Вирок № 58195434, 02.06.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18437/15-к

Провадження №: 1-кп/752/279/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дроздової Н.В.,

при секретарях судових засідань - Симоненко (Богатирьової) С.В., Нікітіної А.С.,

за участі прокурорів - Коломієць О.В., Алєксєєвої М.С., Копійки К.В., Климик А.В.,

потерпілої - ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого - адвоката Федоренка М.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_5, суд -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12015100010008943 по обвинуваченню відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, працюючого у ПП «Видавничий дім «Кий» менеджером, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд -

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_5, 12.09.2015 р., погодившись на пропозицію свого товариша - особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження згідно ст. 217 КПК України (далі товариша), щодо пограбування сестри останнього, вступив із ним у змову, вирішивши таємно викрасти чуже майно, поєднаному із проникненням у житло у великих розмірах.

Так, відповідно до розробленого плану, ОСОБА_5 повинен був за допомогою болгарки, шляхом пошкодження дверцят сейфу, сприяти товаришу у зламі даного сейфу, який знаходився у приміщенні квартири АДРЕСА_1, вхідні двері якої мали бути відчинені заготовленим дублікатом ключів товаришем, крім того повинен був сприяти товаришу у спостеріганні за навколишньою обстановкою та у разі небезпеки попередити останнього.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, незаконно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5, прибув до буд. № 69 по проспекту Науки в м. Києві, де на нього вже чекав товариш.

В подальшому ОСОБА_5, спільно із товаришем, того ж дня, приблизно о 15.00 годині, за допомогою заздалегідь заготовленого товаришем дубліката ключа вхідних дверей, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, незаконно, протиправно, із корисливих мотивів проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1.

Продовжуючи свої спільні злочинні наміри, направлені на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5, перебуваючи у приміщенні вказаної квартири та згідно відведеної йому ролі надав товаришу заготовлену ним кутову шліфувальну машину (болгарку), якою зламав сейф, що знаходився у гардеробній кімнаті вказаної квартири, звідки вони таємно викрали особисте майно та грошові кошти, які належать ОСОБА_3, а саме 5000 доларів США (на момент вчинення крадіжки, еквівалентні 108650 гривням), 2600 Євро (на момент вчинення крадіжки, еквівалентні 63206 гривням), наручний браслет із білого золота 750-ої проби та 73-ма діамантами, вартість якого складає 295000 російських рублів (на момент вчинення крадіжки, еквівалентні 93515 гривням ) та золоту ладанку «Божа Матір», вартість якої складає 200 доларів США (на момент вчинення крадіжки еквівалентні 4346 гривням).

Після цього, ОСОБА_5, спільно із товаришем, разом із викраденим майном на загальну суму 269717 гривень, вийшли із квартири, завдавши тим самим ОСОБА_3 матеріальної шкоди у великих розмірах. Обернувши чуже майно на свою користь ОСОБА_5 з товаришем його розподілили та розпорядилися на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_5 визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному із проникненням у житло, вчиненому за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердивши обставини викладені в обвинувальному акті та показав суду про те, що 12.09.2015 р., йому зателефонував його товариш ОСОБА_6 та попросив у нього болгарку, пояснивши, що він за допомогою дубліката, хоче проникнути до квартири сестри, за допомогою болгарки розрізати сейф, та викрасти майно і цінні речі, що там знаходяться. Товариш викликав йому таксі та він приїхав на пр.-т Науки до будинку, де знаходиться квартира, у якій проживає ОСОБА_6 із сестрою та батьками. Влад відчинив квартиру, та почав болгаркою різати сейф, коли розрізали, там були конверти з грошима, браслет золотий. ОСОБА_6 дав йому 1000 євро та 700 доларів за участь. Після чого, він сів у таксі та поїхав до дому. Коли до нього приїхали працівники міліції він все розповів та подзвонив дівчині, яка привезла кошти в сумі 500 євро та 300 доларів які знаходились у них вдома. Він просив у потерпілої пробачення, казав, що йому соромно за свій вчинок.

Просив суд не карати його суворо, не позбавляти волі, що тривале перебування його під вартою виправило, шкоду потерпілій відшкодовано у повному обсязі, будь-яких претензій ОСОБА_3 до нього не має.

За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів як показання потерпілої, свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин кримінального провадження, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини ніким не оспорюються.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

При призначенні виду і розміру покарання ОСОБА_5, у відповідності до ст. 65 КК України, що встановлює загальні засади призначення покарання, суд враховує наступні обставини кримінального провадження: ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення; особу обвинуваченого, який за місцем реєстрації та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий в силу ст. 89 КК України та суспільну небезпеку тяжкого кримінального правопорушення вчиненого обвинуваченим.

Суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують його покарання, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Зважаючи на положення ст. 69-1 КК України, а саме того, що за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 цього Кодексу, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу (у даному випадку це не більше 5 років 4 місяців позбавлення волі), крім того беручи до уваги позицію потерпілої ОСОБА_3, якій завдані збитки повністю відшкодовані, ніяких претензій до обвинуваченого вона не має та при призначенні покарання просить це врахувати і застосувати до ОСОБА_5 положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_5 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому мінімальне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, -

засудив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази, згідно у кримінальному провадженні:

- грошові кошти у сумі 1000 грн. (купюрами номіналом 500, 200, 100),прозора пластикова коробка всередині якої золота ладанка із зображенням Божої Матері, браслет із сірого металу, вздовж обладнаний камінцями світлого кольору в кількості 73-ох штук, які були вилучені у ОСОБА_7 16.09.2015 р., а також грошові кошти в сумі 24545 грн. (купюрами номіналом 500, 200, 100, 20, 10, 5, 2, 1), які були вилучені у ОСОБА_6, 16.09.2015 р., крім того, грошові кошти у сумі 400 доларів США (купюрами номіналом по 100), що були вилучені у ОСОБА_5,- повернути потерпілій ОСОБА_3 за належністю (т. 1 а.с. 136-138);

- кутову шліфувальну машину чорно-зеленогно кольору (болгарка), -знищити (т. 1 а.с. 136-138).

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу з тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області змінити на особисте зобов'язання, негайно звільнивши ОСОБА_5 з під варти у залі суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.В. Дроздова