Постанова № 58195959, 20.05.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18121/16-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2016 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Москаленко К.О.,

при секретарі Ольховьскій М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови головного державного виконавця від 01.03.2016 про закінчення виконавчих проваджень ВП № 49765883 та ВП № 49748336,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до відповідача. В обґрунтування вимов вказали на те, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходяться виконавчі провадження ВП № 49765883 та ВП № 49748336 з примусового виконання виконавчих листів №757/2982/15-а, виданих 16.12.2015 Печерським районним судом м. Києва про зобов'язання Пенсійний фонд України визначити територіальний орган (управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах), якому передати на розгляд подану заяву від 29.12.2014 про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з прийняттям за результатами такого розгляду відповідного рішення. 01.03.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. у вказаних виконавчих провадженнях, винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним та фактичним виконанням постанови суду. Посилаючись на те, що постанови державним виконавцем винесені з порушенням норм Закону та прав позивачів, як стягувачів у виконавчому провадженні, позивачі просили скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимого І.С. від 01.03.2016 про закінчення виконавчих проваджень ВП № 49765883 та ВП № 49748336 з примусового виконання виконавчих листів №757/2982/15-а, виданих 16.12.2015 Печерським районним судом м. Києва.

У судове засідання позивачі не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в матеріалах справи наявні заяви позивачів про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача - державний виконавець, який приймав оскаржувані рішення, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на правомірність прийнятих постанов, на обґрунтування своїх заперечень надав суду копії матеріалів виконавчих проваджень ВП № 49765883 та ВП № 49748336.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані представником відповідача копії матеріалів виконавчих проваджень, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2016, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 зобов'язано Пенсійний фонд України визначити територіальний орган (управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах), якому передати на розгляд подану заяву від 29.12.2014 про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з прийняттям за результатами такого розгляду відповідного рішення.

16.12.2015 на підставі вказаної постанови, Печерським районним судом м. Києва позивачам видано виконавчі листи №757/2982/15-а, які у встановленому Законом порядку звернуті до виконання.

Постановою державного виконавця від 31.12.2015 за заявою позивачки ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження ВП № 49748336 з виконання виконавчого листа з надання строку для добровільного виконання боржником постанови суду. Постанова аналогічного змісту була винесена 12.01.2016 державним виконавцем за заявою позивача ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП № 49765883.

Як вбачається із наданих суду копій матеріалів виконавчих проваджень, 12.01.2016 та 30.12.2015 державний виконавиць направив копії зазначених постанов на адресу Пенсійного фонду України для виконання та позивачам для відома.

Листами від 20.01.2016 № 2021/07-10 та 01.02.2016 № 3158/07-10, Пенсійний фонд України повідомила про виконання рішення суду у повному обсязі.

Зокрема, як вбачається зі змісту вказаних листів, Пенсійним фондом України на виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2015 визначено територіальний орган, якому було передано на розгляд заяви позивачів від 29.12.2014 про поновлення раніше призначеної пенсії, для прийняття відповідного рішення.

Зазначені заяви з доданими до неї документами Пенсійним фондом України були скеровані до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листів, адресованих Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області та квитанціями про відправлення рекомендованих листів.

На підставі вчинених виконавчих дій, державним виконавцем 01.03.2016 відповідно п. 8 ч. 1 ст. 49 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП № 49765883 та ВП № 49748336 з примусового виконання виконавчих листів №757/2982/15-а, у зв'язку з повним та фактичним виконанням рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

При цьому, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Обґрунтовуючи пред'явлені вимоги позивачі посилаються на те, що державний виконавець безпідставно та з порушенням вимог Закону виніс постанови про закінчення виконавчих проваджень з посиланням на повне виконання рішення суду, в той час як рішення суду виконане не в повному обсязі.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних постанов, приймаючи рішення про закінчення виконавчих проваджень, державний виконавець послався на п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно п.8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як встановлено в ході розгляду справи, Пенсійним фондом України на виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2015 визначено територіальний орган - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, якому було передано на розгляд заяви позивачів від 29.12.2014 про поновлення раніше призначеної пенсії, для прийняття відповідного рішення, за результатами розгляду яких повідомлено позивачів.

З огляду на зміст ухваленого судом рішення, яке перебувало на виконанні, державний виконавець здійснив всі передбачені Законом дії для повного, фактичного та своєчасного виконання рішення суду.

Посилання позивачів на те що, в ході здійснення виконавчого провадження внаслідок дій органів Пенсійного фонду вони не отримали очікуваного ефекту за результатами розгляду їх заяв, не може бути підставою для визнання неправомірними прийнятих державним виконавцем рішень, оскільки свідчить лише про те, що такі дії можуть бути предметом самостійного оскарження.

Оскільки в судовому засіданні не встановлено будь-яких порушень прав позивачів з боку відповідача, суд дійшов висновку про необґрунтованість пред'явлених вимог.

Керуючись вимогами ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 9, 11, 18, 71, 158-163, 181 КАС України, ст. 11, 49, 50 Закону України "Про виконавче провадження ", суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови головного державного виконавця від 01.03.2016 про закінчення виконавчих проваджень ВП № 49765883 та ВП № 49748336 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Печерського

районного суду м.Києва К.О. Москаленко