Ухвала суду № 58189861, 02.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року м.Київ К/800/52366/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» до Львівської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Приватне підприємство «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Державної казначейської служби України, в якому, з урахуванням додаткових пояснень, просило визнати протиправною бездіяльність щодо невипуску товарів у вільний обіг за період з 02 по 09 листопада 2012 року за тимчасовою митною декларацією від 02 листопада 2012 року №209120000/2012/035823; стягнути з Державного бюджету України суму збитків, заподіяних внаслідок протиправної бездіяльності, в розмірі 157503 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що митний орган в порушення норм чинного законодавства, прийнявши до оформлення тимчасову митну декларацію, безпідставно відмовився здійснити випуск товарів у вільний обліг, у зв'язку з чим підприємство змушене було сплатити понаднормований простій вагонів.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив із недоведеності митницею правомірності невипуску товарів у вільний обіг в період з 02 по 09 листопада 2012 року за тимчасовою митною декларацією від 02 листопада 2012 року №209120000/2012/035823, тому допущена бездіяльність митного органу є протиправною, а заподіяні внаслідок бездіяльності збитки підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року задоволено апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Львівської митниці; скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із правомірності дій митниці через невиконання позивачем умов забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Приватне підприємство «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року скасувати, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року залишити без змін.

Львівська митниця ДФС у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення апеляційного суду - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01 листопада 2012 року на адресу позивача - Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (одержувач) від компанії «Польський нафтовий концерн «ОРЛЕН С.А.» (постачальник) на станцію Мостиська ІІ Львівської залізниці прибув вантаж - бензин моторний (автомобільний) А-95 марки « 95 ЕU 2005» згідно контракту, що підтверджується транспортними накладними залізниці. Розмитнення зазначеного бензину здійснювалось митним постом «Городок» Львівської митниці.

Для митного оформлення товару - бензину автомобільного марки « 95 ЕU 2005», що переміщується через митний кордон України, позивачем 02 листопада 2012 року митному органу подано тимчасову митну декларацію №209120000/2012/035823. Декларація разом зі всіма необхідними документами прийнята митним органом без зауважень, що підтверджується відбитком штампа на паперовому носії декларації.

02 листопада 2012 року головним інспектором митного посту «Городок» Львівської митниці згідно Акту про взяття проб і зразків товарів взято проби нафтопродуктів з метою перевірки достовірності декларування в частині відповідності товару відомостям, зазначеним у графах 31 та 33 ВМД; розбіжність відомостей, зазначених у графі 31, сертифікаті якості.

Заявою від 02 листопада 20123 року позивач просив митницю відповідно до ст.ст.260, 289 Митного кодексу дати дозвіл на випуск товарів у вільний обіг за тимчасовою декларацією.

09 листопада 2012 року позивачем подано митну декларацію №209120000/2012/036658, за якою товар випущений у вільний обіг.

Відповідно до ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно ст.255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі, зокрема, проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу.

Законом України від 21 грудня 2010 року «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» для бензинів моторних в залежності від показника октанового числа, вмісту біоетанолу, або етил-трет-бутанолу ефіру, встановлені різні ставки ввізного мита від 0 до 10 %.

Отже, без отримання висновку експерта спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) по результатам проведеного дослідження, не можна було отримати точні відомості про характеристики, які впливають на визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до ч.ч.1 - 3, 10 ст.260 Митного кодексу України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією митним органом бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) і рішення митного органу за результатами такого дослідження (аналізу, експертизи) не може бути прийнято у 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується митним органом, але не більше ніж на 15 днів.

Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Оформлення митним органом тимчасової або періодичної митної декларації передбачає необхідність виконання вимог цього Кодексу, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу Х розділу цього Кодексу.

Частиною 21 ст.356 Митного кодексу України встановлено, що за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються митним органом до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.

Таким чином, подання декларантом тимчасової митної декларації є підставою для випуску товарів у вільний обіг за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму в разі взяття проб і зразків товарів для проведення їх дослідження.

З матеріалів справи вбачається, що за платіжним дорученням від 26 жовтня 2012 року №3994 здійснено платіж за іншим митним оформленням, у зв'язку з чим залишок коштів на кінець дня 01 листопада 2012 року на момент подання позивачем тимчасової митної декларації становив 3160332,90 грн., а не 5275000 грн., що забезпечувало сплату майбутніх платежів тільки у разі підтвердження заявленого коду товару УКТЗЕД 271014599 зі ставкою мита 0%.

Отже, товар - бензини моторні за митною декларацією від 02 листопада 2012 року №209120000/2012/035823 не був випущений у вільний обіг у зв'язку із невиконанням умов забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму.

За вказаними обставинами апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді