Ухвала суду № 58189354, 01.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4365/15

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року у справі за позовом Компанії Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень щодо заборони відходу морського буксиру «Юпітер»,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2015 року Компанія Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень щодо заборони відходу морського буксиру «Юпітер» (прапор України, ІМО 8027157) від 30.06.2015р. та від 06.07.2015р. №2436/10/14-70-65-38.

Позов обґрунтовувала тим, що дизельне паливо, яке знаходилося на судні, є припасами, які необхідні для експлуатації і технічного обслуговування транспортного засобу і до яких встановлені спрощені процедури декларування та митного оформлення, а бухта поліпропіленового канату є судновим спорядженням щодо якого стаття 335 Митного кодексу України не містить вимог про декларування. Позивач вважає безпідставним посилання відповідача на ч.2 ст.511 МК України, якою передбачено, що разі виявлення порушень митних правил вилучення товарів, які підлягають конфіскації, є обов'язковим, та зазначає, що постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 27.11.2015р. закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.472 МК України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2016р. позов Компанії Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) задоволено у повному обсязі.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для заборони відходу морського буксиру «Юпітер» після набрання постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 27.11.2015р. законної сили, так як прийняття Миколаївською митницею спірних рішень пов'язано було виключно із складанням протоколу №108/50400/15 за ст.472 МК України відносно капітана судна ОСОБА_1

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Миколаївська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов Компанії Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що заборона відходу морського буксиру пов'язана з необхідністю виконання вимог ст.511 МК України, зокрема, проведення процесуальних дій щодо вилучення предметів правопорушення. Про те, що дизельне паливо та канат є вантажем та підлягають конфіскації встановлено постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 22.12.2015р. по справі №490/11259/15-п, однак митниця нові листи щодо заборони відходу морського буксиру «Юпітер» не надсилала, так як протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 складено щодо того самого канату та палива.

Апелянт вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не враховано, що позивач не є суб'єктом, який має право на оскарження рішень щодо заборони відходу морського буксиру «Юпітер» від 30.06.2015р. та від 06.07.2015р., оскільки морський буксир власником судна компанією «HENFORD LOGISTICS LIMITED» (Гонг-Конг) передано у фрахт на п'ять років ДП «Універсальна буксирна компанія» і договір бербоут-чартеру від 28.04.2015р. зареєстровано у Державному судновому реєстрі України у часі пізніше, аніж договір бербоут-чартеру від 01.04.2015р., на який посилається Компанія Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation).

Також, апелянт посилається на те, що направлені на адресу Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» листи від 30.06.2015р. та від 06.07.2015р. не є рішеннями про заборону на відхід судна, оскільки такі рішення, відповідно до ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України, приймаються капітаном морського порту.

Компанія Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) надала письмові заперечення проти апеляційної скарги, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що 01.04.2015р. ДП «Універсальна буксирна компанія» та Компанією Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) було укладено договір бербоут-чартеру, за умовами якого ДП «Універсальна буксирна компанія» передало, а Компанія Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) прийняла у фрахт буксир «Юпітер» (прапор Україна). (а.с.10-11)

25.06.2015р. в зоні митного контролю поста «Миколаїв-Морський» здійснювався митний контроль та митне оформлення прибуття морського буксиру «Юпітер» з нейтральних вод, за наслідками якого складений акт комісійного контролю судна без зауважень, в якому про виявлення порушень митних правил не зазначено. (а.с.66)

27.06.2015р. капітану судна ОСОБА_1 вручений протокол про порушення митних правил №108/50400/15, передбачених ст.472 МК України, за не декларування товару, який знаходився на судні, а саме: дизельного пального у кількості 96605 кг. вартістю 1 255 865 грн. та поліпропіленового канату у кількості 1 бухта вартістю 50 000 грн. (а.с.12-15)

Частиною 2 статті 511 Митного кодексу України передбачено, що у разі виявлення порушень митних правил, передбачених статтями 471-473, 476, 482-484 цього Кодексу, вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів, є обов'язковим.

Таким чином, за вказаною нормою вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації, пов'язується з виявленням порушень митних правил, які зафіксовано у відповідному протоколі про порушення митних правил.

