Рішення № 58191753, 06.06.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/8388/15-ц Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія 69 Доповідач Коломієць О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Жигановської О.С., Якухно О.М.

з участю секретаря

судового засідання: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 15 квітня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Позивач у червні 2015 року звернулась до суду із даним позовом, в якому просила суд встановити факт проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу з грудня 2012 року по теперішній час. На обґрунтування вимог зазначила, що на початку 2012 року познайомилась з ОСОБА_3, з яким у неї склалися дружні відносини, а потім із грудня місяця 2012 року разом стали проживати як чоловік і дружина. З метою спільного проживання сторони вирішили спільно придбати будинок та спочатку зняли як квартиранти будинок №19 по вул. Фізкультурній в м. Житомирі, де проживали разом однією сім'єю як чоловік і дружина, без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. За час проживання однією сім'єю вона із відповідачем вирішила придбати даний будинок, у зв'язку із чим позивач 16.02.2013 року продала належну їй однокімнатну квартиру та виручені кошти вклала в покупку будинку, який був оформлений на ім'я ОСОБА_3 Також позивач звертає увагу на те, що у вищевказаному будинку вона зареєструвалася 28.05.2013 року, де і проживає з відповідачем по теперішній час. Встановлення ж факту проживання однією сім'єю з відповідачем необхідно для доведення факту внесення плати за згаданий вище будинок в період проживання без реєстрації шлюбу та його подальшого розподілу, так як життя з відповідачем не склалося і позивач вирішила розірвати з ним стосунки.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 15 квітня 2016 року у задоволенні позовувідмовлено.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при розгляді справи судом першої інстанції були неповно зясовані обставини справи, порушені норми процесуального і матеріального права. Зазначає, що суд не надав належної правової оцінки доказам позивача, не обґрунтував та не навів мотивів їх неприйняття.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності заявлених позовних вимог, оскільки позивачкою не надано переконливих доказів факту проживання сторін однією сімєю, ведення спільного господарства та доказів придбання майна за спільні кошти.

Проте, такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного.

Суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу як передбачено п.5 ч.1ст.256 ЦПК України.

Як роз'яснено в п.п.1,3 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будьякому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положенняглави 8 цього Кодексу, яка регулює право спільної сумісної власності подружжя.

Звертаючись до суду із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу, ОСОБА_2 посилалася на те, що встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 без шлюбу в період з грудня 2012 року по теперішній час, їй необхідно для вирішення майнового спору, а саме : для доведення факту внесення плати за будинок №м 19 по вул. Фізкультурній у м.Житомирі та його подальший розподіл.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами фактично виник спір щодо проділу майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних стосунках, який регулюється ст. 74 СК України.

Таким чином за наявності спору майнового характеру, який вирішується в порядку позовного провадження, питання про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу повинно вирішуватися одночасно із заявленим позовом про право цивільне, оскільки при цьому слід установити не лише обставини щодо факту спільного проживання, ведення спільного господарства, побуту, бюджету, а й обставини, що стосуються права щодо майна набутого внаслідок спільної праці або за спільні сумісні кошти під час перебування у фактичних шлюбних відносинах.

Згідно з ч.1ст.3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.11 ЦПК України).

Відповідно до чинного цивільного процесуального законодавства мотивувальна частина позовної заяви повинна містити фактичні обставини справи, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. Тобто, у мотивувальній частині викладається спосіб судового захисту, який просить застосувати суд позивач для захисту його права, а у прохальній частині має йтися про предмет позову, тобто, позивач повинен конкретно сформулювати матеріально-правову вимогу, яку він адресує відповідачу та з приводу вирішення якої просить суд постановити рішення.

Разом з тим приймаючи вказану заяву позивача, суд першої інстанції не звернув увагу, що встановлення зазначеного факту пов'язано із вирішенням спору про право, а тому така вимога в порядку позовного провадження повинна вирішуватися одночасно із заявленою вимогою матеріального характеру.

Таким чином, приймаючи до розгляду позовну заяву про встановлення факту в порядку позовного провадження та ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позовна заява ОСОБА_2 не відповідала вимогам закону (ст.119 ЦПК), у порушення вимог ст. 121 ЦПК України не залишив позовну заяву без руху, не розяснивши при цьому позивачу право подати заяву про уточнення позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

З огляду на те, що суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору, апеляційний суд позбавлений можливості на стадії апеляційного розгляду усунути таке процесуальне порушення, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з інших підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 15 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу відмовити з інших підстав.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: