Ухвала суду № 58189248, 01.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/115/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Вербицької Н.В., Запорожана Д.В.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Дайм-Сервіс» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Дайм-Сервіс» до Державної податкової інспекції в Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 вересня 2014 року №0016122208, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на 450 837 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 68 266,50 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що висновки ДПІ про неможливість підтвердити факт реального здійснення ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» господарських операцій з контрагентами ПП «Нольга», ТОВ «Електромонтаж-Трейд» та ПП «Промокомплект Україна», у звязку з ненаданням товариством до перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів, є безпідставними, оскільки запит ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва про надання таких документів було оформлено з порушенням п.73.3 ст.73 ПК України, а тому платник податків звільняється від обовязку щодо надання відповіді на цей запит.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2016р. позов ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» залишено без задоволення.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки субєктом господарювання а ні до перевірки, а ні після її проведення до винесення спірного податкового повідомлення-рішення, не надано ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва будь-яких первинних документів в підтвердження задекларованих господарських операцій, використання податковим органом інформації, одержаної від інших контролюючих органів, для визначення податкових зобовязань ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» є правомірним.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з неповним зясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача, що ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс», вважаючи відсутніми законні підстави для проведення перевірки, допустило посадових осіб відповідача до її здійснення, однак просило надати додатковий час для підготовки значного обсягу документів, що становлять предмет перевірки, на що отримало відмову.

Апелянт вважає, що визнання факту відсутності первинних документів на час складання податкової звітності, при фактичній наявності таких документів, копії яких залучено до матеріалів справи, не може бути обґрунтованою підставою для висновку про заниження платником податків грошових зобовязань. Норми податкового законодавства не обмежують право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до ст.20, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 19.08.2014р. №851, у період з 20.08.2014р. по 27.08.2014р. посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року, 2012 рік та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ПП «Нольга» за серпень-жовтень 2011 року, ТОВ «Електромонтаж-Трейд» за листопад 2011 року, ПП «Промкомплект Україна» за грудень 2011 року, січень-червень 2012 року та контрагентами-покупцями, за результатами якої складено акт перевірки №699/14-03-22-08/23080779 від 05 вересня 2014 року.

У висновках акту перевірки, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.6 ст.138, п.149.1 ст.149 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 450 837 грн. (у тому числі: за 2-4 квартали 2011 року на суму 177 771 грн., за 2012 рік на суму 273 066 грн.).

18 вересня 2014 року, на підставі вказаного акту перевірки, ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області прийняла податкове повідомлення-рішення №0016122208, яким ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» збільшила суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток в загальному розмірі 519 103,50 грн. (в тому числі: за основним платежем 450 837 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 68266,50 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» при перевірці не підтверджено первинними документами правомірність декларування господарських операцій з контрагентами ПП «Нольга», ТОВ «Електромонтаж-Трейд» та ПП «Промокомплект Україна» та контрагентами-покупцями, у звязку з чим висновки відповідача про заниження підприємством суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 450 837 грн., є обґрунтованими.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 149.1 статті 149 Податкового кодексу України визначено, що податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як обєкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчислені обєкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших встановлених розділом II Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. Такі повноваження податкового органу реалізуються, серед іншого, шляхом проведення документальних перевірок платників податків.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на не підтвердженні ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» первинними документами господарських операцій з ПП «Нольга» за серпень-жовтень 2011 року, ТОВ «Електромонтаж-Трейд» за листопад 2011 року, ПП «Промкомплект Україна» за грудень 2011 року, січень-червень 2012 року та контрагентами-покупцями.

В акті перевірки №699/14-03-22-08/23080779 від 05 вересня 2014 року зазначено, що незважаючи на звернення ДПІ в ході проведення виїзної перевірки до ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» (листи від 22.08.2014р. №4050/10/14-03-22-08-16, від 28.08.2014р. №4090/10/14-03-22-08-16) щодо надання первинних бухгалтерських та податкових документів, підприємством не надано жодного документу та пояснень щодо здійснення фінансово-господарської діяльності з контрагентами-постачальниками ПП «Нольга», ТОВ «Електромонтаж-Трейд» та ПП «Промкомплект Україна».

Відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України працівники контролюючого органу під час проведення перевірок мають право запитувати та вивчати первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналіз наведених положень податкового законодавства свідчить про те, що відмова платника надати податковому органу під час проведення перевірки документи, необхідні для підтвердження задекларованих ним показників податкової звітності, є підставою для визнання таких показників непідтвердженими та прийняття у зв'язку з цим податкового повідомлення-рішення.

Апелянт не заперечує отримання ним запитів від ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області з вимогою надати документи, що стосуються предмету перевірки, як і не заперечує ненадання таких документів а ні під час проведення перевірки, а ні до винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Неможливість надання відповідних документів ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» обґрунтовує тим, що первинні документи знаходилися на відповідальному зберіганні в ОСОБА_1 та, у звязку з їх великою кількістю, підприємству був необхідний час для їх вибірки та перевезення.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки з моменту початку проведення виїзної документальної перевірки (20.08.2014р.) до прийняття ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області спірного податкового повідомлення-рішення (18.09.2014р.) у ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» було достатньо часу для надання первинних документів контролюючому органу, які могли б бути враховані останнім при проведенні перевірки та винесенні за її результатами податкового повідомлення-рішення.

А відтак, висновок ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про не підтвердження ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» задекларованих господарських операцій у перевірений період первинними документами відповідає положенням п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України.

Щодо посилань апелянта про те, що при розгляді справи судом першої інстанції не враховано та не досліджено в якості доказів надані ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» первинні документи, які повністю підтверджують показники податкової звітності підприємства, то апеляційний суд не бере їх до уваги, оскільки наявність таких документів під час відображення товариством задекларованих у них показників при формуванні податкової звітності та під час проведення перевірки не доведено позивачем.

Більше того, при розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарських договорів, можливості реального надання послуг тощо.

Ознаками відсутності реального характеру операції є: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Апеляційний суд, також, враховує інформацію щодо обставин здійснення господарських операцій контрагентами ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс», зафіксовану в актах ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 14.11.2011р. №480/23-325/36880724 «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ПП «Нольга» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період серпень 2011 року», від 14.11.2012р. №921/22-225/36880724 «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ПП «Нольга» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період вересень 2011 року», від 12.01.2012р. №50/23-325/36880724 «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ПП «Нольга» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків контрагентом-постачальником ТОВ «ГАРБОЛ» та контрагентами-покупцями за період жовтень 2011 року», від 01.03.2012р. №319/23-32532004632 «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ТОВ «Електромонтаж-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами - покупцями за період жовтень, листопад, грудень 2011 року», акті Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 26.09.2012р. №422/22-417/35477839 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Промкомплект Україна» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2011 року - червень 2012 року», якими зафіксовано відсутність підприємств за юридичними адресами, а також відсутність у них необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, зокрема, фізичних і технологічних умов (основних фондів, трудових ресурсів тощо).

Проведена у ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» позапланова перевірка була документальною, яка, в силу вимог п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Тобто, при проведенні документальної перевірки платника податків дослідженню підлягають як первинні документи такого платника податків, так і податкова інформація щодо перевірок інших платників податків - контрагентів. Зазначені обставини і було досліджено ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, що знайшло своє відображення в акті перевірки №699/14-03-22-08/23080779 від 05 вересня 2014 року.

Судова колегія вважає, що ТОВ ВКФ «Дайм-Сервіс» ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Надані суду первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентами, з огляду на те, що такі документи не були надані під час проведення перевірки, і в силу п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, вважається, що такі документи були відсутні у платника податків під час складання та подання податкової звітності.

А відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2016р. апеляційний суд не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Дайм-Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 06.06.2016р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Вербицька Н.В.

ОСОБА_2