30.06.2015р. Миколаївська митниця ДФС звернулася з листом «Рішення щодо заборони на вихід судна» до капітана Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України», в якому, з посиланням на ч.2 ст.511 Митного кодексу України та ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України, повідомила про необхідність забезпечення заборони на вихід судна, яке знаходиться на причалі СП «Нібулон», за межі акваторії Порту з метою проведення процесуальних дій щодо вилучення предметів правопорушення, згідно протоколу про порушення митних правил №108/50400/15 від 27.06.2015р. (а.с.16)

З аналогічним листом Миколаївська митниця ДФС звернулася до капітана Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» 06.07.2015р. (а.с.17)

06.07.2015р. капітан Миколаївського морського порту звернувся з листом №КП-26/117-15 до морського агента Судна та, з посиланням на листи Миколаївської митниці ДФС від 30.06.2015р. та від 06.07.2015р., повідомив про заборону відходу судна з 30.06.2015р. від причалу ТОВ СП «Нібулон». (а.с.19)

Апеляційний суд встановив, що 27.11.2015р. Центральний районний суд м.Миколаєва виніс постанову по справі №490/8522/15-п, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.472 Митного кодексу України, що зафіксовано протоколом про порушення митних правил №108/50400/15 від 27.06.2015р., закрито. (а.с.20-21)

З вказаного слідує, що з часу прийняття 27.11.2015р. Центральним районним судом м.Миколаєва постанови по справі №490/8522/15-п про закриття провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у Миколаївської митниці ДФС були відсутні підстави для заборони виходу судна «Юпітер» з порту, так як відпали, передбачені ч.2 ст.511 Митного кодексу України, обставини для такої заборони, а саме виявлення порушень митних правил, що зафіксовано протоколом про порушення митних правил №108/50400/15 від 27.06.2015р.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Миколаївська митниця ДФС посилається на те що за наслідками розгляду справи №490/8522/15-п Центральним районним судом м.Миколаєва де встановлено, що ОСОБА_1 не перебував не посаді капітана судна буксир «Юпітер» і документація для митного оформлення подавалась іншою особою - ОСОБА_2, Митницею складено новий протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_2, якого постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 22.12.2015р. визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.472 Митного кодексу України. При цьому, апелянт посилається на те, що листів про заборону на відхід судна від 30.06.2015р. та від 06.07.2015р. Митниця не відкликала та нових, на підставі протоколу від 27.11.2015р., капітану морського порту не направляла.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки прийняття оскаржуваних рішень щодо заборони на відхід судна пов'язано безпосередньо з наявністю протоколу про порушення митних правил №108/50400/15 від 27.06.2015р., про що безпосередньо зазначено в рішеннях відповідача від 30.06.2015р. та від 06.07.2015р., у зв'язку з чим оформлення протоколу від 27.11.2015р. відносно ОСОБА_2 не являється законною підставою для заборони відправлення за межі акваторії порту ТОВ СП «Нібулон» судна «Юпітер», так як обставини щодо порушення митних правил, передбачених ст.472 Митного кодексу України, та зафіксованих протоколом №108/50400/15 від 27.06.2015р., не підтвердились. Як наслідок, підстави для проведення процесуальних дій щодо вилучення предметів правопорушення, згідно протоколу №108/50400/15 від 27.06.2015р., відсутні.

З цих підстав апеляційний суд не надає правової оцінки доводам Миколаївської митниці ДФС, що виявлені на судні дизельне паливо і бухта поліпропіленового канату не є припасами і судновим спорядженням, а є товаром, який підлягає декларуванню.

В апеляційній скарзі Миколаївська митниця ДФС, серед іншого, посилається на те, що позивач не є суб'єктом, який має право на оскарження рішень щодо заборони відходу морського буксиру «Юпітер» від 30.06.2015р. та від 06.07.2015р., оскільки морський буксир власником судна компанією HENFORD LOGISTICS LIMITED (Гонг-Конг) передано у фрахт на п'ять років ДП «Універсальна буксирна компанія» і договір бербоут-чартеру від 28.04.2015р. зареєстровано у Державному судновому реєстрі України у часі пізніше, аніж договір бербоут-чартеру від 01.04.2015р., на який посилається Компанія Донмар Корпорейшн.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2015р. між компанією HENFORD LOGISTICS LIMITED та ДП «Універсальна буксирна компанія» було укладено договір бербоут-чартеру, відповідно до якого HENFORD LOGISTICS LIMITED передало, а ДП «Універсальна буксирна компанія» прийняло у фрахт морський буксир «Юпітер» (прапор Україна).

На підставі вказаного договору, 01.04.2015р. ДП «Універсальна буксирна компанія» та Компанією Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) було укладено договір бербоут-чартеру, за умовами якого ДП «Універсальна буксирна компанія» передало, а Компанія Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) прийняла у фрахт буксир «Юпітер» (прапор Україна).

З матеріалів справи, також, вбачається, що 28.04.2015р. між компанією HENFORD LOGISTICS LIMITED та ДП «Універсальна буксирна компанія» було укладено договір бербоут-чартеру, відповідно до якого HENFORD LOGISTICS LIMITED передало, а ДП «Універсальна буксирна компанія» прийняло у фрахт морський буксир «Юпітер» (прапор Україна).

