Ухвала суду № 58189403, 31.05.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/77/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

31 травня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінкрон" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вінкрон" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності відповідачів та зобов'язання відповідачів збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за квітень 2014 року у розмірі 742 853 грн, та відобразити відповідне збільшення у витягу системи електронного адміністрування ПДВ.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку товариство з обмеженою відповідальністю Вінкрон має право реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за квітень 2014 року в розмірі 742853 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; зобов'язано Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю Вінкрон має право реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за квітень 2014 року в розмірі 742853 грн., та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у звязку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 червня 2014 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0016321501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 742853 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням відповідча позивач оскаржив його в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року та ухвалою вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.11 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року в адміністративній справі № К/800/63206/14, в наслідок розгляду поданої позивачем касаційної скарги на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 26 червня 2014 року.

У зв'язку з набранням законної сили рішенням Вищого адміністративного суду України 21 вересня 2015 року позивач подав відповідну податкову декларацію з ПДВ ( а.с. 115 117 ) з відображенням в рядку 22.1 суми відємного значення ПДВ в сумі 742853 грн., відповідно до рішення Вищого адміністративного суду України від 11.08.2015 року в адміністративній справі №К/800/63206/14. Згодом, 02.10.2015 року, позивач звернувся із заявами про включення суми 742853 грн. в розрахунок реєстраційної суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в системі електронного адміністрування ПДВ ( а.с. 7, 142, 148 ).

Відповідно до листа Головного управління Державної фіскальної служби України № 1419/10/02-32-10-00 від 28.10.2015 року позивачу збільшено реєстраційну суму на розмір, задекларованого від'ємного значення в рядку 24 декларації за червень 2015 року в розмірі 2077869 грн.

Позивач вважає відмову відповідачів у реєстрації розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 742 853 грн. в системі електронного адміністрування ПДВ необгрунтованою та такою, що порушує вимоги чинного податкового законодавства, у звязку з чим звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що незабезпеченням своєчасного відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем 21.09.2015 та 02.10.2015 відомостей щодо збільшення реєстраційної суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні в системі електронного адміністрування ПДВ, що ґрунтуються на рішенні Вищого адміністративного суду України від 11.08.2015 року в адміністративній справі №К/800/63206/14, Державна фіскальна служба України порушила вимоги чинного податкового законодавства та права позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та виходить з наступного.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно: відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України

- з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України.

На виконання приписів вказаної вище норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "ОСОБА_4 питання електронного адміністрування податку на додану вартість" ( далі Порядок №569 ) було затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Відповідно до п. 2 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі (п.4 Порядку №569).

Відповідно до п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до:

- державного бюджету;

- на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений ст. 209 ПК України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому ст. 209 ПК України;

- на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

З 01 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України та надає право для реєстрації в Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування.

У пункті 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або відємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо проведення Державною фіскальною службою України обнулення та підстав збільшення реєстраційної суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в системі електронного адміністрування ПДВ в автоматичному режимі, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 1 Порядку №569 встановлено, що цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Відповідно до п. 10 Порядку №569 зареєстрованим платникам податку значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується ДФС:

1) на суму залишків коштів на електронних рахунках платників станом на початок дня 3 серпня 2015 р. (третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість) за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період (червень 2015 р.) до перерахування з електронного рахунка до бюджету в рахунок сплати податкових зобовязань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Кодексу. Сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Реєстрі, зменшується на суму податкових зобовязань з податку, задекларовану за звітний (податковий) період (червень 2015 р./II квартал 2015 р.);

2) на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань з податку, що обліковувалась в інформаційній системі показників стану розрахунку платників інформаційної бази ДФС станом на 1 липня 2015 року.

Як встановлено з матеріалів справи, під час подання податкової звітності з податку на додану вартість після 01 липня 2015 року позивач не вказав та не міг вказати спірну суму 742853 грн. у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2015 року, рядок 24, сума 742853 грн, оскільки станом на 01 липня 2015 року вказана сума являлась спірною в зв'язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 26.06.2014 року.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року було підтверджено суму відємного значення ПДВ в сумі 742853 грн.

З урахуванням наведеного, законодавства, що регулює спірні правовідносини та встановлених у справі обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано застосовані вказані вище норми Закону, надано належну правову оцінку спірним правовідносинам та враховано усі обставини, що мають значення для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач своєю відмовою у відображені в системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем 2 жовтня 2015 року відомостей допустив порушення ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неможливості проведення збільшення в автоматичному режимі суми відємного значення ПДВ в сумі 742853 грн., відповідно до рішення Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року в адміністративній справі № К/800/63206/14.

Окрім того, посилання скаржника на помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині стягнення з Державної фіскальної служби України судових витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Частиною 1 ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладених обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а висновки суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог: визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та зобов'язання Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю Вінкрон має право реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних - обґрунтованими.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 червня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5