Окрема думка судді № 58189983, 31.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

Окрема думка

в порядку ч. 3 ст. 25 КАС України

"31" травня 2016 р. Справа № 820/23/16

З постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 року по справі № 820/23/16 в частині відхилення апеляційної скарги Київської обєднаної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2016 року, якою задоволені позовні вимоги Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ та скасовано ППР скаржника від 17.11.2015 року № 000002203 та ППР від цієї ж дати № НОМЕР_1 (в частині зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податковим на прибуток за договорами про надання консультативних послуг) я не згодна, з наступних підстав.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 26.01.2016 року по справі №№ 2а-15327/12/2670/21-4781а15, зазначила наступне: надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: - неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; - відсутність первинних документів обліку.

За своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення.

Виходячи зі специфіки послуги, як предмета господарської операції, акт приймання-передачі наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 2405.1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Я вважаю, що спірні акти про надання послуг (т. 1: а.с. 135, т. 2: а.с. 9, а.с. 21, а.с. 43, а.с. 47, а.с. 49, а.с. 55, а.с. 60, а.с. 85, а.с. 96, а.с. 108, а.с. 112, а.с. 114, а.с. 118, а.с. 120, а.с 129, а.с. 135, а.с. 146, а.с. 206 а.с. 217, а.с. 229, а.с. 294, т. 3: а.с. 7, а.с. 18, а.с. 30, а.с. 36, а.с. 57-58, а.с. 90, а.с. 122, а.с. 135, а.с. 156, а.с. 193, а.с. 205, а.с. 246, т. 4: а.с. 7, а.с. 23) не містять усі необхідні для первинних документів реквізити, у них визначено зміст господарської операції надання консультаційних послуг з без деталізації їх виду та сфери надання.

Вважаю, що судом першої та апеляційної інстанцій неповно зясовані обставини справи, оскільки судами не дослідженні заперечення позивача на Акт перевірки та скаргу підприємства від 24.11.2015 року в частині обґрунтування позивачем підстав для спростування доводів контролюючого органу про те, що з актів приймання-передачі отриманих послуг та звітів їх виконавців не можливо встановити яких саме клієнтів залучено до укладення Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ договорів з купівлі-продажу цінних паперів.

Крім того, судами не надана оцінка доводам контролюючого органу, викладеним а Акті перевірки стосовно того, що розмір відсоткової (змінної) винагороди виконавцям послуг за кожного Клієнта розраховується, виходячи із обсягу доходу, який не повинен перевищувати 3.000.000 грн для платника єдиного податку, а це суперечить умовам п. 3.4 договорів про надання інформаційно-консультативних послуг, - винагорода повинна складами 95% від суми винагороди Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ, що сплачується (нараховується) залученими виконавцями послуг Клієнтами.

При цьому, звертає на себе увагу та обставина, що контрагенти позивача є його штатними працівниками, які і раніше працювали постійними клієнтами Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ: ТОВ АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА ІПОТЕЧНА КОМПАНІЯ, ТОВ АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ тощо.

Я вважаю, що позивачем не надано судам доказів на підтвердження доцільності придбання зазначених послуг та сплати винагороди, оскільки працівники Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ зацікавлені в стимулюванні попиту на послуги підприємства-працедавця, та могли здійснювати обумовлені договором роботи і без отримання додаткової винагороди.

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду ОСОБА_1