Постанова № 58189417, 30.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 р. Справа № 820/9931/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015р. по справі № 820/9931/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олондар"

до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олондар" (далі позивач, ТОВ «Олондар»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, ОСОБА_3 (Козятинської) об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- визнати протиправними дії ОСОБА_3 (Козятинської) ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області зі встановлення висновків в акті перевірки №116/22/39458254 від 15.07.2014р.;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001392200 від 27.08.2015р., №0000392200 від 27.08.2015р., №0000372200 від 27.08.2015р., №0000382200 від 27.08.2015 р., №0004062101 від 27.08.2015р., №0004082101 від 27.08.2015р., №0004072101 від 27.08.2015р., №0000882200 від 25.08.2015р., №0000892200 від 25.08.2015р., №0000912101 від 26.08.2015р., №0000922101 від 27.08.2015р.;

- визнати протиправними дії Відповідачів щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до інтегрованої картки ТОВ "Олондар", внесених на підставі висновків акту №116/22/39458254 від 15.07.2014р.;

- зобов'язати відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Олондар" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті №116/22/39458254 від 15.07.2014р.

01 грудня 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ТОВ "Олондар" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, ОСОБА_3 (Козятинської) об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.08.2015 року №0001392200, від 27.08.2015 року №0000392200, від 27.08.2015 року №0000372200, від 27.08.2015 року №0000382200, від 27.08.2015 року №0004062101, від 27.08.2015 року №0004082101, від 27.08.2015 року №0004072101, від 25.08.2015 року №0000882200, від 25.08.2015 року №0000892200, від 26.08.2015 року №0000912101, від 27.08.2015 року №0000922101.

Зобов'язано відповідача ОСОБА_3 (Козятинську) об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Олондар в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит" зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті перевірки від 15.07.2015 року №116/22/39458254.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Представник відповідачів - Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, ОСОБА_3 (Козятинської) об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно зясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що під час здійснення перевірки та винесенні податкових-повідомлень рішень відповідачі діяли у відповідності та у спосіб, визначений чинним законодавством. Зазначає, що під час перевірки податковим органом підприємства позивача не підтверджено реальність здійснення поставок товарів та нарахування податкових зобов'язань. ТОВ "Олондар" в порушення п.187.1 ст. 187 ПК України, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, завищено суму податкових зобов'язань по контрагентам - покупцям: ТОВ "КВЕСТІН", ТОВ "ТОП БІЗНЕС ІНВЕСТ", ТОВ "ТОРРЕОН ЛТД", ТОВ"МАРРЕО", ТОВ"ДОТАН", ТОВ "ГРИНВИЛЛ", ТОВ "ВАЛЬЕХО", ТОВ "ЧАТТАНУГА", ТОВ "МОДЕСТО ЛТД", ТОВ "ОГАТА СЕРВІС", ТОВ"ГАСТОНИЯ", ТОВ "АЙЛЕНД АЛЬЯНС", ТОВ "САМНЕРА", ТОВ "ТУЛАРЕ", ТОВ "СКАММОН", ТОВ "ОЛБАНИ", ТОВ "КЕННЕР ГРУП", ОСОБА_4", ТОВ"ПЛИМУТ-СЕРВІС", ТОВ"НЬЮНЕН", ТОВ "ТАСКАЛУСА ПЛЮС", ТОВ"ФРЕСНО". Вказує, ТОВ "Олондар" надано податкову вигоду зазначеним контрагентам - покупцям у вигляді технічного податкового кредиту за рахунок відображення операцій по поставці ПММ, яка фактично здійснена кінцевим споживачам. Крім того, відмічає, що податкові накладні, виписані ПАТ "Укртатнафта", ТОВ "НАФТОКОМПАНІ" та ТОВ "КАПІТАЛ Х" на адресу ТОВ "Олондар" у січні - квітні 2015р. не відповідають вимогам для складання зведених податкових накладних враховуючи, що відсутній обов'язковий додаток - реєстр товарно - транспортних накладних чи інших відповідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг. Зауважує, що ТОВ "Олондар" віднесено до складу податкового кредиту за січень - квітень 2015 року податкові накладні, виписані ПАТ "Укртатнафта", ТОВ "НАФТОКОМПАНІ" та ТОВ "КАПІТАЛ Х" з порушенням п.18 Порядку заповнення податкової накладної. Крім того, на думку скаржника, ТОВ "Олондар" занижено податкові зобов'язання з акцизного податку, оскільки суб'єктом господарювання фактично документально не підтверджено достовірність віднесення вартості (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані через роздрібну мережу АЗС для комерційного використання (гр.4 додатку 6 декларації акцизного податку, в якій, відповідно до Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, вказується вартість ( з ПДВ) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання).

