорту у власній квартирі зникло, натомість з'явилося постійне відчуття психологічного дискомфорту. В результаті цього їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 10 000,00 гривень.

Позивачка просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 66 804 грн., моральну шкоду 10 000 грн.., витрати на проведення оцінки матеріальної шкоди у розмірі 800 грн., а також стягнути судовий збір у розмірі 780 грн..

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з тих же підстав, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, однак не заперечував, що 27.06.2015 р., 18.07.2015 р. та 12.08.2015 р. сталося забиття каналізації. Вказані забиття відбувались в зв'язку з потраплянням сторонніх предметів до каналізаційного стояка. Комісією ЖБК «Квазар-3» було встановлено, що каналізація була забита силіконовим гігієнічним наповнювачем для туалетів домашніх тварин. Обстеження всіх квартир в під'їзді не дало можливості кооперативу достовірно встановити винуватця забиття каналізації. Разом з тим, представник відповідача наголошував про відсутність вини ЖБК «Квазар-3» у залитті квартири позивачки, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка є власником та проживає в АДРЕСА_1 Вказаний факт не заперечувався представником відповідача.

Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1

27.06.2015 р., 18.07.2015 р. та 12.08.2015 року відбулось залиття квартири позивача.

Факт залиття підтверджується актами від 19.08.2015 р., складеними головою правління та сантехніком ЖБК «Квазар-3», актом від 12.08.2015 р., складеними головою правління ЖБК «Квазар-3», мешканцями квартири 69 та 65, інспекторами П.С. (а.с. 15,16,17).

Відповідно до вказаних актів залиття квартири НОМЕР_2 сталося внаслідок забиття каналізаційного стока невідомими предметами. В результаті залиття було пошкоджено стіни передпокою, частково стіни в дитячій кімнаті, в переході з передпокою до кухні, підлога в передпокої та дитячій кімнаті.

Відповідно до звіту про оцінку ринкової вартості робіт і матеріалів, необхідних для ліквідації збитків, нанесених опорядженню двокімнатної квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_2 вбачається, що вартість проведення відновлювального ремонту становить 66 804 гривень ( а.с. 21-47).

08.09.2015 року позивач звернувся до ЖБК «Квазар-3» з претензією про відшкодування їй вартості відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_3 ( а.с. 10-12), однак дана претензія залишилася без реагування.

Пункти 2.1 та 2.8 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року, покладають на виконавця послуг з утримання будинку та прибудинкової території обов'язок здійснювати технічне обслуговування жилих будинків, що включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Відповідач, як балансоутримувач будинку зобов'язаний був проводити технічний огляд будинку, що передбачає проведення планових та позапланових оглядів. Водо-каналізаційний стояк відноситься до інженерного обладнання будинку і обслуговується виключно організацією на балансі якої перебуває будинок.

Таким чином, відповідач зобов'язаний утримувати будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати заходів до запобігання аварійним ситуаціям.

Відповідно до п.1.5. зазначених Правил утримання житлового фонду передбачено виконання робіт, передбачених наказом №150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд».

Відповідно до п.1.1.13.4. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд виконавець послуг з утримання будинку проводить усунення засмічень внутрішньо-будинкових водопровідних мереж та каналізаційних випусків.

Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що ним в порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій не утримувалися внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, своєчасно не здійснено їх технічне обслуговування та огляд, що призвело до забиття каналізаційного стояка та як наслідок, до аварії та залиття квартири АДРЕСА_3.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4. Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. № 45, власники приміщень житлових будинків мають право на відшкодування збитків, завданих їх майну внаслідок незадовільного утримання будинку або ненадання чи надання не в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 12 даних Правил балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником приміщення житлового будинку в разі ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної чи фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ч.2 статті 1166 ЦК України, особа звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Обставин, які б визивали сумнів у достовірності висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 після її залиття 27.06.2015 р., 18.07.2015 р. та 12.08.2015 р., який наданий позивачкою, суд не вбачає.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 66804 грн. та 800 грн.витрат на проведення оцінки матеріальної шкоди на користь позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної постанови роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) відповідача було пошкоджено майно позивачки, порушився її звичайний спосіб життя, внаслідок чого ОСОБА_1 зазнала душевних страждань.

Враховуючи глибину душевних хвилювань та порушення нормального порядку життя позивачки, суд приходить до висновку про те, що у зв'язку з залиттям її квартири було заподіяно моральну шкоду у розмірі 5000 гривень,

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково, а з відповідача слід стягнути на користь позивачки матеріальну шкоду в розмірі 66804 грн., витрати на проведення оцінки матеріальної шкоди в розмірі 800 грн. , моральну шкоду в сумі 5 000 грн..

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 780 грн..

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 319, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 15, 58-60, 74, 79, 84, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «КВАЗАР-3» (ідентифікаційний код 22894110) на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) матеріальну шкоду в розмірі 67 604 гривні, моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень, судовий збір в розмірі 780 гривень, а всього стягнути 73 384 гривні ( сімдесят три тисячі триста вісімдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. Г. Сербіна