Ухвала суду № 58185897, 02.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Справа № 876/8678/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Державного підприємства «Великолазівський» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі за апеляційною скаргою Державного підприємства «Великолазівський» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - Ужгородська ОДПІ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Великолазівський» (далі - ДП «Великолазівський») про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Надано Ужгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області дозвіл на реалізацію майна Державного підприємства «Великолазівський» вказаного в акті опису активів, на які поширюється право податкової застави від 10.05.2012 року за №2 в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 226561,28 грн.

Із таким судовим рішенням не погодилося ДП «Великолазівський» та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову і ухвалити нове рішення по суті справи, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт, зокрема, зазначив, що позов подано з пропуском строків. Крім того зазначає, що з моменту складання позивачем акту опису майна від 11 травня 2012 року у відповідача були готівкові кошти на рахунках, за рахунок яких можна було погасити наявні податкові борги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців, Державне підприємство «Великолазівський» взяте на облік в органах доходів і зборів з 08.04.1997 року.

Згідно довідки від 09.04.2015 року про заборгованість з податків і зборів, що контролюються Ужгородською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області за ДП «Великолазівський» станом на 03.04.2015 року рахується податковий борг у розмірі 392553,98 грн. (а.с. 8-9).

На підставі пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) ДП «Великолазівський» направлено першу податкову вимогу №1/331 від 08.12.2010 року, яка згідно відмітки на корінці була отримана ним 08.12.2010 року (а.с. 13).

Згідно вимог статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового Кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі: - несплати у строки встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно п. 89.3 ст. 89 Податкового Кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ДП «Великолазівський» було самостійно надано у податкову заставу (лист від 04.05.2015 № 5) «будинок контори» розміщений за адресою с. Великі Лази Ужгородського району вартістю 63901,00 грн. та повідомлено, що дане майно не перебуває в податковій заставі та інших заставах, що підтверджується копією такого листа, що міститься в матеріалах даної адміністративної справи (а.с. 10).

Податковим керуючим податкової інспекції Петрушка Е.В. здійснено опис майна платника податків, що задокументовано актом опису майна від 10.05.2012 року №2 (а.с. 11), а саме:

- Будівля контори (інвентарний номер 2, рік введення в експлуатацію 1959, розташована за адресою Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Виноградна, 1).

Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 10.05.2012 р. № 359699913 на майно платника податків згідно акту опису майна від 10.05.2012 р. №2 було накладено податкову заставу 10.05.2012 року о 14 год. 02 хв. 01 сек. терміном дії по 10.05.2017 року (а.с. 12).

Крім цього, інспекцією здійснювались заходи щодо стягнення податкового боргу у судовому порядку:

- відповідно до постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 року по справі № 807/4247/13-а постановлено: стягнути з державного підприємства «Великолазівський» на користь державного бюджету заборгованість у сумі 255904,14 грн. в т.ч. пеня 10470,45 грн.

Неможливість погашення боргу шляхом стягнення з рахунків ДП «Великолазівський» згідно постанови суду від 25.12.2013 р. у справі № 807/4247/13-а підтверджується повернутими інкасовими дорученнями № 260, № 261, № 262 від 25.07.2014 р. на суму 226561,28 грн. з відміткою банку про повернення без виконання, залишок коштів відсутній (а.с. 19-21).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що на рахунках ДП «Великолазівський» недостатньо коштів для погашення суми боргу платника, та є підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Крім того, як вірно враховано судом першої інстанції, Ужгородська ОДПІ зверталась із листами до Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.02.2015 №438/10/07-17-25-18 та від 20.02.2015 року № 82/10/10-013 (а.с. 22-23). Даними листами інспекція просила надати згоду на погашення заборгованості за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі та виділення майна яке може бути джерелом погашення податкового боргу та не входить до складу цілісного майнового комплексу зазначеного підприємства, що підтверджується копіями згаданих листів, що містяться в матеріалах даної адміністративної справи.

Міністерство аграрної політики та продовольства листом від 26.03.2015 року № 37-27-3-15/4479 повідомило, що відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», ДП «Великолазівський» не включене до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (а.с. 28).

Згідно вимог пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи те, що підприємством не вжито достатніх заходів, щодо погашення в добровільному порядку заборгованості по самостійно узгодженому податковому зобов'язанню із платежів, які зазначені в особових картках платника податку про суми податкового боргу, суд першоїі інстанції дійшов вірного висновку про підставність позову щодо примусового погашення податкового боргу.

Покликання апелянта на те, що позов подано з пропуском строків не заслуговують на увагу, оскільки згідно вимог п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Щодо покликань апелянта на те, що у нього були готівкові кошти на рахунках, за рахунок яких можна було погасити наявні податкові борги, то такі також є безпідставними, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи та долученими до заперечення на апеляційну скаргу, зареєстрованого за вх. № К22082/15 від 28.09.2015 р., інкасовими дорученнями № 260, № 261, № 262, № 263, № 264, № 265, № 266 від 25.07.2014 року.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи і ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державного підприємства «Великолазівський» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі № 807/739/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 07 червня 2016 року.