Ухвала суду № 58189334, 07.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 р. Справа № 478/443/16-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Іщенко Х.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -ОСОБА_1 судді - ОСОБА_2 судді - ОСОБА_3при секретаріОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови від 31.12.2015 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №46686060, -

ВСТАНОВИЛА:

04.02.2016 р. ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов'язати скасувати постанову від 31.12.2015 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №46686060 №42701797.

Суд першої інстанції своєю постановою від 23 лютого 2016 року адміністративний позов ОСОБА_5 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови від 31.12.2015 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №46686060 - задовольнив.

Визнав неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_6 щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 31.12.2015 року ВП №46686060 .

Скасуваі постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №46686060 від 31.12.2015 року винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_6.

Зобов'язав Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відновити виконавче провадження ВП №46686060 від 31.12.2015 року по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-2897/2011 виданий 13.01.2015 Казанківським районним судом Миколаївської області .

Стягнув з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області судовий збір на користь держави у розмірі 551 грн. 20 коп.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.12.2015 р. державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження". В описовій частині вказаної постанови зазначено, що "боржником здійснено нарахування, проте не здійснено виплату з відсутністю бюджетного фінансування ".

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п'ятою ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною першою ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому слід зазначити, що відсутність коштів па виконання рішення суду, не є підставою для закриття виконавчого провадження на підставі наступного.

Відповідно до частини другої ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини " суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В той же час, статтею б Конвенції передбачено право на справедливий суд. Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос інші проти Греції" від 15 березня 2001 року, пункт 68).

Згідно з частиною першою ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Однак, державним виконавцем не були виконані усі дії, що передбачені законом та передують винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження.

Так, пунктом 11 частини першої ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку передбаченому частиною третьою ст. 75 цього закону.

Відповідно до ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальне згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що і видав.

Таким чином, відсутність відповідного фінансування з Державного бюджету України не може бути підставою для закінчення виконавчого провадження, оскільки виконання постанови суду фактично можливе.

Крім того, відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Проте, із поданням про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення державний виконавець до суду не звертався, а отже не були виконані усі дії, що передбачені законом та передують винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія судді вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_5 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови від 31.12.2015 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №46686060 - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, - залишити без задоволення.

Постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови від 31.12.2015 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №46686060, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя ОСОБА_1 суддя ОСОБА_2 суддя ОСОБА_3