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Представники відповідачів-скаржників в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи

Під час апеляційного розгляду справи судом замінено відповідача з Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області згідно Наказу Державної фіскальної служби України №52 від 20.01.2016р. та витягу з Єдиного Державного реєстру України.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Олондар" зареєстровано як юридична особа (т.1 а.с.90) та перебуває на податковому обліку у ОСОБА_3 (Козятинській) ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.91).

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців встановлено, що основним видом діяльності ТОВ Олондар є роздрібна торгівля (т.1 а.с.91).

15.07.2014 року ОСОБА_3 (Козятинською) ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Олондар" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.10.2014 року по 30.04.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 28.10.2014 року по 30.04.2015 року.

За результатами зазначеної перевірки ОСОБА_3 (Козятинською) ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області складено акт від 15.07.2014 року №116/22/39458254 (т.2 а.с. 1-119), у висновку якого встановлено, що ТОВ "Олондар" в порушення п.200.1 ст.200, п. 198.1, п. 198.2 ст.198, абз.14 п.201.10 ст.201 ПК України, п.18 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014р. №957 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014р. за №1235/26012 занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету (ряд.25.1) в загальній сумі 8871914,00 грн., в т.ч. за лютий 2015 року в сумі 2669913,00 грн.; за березень 2015 року в сумі 3079140,00 грн.; за квітень 2015 року в сумі 3122861,00 грн., а також завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.24) за квітень 2015 року в сумі 2210964,00 грн., а також в порушення п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214, п.216.9 ст.216 ПК України занижено суму задекларованого акцизного податку в розмірі 2022744,20 грн., в т.ч.: за січень 2015 року - 97459,00 грн.; за лютий 2015 року - 699068,65 грн.; за березень 2015 року - 619846,85 грн.; за квітень 2015 року - 606369,30 грн.

На підставі висновків зазначеного акту:

- Хмельницькою ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення від 27.08.2015 року №0000392200 (т.1 а.с. 64), яким збільшено акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 136980,61 грн.., в т.ч. за основним платежем в розмірі 109584,50 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 27396,11 грн.;

- Гайсинською ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області винесені податкові повідомлення - рішення: від 27.08.2015 року №0000372200 (т. 1 а.с.65), яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 200513,24 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 160410,60 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 40102,64 грн.; від 27.08.2015 року №0000382200 (т.1 а.с.66), яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарів в розмірі 195795,88 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 159836,70 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 39959,18 грн.;

- ОСОБА_3 (Козятинською) ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області винесені податкові повідомлення - рішення: від 25.08.2015 року №0000882200 (т. 1 а.с.67), яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 11089893 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 8871914 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2217979 грн.; від 25.08.2015 року №0000892200 (т.1 а.с.68), яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 2210984 грн.; від 26.08.2015 року №0000912101 (т. 1 а.с.69), яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання торгівлі підакцизних товарів в розмірі 249826,25 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 199861 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 49965,25 грн.; від 27.08.2015 року №0000922101 (т. 1 а.с.70), яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання торгівлі підакцизних товарів в розмірі 74664,30 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 59731,30 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 14933 грн.;

