Постанова № 58191897, 08.06.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2946/15-а

2-адр/357/8/16

ДОДАТКОВА

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Бондаренко О. В. ,

при секретарі Кириченко Д. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 заяву ОСОБА_1, про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області, про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобовязання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

31.12.2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом мотивуючи тим, що згідно законодавства розмір її пенсії відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не може бути нижчим ніж 6 мінімальних пенсій за віком, тоді як відповідачем виплачується їй пенсія у значно нижчому розмірі, вона також має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровю, розмір якої згідно Закону становить 50 % від мінімальної пенсії за віком, крім того, вона має право на доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона має право, як дитина війни, на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Відповідачем виплачуються доплата до пенсії, додаткова пенсія, та надбавка дітям війни в значно меншому розмірі, мирним шляхом вирішити спір не можливо так як відповідач відмовився провести їй перерахунок пенсії, додаткової пенсії, доплати до пенсії та надбавки як дитина війни. Тому позивач просить суд, визнати бездіяльність відповідача неправомірною, визнати відмову протиправною, та зобовязати відповідача провести їй з 01.01.2014 року перерахунок та виплату пенсії по третій групі інвалідності, встановивши її в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобовязати відповідача провести їй з 01.01.2014 року перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, встановивши її в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 50, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобовязати відповідача провести їй з 01.01.2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством України на відповідний період, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобовязати відповідача провести їй з 01.01.2014 року перерахунок та виплату надбавки дітям війни, встановивши її у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та зобовязати відповідача виконати рішення суду негайно та подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.

30.03.2015 року судом було винесено ухвалу та постанову відповідно до яких вирішено позовні вимоги ОСОБА_1 щодо перерахунку та виплати пенсії по третій групі інвалідності, перерахунку та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю та перерахунку та виплати доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, та щодо негайного виконання рішення суду, однак не було вирішено позовну вимогу щодо зобовязання відповідача провести позивачу з 01.01.2014 року перерахунок та виплату надбавки дітям війни, встановивши її у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та щодо подання до суду звіту про виконання судового рішення у встановлений судом строк.

26.05.2016 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відповідно до якої вона просить ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі № 357/2946/15-а (2а/357/439/15), яким визнати протиправною відмову відповідача нарахувати та виплатити їй з 01.01.2014 року надбавку дітям війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобовязати відповідача провести їй з 01.01.2014 року перерахунок та виплату надбавки дітям війни, встановивши її у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб. які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.

Оскльки позивач зверталась до суду з вказаною позовною вимогою ще 31.12.2014 року, судом з даного приводу було досліджено докази, але не ухвалено рішення у даній частині позовних вимог, суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити.

Представник відповідача, за довіреністю у справі, ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги не визнав та надав до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Суд, заслухавши осіб. які беруть участь у справі, оглянувши матетірали справи. встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року за № 2453 VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлений законом, залишається без розгляду якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Позивач звернулась до суду 31.12.2014 року з вимогами про визнання бездіяльності відповідача, зобовязання провести перерахунок та виплату надбавки дітям війни, з 01.01.2014 року, заяв про поновлення строку та доказів поважних причин його пропущення до позову не надала.

Тому, на підставі вищевикладеного суд, залишає частину позовних вимог позивача за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року без розгляду, з урахуванням виду платежу регулярний, тривалості періоду, за який виник спір, позов підлягає розгляду в частині вимог з 31.06.2014 року.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується матеріалами справи, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м. Біла Церква і одержує пенсію по інвалідності 3 групи від захворювання повязаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, до складу якої також входить, підвищення за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю, потерпілому 1 категорії, який має інвалідність 3 групи та підвищення дітям війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановлена державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді щомісячного підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Згідно зі ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року, який набрав чинності з 19.06.2011 року, Прикінцеві положення було доповнено п. 4, згідно якого у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання даного Закону було прийнято постанову КМ України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (чинна з 23.07.2011 року), відповідно до якої було визначено розміри всіх виплат, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Законами України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та «Про Державний бюджет України на 2013 рік» було передбачено, що у 2012-2013 роках норми і положення статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» було передбачено право КМ України встановлювати розміри виплат, які фінансуються за рахунок державного бюджету, виходячи з наявних ресурсів державного бюджету.

А Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року, що набрав чинності 03.08.2014 року, установлено, що норми і положення статей 5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Отже, фактично спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та Законами про Державний бюджет України на відповідний рік і про внесення змін до Законів України про Державний бюджет України, а конкретні розміри виплат визначені постановами КМ України № 745, на що вказано вище.

Наведені Закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України, а діюче законодавство не містить норм, які б встановлювали пріоритетність одних Законів над іншими, але загальновизнаним є те, що серед двох актів однакової юридичної сили, які регулюють спірні правовідносини, застосуванню підлягає той, який прийнятий в часі пізніше.

В рішенні Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 зроблено висновок про те, що відповідно до Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України, але Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

25.01.2012 року Конституційним Судом України було прийнято рішення за № 3-рп/2012, в п.3 резолютивної частини якого вказано на те, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно з вищенаведеним рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах.

Кабінету Міністрів України в силу своїх повноважень регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.

Як вказано вище, порядок виплати надбавок до пенсій дітям війни, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», врегульовано постановами КМ України № 745 та № 1210, яка діє по даний час в редакції постанови № 112 від 25.03.2014 року.

Отже, Кабінетом Міністрів України в межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, Законів про Державний бюджет України на відповідний рік та Закону України «Про соціальний захист дітей війни», видано нормативно-правові акти, якими визначено розміри і порядок виплат, про перерахунок яких просить позивач, та які підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин виходячи з принципу законності, на що вказано в рішеннях Конституційного Суду України.

Але слід враховувати те, що бюджетні закони приймаються на певний календарний рік та діють тільки протягом такого календарного року.

Так, рішеннями Конституційного Суду України, на які вказано вище, підтверджено повноваження КМ України щодо регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомог, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, виходячи з фінансових можливостей держави, але з врахуванням приписів Законів про державний бюджет на відповідний календарний рік.

Як вказано вище, зміни до Закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік», якими було встановлено обмеження щодо всіх виплат, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", внесені з 03.08.2014 року, а тому в період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року застосуванню до спірних правовідносин підлягають саме норми і положення статей Закону "Про соціальний захист дітей війни".

Крім того, Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2015 року, внесено зміни відповідно до яких ст. 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, де вказано на те, що надбавки до пенсії призначається в порядку та розмірах, встановлених КМ України.

Отже, позивач має право на перерахунок надбавки до пенсії тільки за період з 31.06.2014 року по 02.08.2014 року, в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Позивачем заявлено вимогу щодо зобовязання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.

Однак, дане питання вирішується у відповідності розділу V КАС України, процесуальні питання, повязані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, позивач має право надати до суду відповідну заяву у визначеному законом порядку після набрання постанови законної сили.

Керуючись ст.ст. 19, 95, 113, 150 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, ст. 5,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», ст.ст. 6, 9, 17, 99, 168, 183-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1, про ухвалення додаткового рішення, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку надбавки дитині війни, у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 31 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавки дитині війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 31 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року.

В частині вимог про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку надбавки дитині війни, у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобовязання Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області провести перерахунок та виплату даної надбавки за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року залишити без розгляду.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо винесення додаткового рішення про зобовязання Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк, відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_3