Ухвала суду № 58185830, 02.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 р. Справа № 876/3084/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 15.04.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Бродівського районного управління юстиції - Дитюк Ольги Романівни про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

19.02.2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до відповідача - Головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Бродівського районного управління юстиції - Дитюк Ольги Романівни про визнання незаконними дій державного виконавця Дитюк О.Р. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №34340429 від 18.09.2012 р. у зв'язку з постановою про адміністративне правопорушення ВС1 №055018 від 17.07.2012 р. інспектором ДПС відділення ДАІ Бродівського РВ Павлюк О.М.; зобов'язати державного виконавця Дитюк О.Р. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34340429 від 18.09.2012 р.

В обґрунтування вимог позовної заяви ОСОБА_1 зокрема покликається на те, що 17.07.2012 р. відносно нього інспектором ДПС відділення ДАІ Бродівського РВ Павлюком О.М. було винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в сумі 255 грн.

18.09.2012 р. державним виконавцем ДВС Бродівського РУЮ Дитюк О.Р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою про адміністративне правопорушення від 17.07.2012 р на подвійну суму штрафу, а саме 510 грн.

Позивач вважає, що державний виконавець не мала права виносити постанову про відкриття виконавчого провадження на суму боргу, що відповідає подвійному розміру штрафу, оскільки передбачити наперед, що виконавчий документ буде виконаний саме в примусовому порядку вона не може, тим більше в постанові про відкриття виконавчого провадження надала 7-денний строк для добровільного виконання та не мала підстав для примусового виконання постанови.

27 вересня 2012 року позивач отримав поштою з відділу ДВС постанову про відкриття виконавчого провадження. ОСОБА_1 вважаючи дану постанова незаконною, усно звернувся до державного виконавця Дитюк Ольги Романівни щодо питання скасування цієї постанови у зв'язку з її невідповідністю Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак, державний виконавець відмовив позивачу.

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 15.04.2016 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що на підставі повно та всебічно встановлених обставин у справі, судом не встановлено будь-яких порушень з боку головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бродівського РУЮ Львівської області Дитюк О.Р. 18.09.2012 р. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №34340429 на підставі постанови ВС1 № 055018 від 17.07.2012 р. інспектора з АП ВДАІ Бродівського РВ Павлюка О.М. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тому суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить суд скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги апелянта слід відмовити з наступних підстав.

Так, Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови, далі-Закон України № 606-XIV) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом,іншими нормативно-правовими актами,прийнятими відповідно до цього Закону

та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягаютьт примусовому виконанню(далі - рішення).

Згідно ч.2 ст.2 Закону України № 606-XIV, примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

В силу ч.1 ст.6 Закону України № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 11 Закону України № 606-XIV зокрема передбачено, що державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України № 606-XIV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

В силу п.6 ч.2 ст.17 Закону України № 606-XIV, відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладені норми Закону України № 606-XIV, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 17.07.2012 р. інспектором з АП ВДАІ Бродівського РВ Павлюком Остапом Маряновичем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВС1 №055018 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Пунктом 2 даної постанови вказано, що на підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу - 510 грн. (а.с.5).

Відповідно до ст.307 КУпАП (у редакції, що була чинна на час прийняття постанови серії ВС1 № 055018), штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення,якщо інше не встановлено законодавством України.

Як вбачається з постанови серії ВС1 №055018 про адміністративне правопорушення від 17.07.2012р. ОСОБА_1 27.07.2012 р. отримав примірник даної постанови, тобто йому було відомо про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., який він повинен був сплатити протягом 15 днів або ж оскаржити до суду дану постанову. Однак, із матеріалів справи не вбачається, що дана постанова була оскаржена, а тому така набрала чинності.

Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу , постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

В силу ч.ч. 1,2 ст.25 Закону України № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

18.09.2012 р. головним державним виконавцем ДВС Бродівського РУЮ Дитюк О.Р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34340429 на підставі постанови № ВС055018 від 17.07.2012 р. про стягнення з ОСОБА_1 510 грн. штрафу, яку скеровано сторонам виконавчого провадження для відома та виконання в добровільному порядку в термін до 25.09.2012 року (а.с.4).

Слід зазначити, що державним виконавцем було дотримано приписи Закону України № 606-XIV, а оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.25 даного Закону. Тому, в даному випадку, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бродівського районного суду Львівської області від 15.04.2016 р. по справі № 439/216/16-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О.Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 07.06.2016 року.