- Немирівською ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення від 27.08.2015 року №0001392200 (т.1 а.с.71), яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання торгівлі підакцизних товарів в розмірі 90228 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 72182,40 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 18045,60 грн.;

- Вінницькою ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області винесені податкові повідомлення - рішення: від 27.08.2015 року №0004082101 (т.1 а.с. 72), яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання торгівлі підакцизних товарів в розмірі 305360 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 244288 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 61072 грн.; від 27.08.2015 року №0004062101 (т. 1 а.с.73), яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання торгівлі підакцизних товарів в розмірі 1094665 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 875732 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 218933 грн.; від 27.08.2015 року №0004072101 (т.1 а.с.74), яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання торгівлі підакцизних товарів в розмірі 176398 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 141118 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 35280 грн.

Не погоджуючись з діями податкового органу щодо підстав проведення перевірок (винесення наказів на перевірки), діями щодо проведення перевірок та зроблених висновків у актах перевірок, винесеними податковими повідомленнями - рішеннями та внесенням відповідних змін до баз даних "Податковий блок", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень - рішень від 27.08.2015 року №0001392200, від 27.08.2015 року №0000392200, від 27.08.2015 року №0000372200, від 27.08.2015 року №0000382200, від 27.08.2015 року №0004062101, від 27.08.2015 року №0004082101, від 27.08.2015 року №0004072101, від 25.08.2015 року №0000882200, від 25.08.2015 року №0000892200, від 26.08.2015 року №0000912101, від 27.08.2015 року №0000922101, а також зобов'язання відповідача ОСОБА_3 (Козятинську) об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Олондар в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит" зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті перевірки від 15.07.2015 року №116/22/39458254, суд першої інстанції виходив з протиправності дій податкового органу щодо внесення змін до електронної бази даних, а також з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правовою підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 25.08.2015 року №0000882200 (т.1 а.с. 67), яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 11089893 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 8871914 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2217979 грн.; від 25.08.2015 року №0000892200 (т.1 а.с.68), яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 2210984 грн. стало порушення, на думку податкового органу, ст.200.1 ст..200, ст. 198.1, 198.2 ст. 198, абз.14 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ "Олондар" (покупець) та ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" укладено декілька договорів поставки:

- від 13.01.2015 року №336/2/2118 (т.2 а.с.133-134);

- від 21.01.2015 року №337/2/2118 (т.2 а.с.148-149).

Згідно п. 1.1 зазначених договорів, постачальник зобовязується поставити покупцю нафтопродукті, а покупець зобовязується їх прийняти та оплатити в асортименті, кількості та за цінами погодженими між сторонами в додатках до даного договору. Також п.п..3.1 вказаних договорів визначено, що базис поставки EXW (резервуари, які використовуються ПАТ "Укртатнафта"), на підставі цивільно - правових договорів, в т.ч. резервуарів нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів), згідно Инкотерм-2010р. П п. 4.1 зазначених договорів поставки визначено, що покупець зобов'язаний сплачувати постачальнику гроші за товар протягом 60 днів з дати поставки товару згідно акту приймання - передачі нафтопродуктів, зазначеному в п.3.2 даного договору.

На виконання умов договору поставки від 13.01.2015 року №336/2/2118, а також від 21.01.2015 року №337/2/2118 позивачем прийнято нафтопродукти (бензин автомобільний підвищеної якості А-92, паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки F тощо) та сплачено за поставку ПММ, що підтверджується специфікаціями, актами приймання - передачі нафтопродуктів від 31.01.2015 року, платіжне доручення (т.2 а.с.137-138, 139-140, 154-155, 156,147,162-165), а ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" виписано податкові накладні (т.2 а.с.141-146157-161).

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "Олондар" (покупець) та ТОВ "Нафтокомпані" укладено декілька договорів поставки разом з додатковими угодами:

- від 01.02.2015 року №НК-0047 (т.1 а.с.92-93,96);

- від 23.02.2015 року №НК-0198 (т.1 а.с.99-100,103).

Згідно п. 1.1 зазначених договорів, постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Також п.п..4.2 вказаних договорів визначено, що товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів.

На виконання умов договору поставки від 01.02.2015 року №НК-0047 та від 23.02.2015 року №НК-0198 позивачем прийнято нафтопродукти (бензин автомобільний підвищеної якості А-92, паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки F тощо), що підтверджується актами приймання - передачі нафтопродуктів, листами про передачу на зберігання поставленого товару зберігачу, (т.1 а.с.95, 102), а ТОВ "Нафтокомпані" виписано податкові накладні (т.1 а.с.97-98, 104-105).

Також судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Олондар" (покупець) та ТОВ "Капітал Х" укладено декілька договорів поставки разом з додатковими угодами:

- від 01.03.2015 року №КХ-0036 (т.1 а.с.106-107,110);

- від 16.03.2015 року №КХ04-0075 (т.1 а.с.128-129,132);

- від 21.03.2015 року №КХ-0182 (т.1 а.с.114-115,118);

- від 01.04.2015 року №КХ04-0021 (т.1 а.с.121-122,125).

Згідно п. 1.1 зазначених договорів, постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Також п.п..4.2 вказаних договорів визначено, що товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів.

На виконання умов договору поставки від 01.03.2015 року №КХ-0036, від 16.03.2015 року №КХ04-0075, від 21.03.2015 року №КХ-0182 та від 01.04.2015 року №КХ04-0021 позивачем прийнято нафтопродукти (бензин автомобільний підвищеної якості А-92, паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки F тощо), що підтверджується актами приймання - передачі нафтопродуктів (т.1 а.с.109,117,124,131), а ТОВ "Капітал Х" виписано податкові накладні (т.1 а.с.112-113,119-120,126-127,133-134).

На підтвердження відповідності якості придбаних у ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта", ТОВ "НАФТАКОМПАНІ", ТОВ "Капітал Х" ПММ позивачем надано свідоцтва відповідності (т.2 а.с.120-132).

На виконання умов вказаних договорів поставки нафтопродуктів між ТОВ "Олондар" (поклажодавець) та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) укладено договір зберігання від 12.01.2015 року №4501 (т.2 а.с.174-175). Відповідно до п.1.1 якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором зберігач зобов'язується прийняти та зберігати нафтопродукти та інші ТМЦ, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою.

ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта", ТОВ "Нафтокомпані", ТОВ "Капітал Х" поставив ПММ (паливо дизельне підвищеної якості (Євро) тощо) зберігачу позивача ПАТ "Дніпронафтопродукт", що підтверджується відповідними листами про передачу на збереження поставлених нафтопродуктів.

На підтвердження прийняття для збереження ПАТ "Дніпронафтопродукт" поставленого товару ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта", ТОВ "Нафтокомпані", ТОВ "Капітал Х" позивачем надано до матеріалів справи акти приймання - передачі наданих послуг по договору збереження, протокол узгодження ціни, платіжні доручення, податкові накладні.

На підтвердження оприбуткування в бухгалтерському обліку придбаних ПММ позивачем надано оборотньо сальдові відомості по рахунку 63.1.2, в яких відображено кредиторська заборгованість позивача перед контрагентами ТОВ "Нафтокомпані", ТОВ "Капітал Х", витяг з журналу обліку надходження нафтопродуктів за формою №13-Н за період січень - квітень 2015 року, а також звіти щодо реалізованих ПММ (т.4 а.с.18-101).

На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції заборгованість позивача перед ТОВ "Нафтокомпані", ТОВ "Капітал Х" відсутня, що підтверджується виписками банку, доданими до матеріалів справи.

Фізичне переміщення придбаних позивачем ПММ не здійснювалося, оскільки на момент укладання договорів поставки та додаткових угод до них, у контрагентів були в наявності нафтопродукти, які вже перебували на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтолпродукт". Таким чином, право власності на нафтопродукти від контрагентів до ТОВ "Олондар" переходили на підставі договорів поставки, додаткових угод, актів приймання-передачі. Крім того, ПАТ "Дніпронафтопродукт" листами від контрагентів був повідомлений про перехід права власності на нафтопродукти.

