Постанова № 58189375, 01.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 р. Справа № 816/4731/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. по справі № 816/4731/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава"

до Державної екологічної інспекції у Полтавській області

про встановлення відсутності компетенції щодо здійснення розрахунку розміру збитків,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" (далі по тексту - ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с. 115), просило суд встановити відсутність компетенції Державної екологічної інспекції у Полтавській області щодо здійснення розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 02 листопада 2015 року на суму 167997,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до вимог чинного законодавства Державна екологічна інспекція у Полтавській області не має повноважень на здійснення розрахунку розміру збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, оскільки відповідач не мав повноважень для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків обумовлених самостійним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів за фактичної відсутності одного із показників формули (показник "Тар"). Отже, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів прийнято відповідачем з перевищенням своїх службових повноважень, тобто, за відсутності компетенції щодо прийняття такого рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" задоволено.

Визнано відсутність компетенції (повноважень) у Державної екологічної інспекції у Полтавській області щодо здійснення Розрахунку розміру відшкодування збитку, заподіяного державі внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 02 листопада 2015 року на суму 167997 (сто шістдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 05 (п'ять) копійок.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобовязаннями Державної екологічної інспекції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38019348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" (код ЄДРПОУ 35193242) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2519 (дві тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок, а також судові витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, в розмірі 10 500 (десять тисяч п'ятсот) гривень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "СП "Агро-Ка Полтава" має дозвіл на спеціальне водокористування від 01.11.2010 р. №4154, відповідно до якого водозабір складається з 3-х водних свердловин. Термін дії дозволу - до 21.08.2013 р. ( а.с.19-20).

11.08.2014р. ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" отримало дозвіл № 0157/Пол на спеціальне водокористування строком по 11.08.2017р. Ціль водокористування-потреби сільськогосподарського виробництва. Джерело підземного водопостачання - три водні свердловини. Джерело поверхневого водозабору - ставок. (а.с. 39-40).

Державною екологічною інспекцією у Полтавській області відповідно до постанови слідчого відділу Зіньківського РВ УМВС у Полтавській області від 05.05.2015р. в період з 11.06.2015р. по 17.06.2015р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава", за результатами якої складений акт від 17.06.2015р. №46/01-01-14 (а.с. 12-16).

Зі змісту акту вбачається, що ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" за період з 22.08.2013р. по 10.08.2014р. здійснювало забір підземних вод на потреби сільськогосподарського виробництва з свердловини №12/1012 (тракторна бригада) за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, с. Тарасівка та свердловини №8/1562 (МТФ) за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, с. Тарасівка, за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ч.1 ст. 44, ч. 1 ст.49 Водного кодексу України.

На підставі акту перевірки від 17.06.2015р. №46/01-01-14, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області 02.11.2015р. здійснено розрахунок розміру відшкодування збитку, заподіяного водному об'єкту внаслідок забору підземних вод на потреби сільськогосподарського виробництва з свердловини №12/1012 та свердловини №8/1562 за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, відповідно до якого загальний розмір шкоди встановлений в розмірі 167 997,05 грн.( а.с.17).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у Державної екологічної інспекції в Полтавській області відсутня компетенція (повноваження) щодо здійснення вказаного розрахунку розміру відшкодування збитку, заподіяного державі внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава" законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, від 02 листопада 2015 року на суму 167997 грн. 05 коп., оскільки розрахунок розміру відшкодування збитку, заподіяного державі внаслідок порушення позивачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у період з 22 серпня 2013 року по 10 серпня 2014 року, документально не підтверджується.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС України).

Виходячи із системного аналізу вказаних правових норм, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права або обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища визначені Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно до ч.1 ст.35 зазначеного Закону, державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з ч.1 ст. 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

За змістом статті 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Під час реалізації своїх повноважень Держеконіспекція керується, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з ч.1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: г) пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; л) здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України.

Відповідно до п.п. 12 п. 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України від 13.04.2011р. № 454/2011, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії.

Аналіз положень Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 454/2011 свідчить про те, що чинним законодавством відповідачу надано право та повноваження здійснювати розрахунок завданих збитків.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач при здійсненні розрахунку збитків діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження відповідача обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі розпорядження. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, здійснювався відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Мінприроди України від 20 липня 2009 року № 389.

У цьому випадку розрахунок розмірів відшкодування збитків не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

За змістом частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Між тим дані, викладені в розрахунку, та сам розрахунок, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Такі дані розрахунку можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про стягнення сум збитків, в основу яких покладені вказані дані розрахунку.

Отже, предметом оскарження відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Таким чином, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. по справі № 816/4731/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Ка Полтава".

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений 06.06.2016 р.