При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості, що договір бербоут-чартеру від 01.04.2015р., укладений між ДП «Універсальна буксирна компанія» та Компанією Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation), визнано нечинним та його було скасовано сторонами.

В матеріалах справи міститься лист ДП «Універсальна буксирна компанія» від 12.05.2016р., яким підтверджено, що експлуатація судна «Юпітер» (прапор України, ІМО №8027157) здійснюється Компанією Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) на підставі договору бербоут-чартеру №YR_UTC_DR_2015, строк дії чартеру, у відповідності до умов п.20 договору, становить 5 років +/- 6 місяців. (а.с.186)

Договір фрахтування від 28.04.2016р. подавався власником Судна для отримання дозволу на право плавання під прапором України.

Відповідно до ст.203 Кодексу торговельного мореплавства України, за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.

Згідно ст.20 Кодексу торговельного судноплавства України судновласником визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.

З матеріалів справи, також, вбачається, що Компанію Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) було залучено до участі у справі №490/8522/15-п щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 саме як судновласника морського буксиру «Юпітер». При цьому, як зазначив представник позивача та не спростовував представник Митниці, статус Компанії Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation), як судновласника, при розгляді справи №490/8522/15-п Миколаївською митницею ДФС не заперечувався.

Крім того, листом від 20.10.2015р. Миколаївська митниця ДФС зверталась до Компанії Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation), як до власника судна «Юпітер», для отримання інформації про капітана зазначеного судна.

Оскільки прийняття у фрахт буксиру «Юпітер» Компанією Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) підтвердженого договором бербоут-чартеру від 01.04.2015р., укладеним з ДП «Універсальна буксирна компанія», визнання нечинним чи скасування вказаного договору відповідачем, на якого частиною 2 статті 71 КАС України покладено тягар доказування в адміністративному суді, не доведено, а також з врахуванням того, що встановлення легітимності договору від 01.04.2015р. виходить за межі предмету спору, апеляційний суд доходить висновку про безпідставність доводів апелянта, що Компанія Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) не є суб'єктом, який має право на оскарження рішень щодо заборони відходу морського буксиру «Юпітер» від 30.06.2015р. та від 06.07.2015р.

В апеляційній скарзі Миколаївська митниця ДФС посилається на те, що листи Миколаївської митниці ДФС від 30.06.2015р. та від 06.07.2015р. не є рішеннями про заборону на відхід судна, які можуть бути оскарженні в судовому порядку, оскільки такі рішення, відповідно до ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України, приймаються капітаном морського порту.

Апеляційний суд не погоджується з такими доводами апелянта.

Так, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. «г» абз.2 ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту у разі рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби).

Таким чином, заборона на вихід судна може бути прийнята тільки на підставі рішень, а не будь-яких інших листів чи документів.

В матеріалах справи міститься лист капітана Миколаївського морського порту ДП «Адміністрація морських портів України» від 06.07.2015р. вих. №КП26/117-15, в якому зазначено, що за рішенням Миколаївської митниці ДФС від 30.06.2015р. та від 06.07.2015р. та на підставі ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України капітаном Миколаївського морського порту заборонений з 30.06.2015р. вихід судна «Юпітер» від причалу ТОВ СП «Нібулон». (а.с.19)

Оскільки капітаном Миколаївського морського порту ДП «Адміністрація морських портів України» не приймалося окремих рішень щодо заборони на вихід судна «Юпітер» від причалу ТОВ СП «Нібулон», однак судно не має можливості виходу з акваторії Миколаївського морського порту і позивач фактично позбавлений права користування судном та несе збитки, апеляційний суд знаходить обґрунтованими доводи позивача, що листи Миколаївської митниці ДФС від 30.06.2015р. та від 06.07.2015р. є рішеннями в розумінні ч.2 ст.2 КАС України, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Більше того, апеляційний суд встановив, що в адресованих Миколаївською митницею ДФС капітану Миколаївського морського порту ДП «Адміністрація морських портів України» листах від 30.06.2015р. та від 06.07.2015р. зазначено, що це є «Рішення щодо заборони на відхід судна».

На підставі вищевикладеного апеляційний суд доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Враховуючи те, що апелянт не відноситься до категорії осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору, при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір ним не сплачений, а тому з Миколаївської митниці ДФС належить стягнути судовий збір у розмірі 2679,60 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 ч.5 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року - без змін.

Стягнути з Миколаївської митниці ДФС на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2679,60 (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять гривень 60 копійок) грн.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 06.06.2016р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.