Досліджуючи вищезазначені договори, колегія суддів зазначає, що останні містять всі істотні умови, які були узгоджені сторонами, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ніким не оскаржені та у судовому порядку не визнані недійсними.

На момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача зареєстровані в установленому законом порядку.

Доцільність придбання товару у вищезазначених контрагентів, пояснюється його використанням у подальшій господарській діяльності позивача шляхом укладання відповідних договорів оренди АЗС, що підтверджується відповідними договорами, актами приймання - передачі, листами-вимогами щодо відвантаження у зберігача, актами приймання - передачі придбаних ТММ у позивача, податковими накладними, товарно - транспортними накладними, а також реалізації ПММ у роздрібній торгівлі, що підтверджується змінними звітами на АЗС, чеками на відпуск ПММ тощо.

На підтвердження транспортування зазначених ПММ до орендованих АЗС позивачем надано договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом, листи-повідомлення про відвантаження ПММ, акти приймання - передачі щодо зазначених перевізників, картки обліку роботи автомобілів, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), товарно - транспортні накладні.

Вищезазначені первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні", дефектів форми, змісту або походження не мають.

Посилання апелянта на те, що відсутність у позивача матеріально-технічних ресурсів доводить неможливість виконання умов укладених позивачем з контрагентами договорів колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки не забороняється ведення господарської діяльності із залученням орендованого майна та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами: договорами оренди автозаправних станцій, актами приймання-передачі, що свідчить про наявність умов, необхідних для здійснення основаного виду діяльності позивача - роздрібної торгівлі паливом.

Доводи апелянта про те, що податкові накладні, виписані позивачем на адресу постачальників складено з порушенням п. 18 Порядку №957, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки із досліджених під час апеляційного розгляду податкових накладних вбачається, що в останніх зазначено про одиничну господарську операцію щодо поставки нафтопродуктів від ТОВ "Нафтокомпані", ТОВ "Капітал Х", ПАТ "Укрнафта".

Посилання апелянта на відсутність підтверджуючих документів, які засвідчують факт перебування директора ТОВ "Олондар" у відрядженні в звязку із підписанням актів приймання-передачі нафтопродуктів, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правомірних висновків в цій частині суду першої інстанції, оскільки порушення порядку оформлення відрядження керівника підприємства позивача не є підставою для визнання нереальними господарські операції.

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність певних відомостей в товарно-транспортних накладних (відсутній відтиск печатки, не всюди зазначено прізвища особи, час відвантаження, дата і час прибуття, посада та одержання АЗС ТОВ "Олондар") доводить нереальність господарських операцій за укладеними угодами, колегія суддів вважає безпідставними та зазначає, що встановленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, зокрема, сама собою дефектність того чи іншого документа не є безумовним доказом безтоварності вчиненої господарської операції за умови підтвердження документами первинного бухгалтерського обліку.

Твердження апелянта про безтоварність господарських операцій у звязку з тим, що у товарно-транспортних накладних не прослідковуються відомості щодо причетності до транспортування та/або відвантаження товару ТОВ "Нафтокомпані", ТОВ "Капітал Х", ПАТ "Укрнафта" колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ТОВ "Олондар" укладено договори транспортування вже придбаних нафтопродуктів у ТОВ "Нафтокомпані", ТОВ "Капітал Х", ПАТ "Укрнафта", які знаходились на відповідальному зберіганні у резервуарах нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт".

Посилання апелянта на існування податкової інформації щодо контрагентів-покупців позивача колегія суддів вважає безпідставними, оскільки господарські операції із контрагентами-покупцями не були підставою для нарахування грошових зобовязань та зменшення відємного значення по податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 25.08.2015 та № НОМЕР_2 від 25.08.2015, що підтверджується наданим податковим органом розрахунком.

Враховуючи вищенаведене, зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту, оскільки останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично придбаних товарів або послуг) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Відповідно до п. 5 розд. ІІ наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства від 20.08.2015 № 727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших субєктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Податковий орган протиправно не прийняв до уваги належним чином оформлених первинних та податкових документів, відповідно до яких платник податків здійснив розрахунки з контрагентами та включив до складу податкового кредиту відповідні суми сплаченого податку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 25.08.2015 та № НОМЕР_2 від 25.08.2015.

Стосовно правомірності винесення податковими органами податкових повідомлень-рішень щодо донарахування акцизного податку, колегія суддів зазначає наступне.

Правовою підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27.08.2015р. №0000392200, від 27.08.2015р. №0000372200, від 27.08.2015р. №0000382200, від 26.08.2015р. № НОМЕР_3, від 27.08.2015р. № НОМЕР_4, від 27.08.2015р. № НОМЕР_5, від 27.08.2015р. №0004082101, від 27.08.2015р. №0004062101, від 27.08.2015р. №0004072101, якими збільшено суму грошових зобов'язань акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами стало порушення, на думку податкового органу, вимог п.214.1.4 п.214.1 ст. 214, п. 216.9 ст. 216 ПК України.

Відповідно до ст. 7 ПК України податок вважається встановленим лише за умови визначення в ПК України - платника податку та таких обовязкових елементів оподаткування, як об'єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строки та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів ( пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України).

Як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності ТОВ Олондар є роздрібна торгівля пальним. Тобто, відповідно до положень підпункту 212.1.11 статті 212 ПК України, позивач є платником акцизного податку.

Підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є також вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України.

Підпунктом 14.1.212 статті 14 ПК України передбачено, що реалізація субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж (…), товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, (…).

Порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, (…) унормований Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України 20 грудня 1997 р. N 1442 ( далі Правила).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 та абзацу 1 пункту 2 Правил дані правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України, які зареєстровані в установленому порядку.

Роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Згідно ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПК України датою виникнення податкових зобовязань щодо реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Згідно із Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання платіжних паливних карток (у т. ч. смарт-карток) і талонів встановлюються договором про відпуск палива і паливно-мастильних матеріалів за паливними картками між покупцем і продавцем. Паливна картка, талони передаються на підприємство за актом приймання-передачі після оплати вартості згідно з умовами договору. Підтвердженням факту отримання пального можуть бути видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.

Відповідно до Правил розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Виходячи з аналізу вищезазначених положень діючого законодавства, судова колегія вважає, що позивач був зобовязаний сплатити 5-відсотковий акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів при безпосередньому відпуску нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення щодо донарахування ТОВ Олондар акцизного податку з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами є правомірними та скасуванню не підлягають, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову в частині зобов'язання ОСОБА_3 (Козятинської) ОДПІ відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ Олондар в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті перевірки від 15.07.2015 року № 116/22/39458254, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

За правилами підпункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних Документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово- господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися вв інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України, колегія суддів дійшла висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, яка надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 05.04.2016 по справі ТОВ САНТЕКС-ВУД до ДПІ у Шевченківському р-ні Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ Олондар в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій област підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню частково як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи у зазначеній частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015р. по справі № 820/9931/15 скасувати в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2015р. №0000392200, від 27.08.2015р. №0000372200, від 27.08.2015р. №0000382200, від 26.08.2015р. № НОМЕР_3, від 27.08.2015р. № НОМЕР_4, від 27.08.2015р. № НОМЕР_5, від 27.08.2015р. №0004082101, від 27.08.2015р. №0004062101, від 27.08.2015р. №0004072101 та зобов'язання Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Олондар в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті перевірки від 15.07.2015 року №116/22/39458254.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015р. по справі № 820/9931/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови виготовлений 01.06.2016 р.