Ухвала суду № 58189889, 07.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 червня 2016 року м. Київ К/800/11481/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Голубєва Г.К.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 р.

по справі № 816/5704/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И ЛА:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 р. по справі № 816/5704/13-а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.04.2016 року зазначена касаційна скарга була залишена без руху з підстав її оформлення всупереч вимогам, встановленим статтею 213 КАС України, а саме - до касаційної скарги не додано квитанцію про сплату судового збору. Цією ж ухвалою був встановлений строк для усунення недоліків касаційної скарги - до 25.05.2016 року.

Станом на день постановлення даної ухвали недоліки зазначеної касаційної скарги скаржником не усунуто: зміст касаційної скарги не приведено у відповідність до вимог статті 213 КАС України, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з тим, що майновий стан скаржника не дозволяє виділити кошти на його сплату.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, задля усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру з метою доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Виходячи з наведеного, вказані скаржником обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, що викладена в ухвалі від 25.09.2015 року по справі №21-5401а15.

Інших доказів щодо наявності підстав для відстрочення судового збору або інших поважних причин, які б позбавляли можливості скаржника сплатити судовий збір, не надано.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сплата судового збору за подання касаційної скарги в силу положень ст. 213 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з касаційною скаргою.

Виходячи з наведеного, клопотання про відстрочення від сплати судового збору є необґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.

У зв'язку з цим, зазначена касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 3 статті 108, частини 3 статті 214 КАС України.

Згідно частини 3 статті 214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 108, 160, 214 КАС України, -

У Х В А Л И ЛА :

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 р. по справі № 816/5704/13-а повернути скаржнику.

Суддя Вищого

адміністративного Г.К. Голубєва

суду України