Ухвала суду № 58193040, 02.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/16678/15-ц Головуючий у І інстанції Рябченко Л. А.Провадження № 22-ц/780/2794/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 02.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

02 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів: Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі: Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2015 року ПАТ КБ «Надра» звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що 08.04.2008 року ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №295/П/33/2008-840, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в розмірі 51 300 дол. США із розрахунку 13,69% на рік строком з 08.04.2008 року по 08.04.2033 року.

З метою забезпечення виконання боржником обов»язків згідно кредитного договору, між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання зобов»язалася відповідати перед позивачем за належне виконання позичальником зобов'язань, що витікають з кредитного договору, в повному обсязі.

Відповідно до п. 8.4. кредитного договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань.

Згідно п.п. 3.3.1, 3.3.2., 3.3.3, 3.3.4 кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язався вносити чергові мінімальні платежі по кредиту/кредитній лінії, щомісячно, до 10 числа поточного місяця.

Позивач свої обов»язки згідно умов кредитного договору виконав повністю, натомість відповідачем станом на 20.10.2015 року порушені пункти 3.3.1, 3.3.2., 3.3.3, 3.3.4, 4.3.2., 4.3.4. кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами.

Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору у випадку прострочення виконання зобов'язання позичальником щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений п.3.3.3. Кредитного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору у разі порушення позичальником вимог п.п. 4.3. за виключенням п. 4.3.8., 4.3.9. Кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної в п.1.1. Кредитного договору, за кожен випадок.

30.05.2013 року за згодою сторін відбулася зміна валюти зобов'язання в національну валюту по курсу 1 дол. США = 7,993 грн.

В зв»язку з неналежним виконанням відповідачем обов»язків щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, станом на 31.08.2015 року за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору в сумі 426 514,38 грн., в тому числі: непогашений кредит - 256 338,47 грн.; несплачені відсотки - 74 594,50 грн.; несплачена пеня - 32 089,89 грн.; реструктуризована пеня - 22 487,43 грн.; реструктуризований штраф - 41 004,09 грн.

Оскільки відповідачі заборгованість за кредитним договором в добровільному порядку не погасили, позивач просив суд стягнути з них заборгованість у вищевказаному розмірі в примусовому порядку.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість в розмірі 362 241 грн. 83 коп., а саме: 256 338,47 грн. заборгованість за кредитом; 74 594,50 грн. заборгованість за відсотками, 31 308,86 грн. пеня за прострочення сплати кредиту.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» судові витрати в розмірі 5 433 грн. 63 коп.: по 2 716 грн. 82 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «Надра», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.04.2008 року ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №295/П/33/2008-840, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в розмірі 51 300 дол. США із розрахунку 13,69% на рік строком з 08.04.2008 року по 08.04.2033 року.

З метою забезпечення виконання боржником обов»язків згідно кредитного договору, між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання зобов»язалася відповідати перед позивачем за належне виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань, що витікають з кредитного договору, в повному обсязі.

Відповідно до п. 8.4. кредитного договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань.

Згідно п.п. 3.3.1, 3.3.2., 3.3.3, 3.3.4 кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язався вносити чергові мінімальні платежі по кредиту/кредитній лінії, щомісячно, до 10 числа поточного місяця.

30.05.2013 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений Додатковий договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору поруки від 08.04.2008 року, згідно з п.п.1.1 якого поручитель зобовязується в порядку, передбаченому кредитним договором, відповідати перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 в повному обсязі грошових зобовязань за кредитним договором, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, які можуть мати місце у майбутньому, а саме, зобовязань по поверненню кредиту, сплаті відсотків, комісій, неустойки, відшкодуванню збитків та інших платежів.

Згідно з п.п.2.1 додаткового договору поруки кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобовязання за кредитним договором при умові, якщо у встановлений кредитним договором строк виконання зобовязання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані належним чином.

Згідно з п.п.2.3 додаткового договору поруки поручитель зобовязаний виконати взяті на себе зобовязання по цьому договору не пізніше 3 банківських днів з дня отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобовязань за кредитним договором.

Позивач свої обов»язки згідно умов кредитного договору виконав повністю, натомість відповідачем станом на 20.10.2015 року порушені пункти 3.3.1, 3.3.2., 3.3.3, 3.3.4, 4.3.2., 4.3.4. кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в розмірі 426 514,38 грн., в тому числі: непогашений кредит - 256 338,47 грн.; несплачені відсотки - 74 594,50 грн.; несплачена пеня - 32 089,89 грн.; реструктуризована пеня - 22 487,43 грн.; реструктуризований штраф - 41 004,09 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно ч. 2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм та враховуючи те, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, що привело до утворення заборгованості, законним та обґрунтованим є висновок суду про стягнення з відповідачів, як солідарних боржників, на користь позивача заборгованості в розмірі 362 241 грн. 83 коп., яка складається з 256 338,47 грн. заборгованості за кредитом; 74 594,50 грн. заборгованості за відсотками, 31 308,86 грн. пені за прострочення сплати кредиту.Доказів, які б спростували визначений позивачем розмір заборгованості, відповідачами суду надано не було, в зв»язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги розрахунок заборгованості, наявний в матеріалах справи.

Правильним є і рішення суду в частині застосування до вимог про стягнення пені ч. 2 ст. 258 ЦК України, відповідно до якої до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність застосування строку позовної давності в один рік, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення пені, законності та обґрунтованості висновків суду не спростовують, оскільки рішення суду в цій частині відповідає нормам діючого цивільного законодавства.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга позивача не містить.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно зясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :